Сапери без ліцензій на полях: в Україні з'явився чорний ринок розмінування

Лише на третьому році війни уряд затвердив порядок компенсації витрат фермерам за гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель.

 

Відповідну постанову, розроблену Міністерством економіки, Кабінет Міністрів України ухвалив на засіданні в березні.

 

Це дасть змогу фермерам уже цієї весни укладати контракти як з державними, так і з приватними операторами протимінної діяльності та отримувати компенсацію з державного бюджету.

 

Але чому таке рішення було ухвалено лише на третьому році війни? І чому, наприклад, правобережну частину Херсонської області, яку вдалося деокупувати восени 2022-го, планують розмінувати до кінця 2025 року, про що заявив голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін?

 

5 квітня очільник МВС Ігор Клименко заявив, що через повномасштабне вторгнення росії станом на зараз приблизно 25% території України забруднені мінами та вибухонебезпечними предметами.

 

Раніше повідомляли, що в Україні внаслідок великої війни заміновано 30% території країни, за площею це відповідає двом територіям Австрії. У МВС і ДСНС прогнозують, що на повне розмінування земель може піти до десяти років. 

 

У Херсонській та Харківській областях росіяни під час відступу залишали мінні поля не тільки для захисту своїх позицій, а й для підриву українського сільського господарства. Російська ракетна система, відома як «землеробство або сільське господарство», кидає міни на відстань до 15 км від пускової установки.

 

Сільське господарство є основою економіки України: 2021 року експорт сільськогосподарської продукції досяг 27,7 млрд доларів, що становить понад 40% від загального обсягу експорту. Але, за даними NASA, 7,5% сільськогосподарських угідь України не використовуються після повномасштабного вторгнення рф.

 

Щодо людських жертв, то 170 фермерів стали жертвами вибу­хових пристроїв, а це майже 20% загиблих від наземних мін цивільних осіб, каже полковник Євген Зубаревський, начальник відділу статистики Управління протимінної діяльності Міністерства оборони.

 

Коли почалося повномасштабне російське вторгнення, лише чотирьом приватним фірмам було дозволено проводити операції з розмінування в Україні, крім армії та державних органів (лише в Міноборони діють 369 груп розмінування. — Авт.). Сьогодні ця цифра становить 29, а ще 19 перебувають у процесі отримання ліцензій.

 

Бізнесу, який може заробляти на розмінуванні, дали добро. Сапери перевантажені, а належне розмінування проводити складно та дорого: гуманітарне розмінування коштує $3-5 за кв.м, проте тільки воно дає повну гарантію безпеки (крім того, є оперативне, бойове та воєнне).

 

Саме після гуманітарного розмінування територія вже точно стає безпечною. Його етапи: сапери ще не заходять на поле, а обстежують ділянку, збирають прямі докази, опитують бенефіціарів та визначають статус ділянки.

 

Сформовують документ, його верифікує Центр протимінної діяльності, і потім він потрапляє в міжнародну систему. Далі — технічне обстеження.

 

Сапери з металошукачами виявляють небезпечні предмети, складають звіт, і вже тільки потім проводять очищення території — механічне, ручне тощо. Звіт подають поетапно.

 

Наприкінці приїжджає державна інспекція, яка перевіряє якість роботи. Якщо все добре, то відбувається передача земель. 

 

Розцінки в ліцензованих приватних фірм із розмінування зашкалюють: за один гектар, наприклад, механічного розмінування доведеться заплатити приблизно 250-300 тисяч гривень.

 

А вартість ручного розмінування — від 3 до 5 мільйонів гривень за один гектар. За умови того, що в Україні аграрна земля коштує півтори-дві тисячі доларів/га, це дуже великі кошти.

 

Наприкінці 2023 року державні Ощадбанк та Укргазбанк оголосили про початок програми кредитування під розмінування полів у межах програми «Доступні кредити 5-7-9%».

 

Сільгоспвиробники можуть отримати до 150 млн грн позики на оплату послуг сертифікованих операторів протимінної діяльності. Але програма «не злетіла».

 

Що роблять у такій ситуації бойо­ві українські фермери? Невеликі фермерські господарства розміновують свої поля самотужки. Віктор Шеремета, колишній заступник міністра сільського господарства, який нині працює в Асоціації фермерів та приватних землевласників України, вважає, що приблизно десята частина з 10 тисяч його членів зробили це.

 

Після виявлення мін за допомогою металодетекторів або довгих щупів більшість із них попереджають місцеву владу про небезпечні знахідки.

 

Але деякі підривають міни самі, кидаючи предмети або використовуючи спеціальні пристрої на передній частині тракторів, укріплені бронею зі сталевого брухту. Це, звісно, дуже небезпечно. 

 

Самостійне розмінування найбільш поширене на невеликих фермах. «Нібулон», великий український експортер зерна, що має власний підрозділ з розмінування, стягує з фермерів лише витрати. Навіть у цьому випадку розмінування може коштувати понад 5 тис. доларів за гектар. 

 

Незважаючи на державні субсидії, багатьом фермерам розмінування влітає в копієчку. В результаті виник чорний ринок розмінування, про що пише видання Есоnomist.

 

Чорні сапери пропонують низькі розцінки, наймаючи працівників на низьку заробітну плату та не страхуючи їх. І хоч багато таких саперів є колишніми бойовими інженерами, їм часто не вистачає досвіду боротьби з новітніми мінами. 

 

До Олега Ушкала, фермера з Херсонської області, звернулися сапери без ліцензії та запропонували розчистити його землю за вигідною ціною — близько 100 доларів за гектар. Він відмовився.

 

Деякі зі знайдених ним мін були укладені в пластик, що ускладнювало їх виявлення. За словами пана Ушкала, на протитанкових мінах на сусідніх фермах загинуло семеро трактористів. 

 

Зазвичай чорних саперів наймають у місцях, якими російські війська швидко пройшли, не залишивши щільних мінних полів. Вони також більш поширені в межах 20 км від лінії фронту, куди не допускають неурядових саперів.

 

Робота чорних саперів небезпечно неякісна, що наражає на ризик їх самих та їхніх клієнтів: приблизно половина всіх фермерів, які загинули від мін, перебували на полях, де проводили імпровізоване розмінування, каже представник українських силовиків.

 

Українські правоохоронці нарешті схаменулися та почали активні розслідування, але проблема ланів, засіяних мінами, залишилася. 

 

На програму компенсації витрат за гуманітарне розмінування в державному бюджеті на 2024 рік закладено 3 мільярди гривень.

 

Держава компенсуватиме 80% вартості розмінування ділянки фермерам, які працюють на власній чи орендованій землі.

 

Ціну на послуги з розмінування визначатимуть на відкритих торгах у системі Prozorro. Компенсацію надаватимуть лише раз за одну забруднену ділянку. 

 

Не зможуть претендувати на компенсації фермери, проти яких Україна запровадила санкції, або ж кінцеві власники с/г товаровиробника, які є громадянами країни-агресора. 

 

Фермери, котрі перебувають у стадії ліквідації чи банкрутства, а також ті, хто мають податковий борг, теж не зможуть отримати компенсації. 

 

Фермери, які не звітують про врожай перед податковими органами і хочуть залишитися поза увагою уряду, так само залишаться без фінансової підтримки.