НОНсенс для ЄС

      На недільному референдумі французи більшістю голосів (55,96 відсотка голосів — «ні») відхилили Конституцію Європейського Союзу. Несподівано висока активність виборців (до 70 відсотків) виявилася корисною для противників Конституції, що і передбачалося всіма передвиборчими опитуваннями. Французьке «ні» Конституції викликало ейфорію серед євроскептиків Франції та інших країн і створило величезну проблему для уряду Франції та президента Жака Ширака, який до останньої хвилини закликав співвітчизників сказати «так» Конституції. «Ні» Франції, яка була одним зi співзасновників ЄС, взагалі ставить під знак питання майбутнє Союзу.

      У своєму короткому телевиступі після оприлюднення у неділю о 23.00 за київським часом екзит-полів, які виразно засвідчили провал референдуму, президент Жак Ширак заявив, що «приймає до уваги суверенне рішення французів», але зазначив, що воно створило для Франції «важкий контекст для захисту її інтересів y Європі». Президент пообіцяв, що найближчими днями оголосить своє рішення стосовно складу уряду, що слід розуміти як відставку прем'єр-міністра та його команди. Результати референдуму — це також сильний удар по авторитету самого Ширака та політичних партій, які стоять за ним. Голова радикального правого «Народного фронту» Жан-Марі Ле Пен закликав Ширака подати у відставку.

      Втім і Ширак, й інші лідери ЄС хоча і дуже пригнічені результатом французького референдуму, але продовжують запевняти, що Європейський Союз не розпадеться, а буде функціонувати далі на підставі вже існуючих правових актів, що інші країни повинні продовжувати процес ратифікації Конституції. Біда в тім, що всі опитування вказують на те, що на завтрашньому референдумі виборці Голландії відправлять ЄС та його Конституцію у другий поспіль нокаут, після якого вони можуть просто не зіпнутися на ноги. Прем'єр-міністр Люксембургу (ця країна головує в ЄС у цьому півріччі) Жан-Клод Жункер повідомив, що криза з Конституцією, яка є найбільшою за всю історію ЄС, буде темою саміту голів 25 країн-членів ЄС, який відбудеться у червні у Брюсселі. Заступник голови Єврокомісії Гюнтер Ферхойген в інтерв'ю німецькому телеканалу ARD намагався погасити пристрасті: «Ми маємо справу з кризою, але це ще не катастрофа для всього ЄС. Інтеграція буде продовжуватися, політична праця — також. Я раджу не драматизувати ситуацію». Канцлер ФРН Герхард Шредер також намагався применшити масштаби фіаско: «Цей результат ще не означає кінця німецько-французького партнерства в Європі і для Європи».

      Найбільш влучний висновок зробила американська газета «Вашингтон Пост», яка вважає: «Конституційний референдум у Франції показав, що Європа залишається категорією географічною, а не політичною. Не всі країни готові відмовитися від суверенітету та відважитися на економічну інтеграцію з бідними родичами, прийняття яких до ЄС вже тепер спричинило падіння доходів на одного мешканця нижче американського рівня». Значна частина європейських коментаторів вказують, що французьке «ні» є передусім реакцією на розширення ЄС, насамперед iдеться про Туреччину. Втім голова МЗС Туреччини Абдулла Гюл заявив  yчора, що провал конституційного референдуму не вплине на плани його країни розпочати в жовтні переговори про членство його країни в ЄС. Ліва британська газета «Гардіан» вважає, що французи вбили те, що самі породили, оскільки відмова французів від об'єднаної Європи є такою ж неприродною, як «відмова англійців від телятини, а росіян — від горілки, або якби серце сказало «ні» всьому тілу». Газета вважає, що «французьке «ні» означає «ні» значно розширеному ЄС, в якому Франція вже не сидить за кермом, «ні» — для перспективи членства в ЄС Туреччини». «Гардіан» вважає, що французьке «ні» в жодному випадку не перетвориться з часом у «так», як вода у вино. Криза буде розвиватися за принципом доміно: восени «ні» слідом за французами та голландцями скажуть на своїх референдумах данці та поляки. ЄС потрапив в яму, з якої він якщо і вибереться, то значно зміненим.

КОМЕНТАР З ПРИВОДУ

      Негативні результати референдуму у Франції щодо ухвалення Конституції Євросоюзу загальмують процес подальшого розширення ЄС, але для України це не матиме безпосередніх наслідків, вважає міністр закордонних справ Борис Тарасюк. Хоча опосередковано Україна таки відчує певні зміни, адже, наголосив Тарасюк, після французької невдачі ЄС «буде більше стурбований тим, як відреагувати на нову ситуацію», а «питання подальшого розширення відсуне на майбутнє». Утім зараз це актуальніше для Туреччини, яка планує вступити в Євросоюз.

      Щодо нашої держави, то на запитання, коли Україна подаватиме заявку про вступ до ЄС, Тарасюк зазначив, що це «дуже серйозний крок», який повинен грунтуватися «на наших стабільних успіхах в економічній галузі, реформуванні економіки». Тому робити якісь прогнози можна буде вже за наслідками діяльності уряду в другій половині цього року.