Школа для батьків

31.05.2005

      Від сьогодні чоловіки й жінки, чиї діти мають проблеми з наркотиками та алкоголем, зможуть відвідувати спеціальні курси у столичному центрі допомоги. Як розповіла керівник реабілітаційного центру для батьків алко- та  наркозалежних Юлія Яшина, ідея створення такого центру визрівала вже давно, але втілити її вдалося тільки зараз: «Ви навіть не уявляєте, як це важливо — навчити дорослих не панікувати і реально сприймати проблеми дітей! Молоді люди зазвичай не розуміють, що втрапили в халепу, і поки їм не стане зовсім погано, навіть не думають просити допомоги. До наркологів звертаються перелякані батьки, які чудово  розуміють небезпечність ситуації, але не знають, як зарадити лихові. Вони водять дитину за ручку, шукаючи суперлікарів, вимагають від них швидкого результату і часто стають жертвами аферистів. А тим часом жодну людину неможливо вилікувати силоміць. Мама може скільки завгодно водити дитину по дорогих клініках чи звертатися до народних цілителів, витрачаючи час та гроші, але поки сам наркоман не захоче звільнення, поки він не попросить про допомогу, всі зусилля будуть марними. І все через брак інформації».

      У новому центрі, який розміститься у Києві, на вулиці Довженка, 2, батьки зможуть ортимати всю необхідну інформацію з перших вуст. Вони зустрічатимуться з наркологами, гепатологами, спеціалістами з ВІЛ-СНІДу, з колишніми наркоманами, які давно «зіскочили», та з батьками «колишніх». Лікарі пояснюватимуть механізми звикання організму до різних речовин, розповідатимуть про різні види терапії з наукового погляду, «колишні» поділяться власним досвідом, психолог допоможе зрозуміти людям, через які сімейні проблеми їхні діти обрали «кайфовий» спосіб життя. Крім того, батьки  отримають  адреси реабілітаційних центрів, телефони спеціалістів, які насправді допомагають дітям позбутися наркозалежності та хворобливого потягу до алкоголю. За словами Юлії Яшиної, центр щомісяця  набиратиме групу з 20—30 осіб, і через 30 днів «випускників» буде не впізнати: вони нарешті розберуться у проблемах своїх дітей і зрозуміють, як їх краще витягти з наркотичного болота. 

  • Голодомори й лихоліття «мами за законом»

    Іде другий десяток літ, як немає з нами дорогої для мене людини — Євдокименко Ірини Пилипівни, матері моєї дружини, а по-простому — тещі (або, як прийнято в англійців, mother-in-law, «мами за законом»). Народилася вона у 1910 році. >>

  • Ноги замість мотора

    30-річний черкащанин Олексій Ганшин ніколи не мав автомобіля і навіть не хоче його купувати. Бо в нього є веломобіль. Олексій не просто любить на ньому подорожувати, він власноруч будує ще й лежачі велосипеди. У планах народного умільця — власна велосипедна фірма на зразок тих, що працюють у Європі. >>

  • За ним сумує місто...

    Сьогодні — 9 днів, як пішов із життя Ігор Калашник, політик, громадський діяч Черкащини, доктор економічних наук, заслужений будівельник України, лауреат загальноукраїнського рейтингу професійних досягнень «Лідер України», депутат Черкаської міської ради кількох скликань і багаторічний друг нашої газети. Йому було лише 55 років. Раптова і трагічна смерть шокувала всіх, хто знав Ігоря Миколайовича. >>

  • «Я давно вже став українським націоналістом»

    Ще жоден художник тему сучасної українсько-російської війни досі не втілював настільки масштабно, як 53-річний художник iз Дніпропетровська Сергій Чайка. Його нова картина вражає грандіозністю, насиченістю образів українських героїв, серед яких у центрі постає Надія Савченко. >>

  • Не в грошах щастя

    Звістка про те, що Василю Пилці з Кривого Рогу замовили портрет короля Кувейту, нещодавно була розповсюджена багатьма ЗМІ як неабияка сенсація. Особливої ж пікантності додавало те, що українському майстру гравюри на склі за таку роботу ніби мають заплатити гонорар у сумі річного бюджету України. >>

  • «Ми такі люди — співати вміємо, а балакати не дуже!»

    Більше 30 років поспіль українська народна пісня допомагає черкаській родині Карпенків на їхньому життєвому шляху. Саме пісню та музику Ніна Петрівна i Володимир Михайлович називають тим джерелом натхнення, яке підтримує, дає сили і дарує настрій. І тоді як добре на душі, і тоді як важко. >>