Дай на три дні — візьмеш злидні: Верховна Рада обмежила максимальну ставку за мікрокредитами до 1% на день

За даними Національного банку України, наші громадяни беруть щомісяця 600 тисяч позик у мікрофінансових компаніях.

Середній розмір позики становить 5 тисяч гривень з денною ставкою 2,5% (середня ставка в цьому сегменті ринку).

Через 14 днів, що є найбільш популярним терміном кредитування, людина вже має повернути кошти на загальну суму 6 тис. 750 грн. Тобто вартість кредитних коштів у грошовому вимірі — 1 тис. 750 грн.

Наразі в Україні мінімальна зарплата становить 6 тис. 700 грн на місяць, а після оподаткування, відповідно, 5 тис. 393,5 грн. Отже, доступний дохід особи на ці ж 14 днів становить 2 тис. 696,75 грн.

Відтак, споживачу, сукупний дохід якого дорівнює мінімальній заробітній платі, доводиться за два тижні користування таким кредитом віддати понад 60% свого доступного доходу.

На жаль, чимало українців більше довіряють не кредитним карткам банків, а галасливій рекламі про «миттєві гроші», незважаючи на те, що ставки за такими кредитами сягають 6 тисяч відсотків річних!

З початком повномасштабної війни у 2022 році ринок мікрофінансових організацій майже зупинився, але буквально з січня 2023-го почав оживати: за 9 місяців цього року було оформлено 6 млн позик на загальну суму 29,1 млрд грн.

Окрім зростання кількості мікрокредитів, зросла й середня сума кредиту та загальна заборгованість українців за ними.

Шалені ставки за миттєвими кредитами і погана перевірка кредитоспроможності клієнтів призводила до того, що НБУ закривав щотижня по 5-10 фінкомпаній, але вони так же стрімко відроджувались під іншими іменами.

Законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 9422 підтримали 255 народних депутатів.

Ухвалений закон передбачає впровадження показника «денна процентна ставка за споживчим кредитом», визначення порядку його розрахунку та встановлення максимального його розміру на рівні 1% на день.

До такого максимального рівня ринок спускатиметься поступово: перші 4 місяці (120 днів) із дня набрання чинності Законом максимальна ставка буде 2,5% на день. Наступні 4 місяці (120 днів) вона становитиме 1,5% на день, із 241-го дня після підписання Закону і надалі максимальна ставка не повинна перевищувати 1%.

Також заборонено стягнення штрафів і пені за кредитними договорами, укладеними до того, як документ набрав чинності, у тому числі пролонгованими після набрання ним чинності.

Окрема тема — кредити залежним від азартних ігор людям, які беруть у борг, щоб пограти. За даними Нацбанку, найбільша кількість мікрокредитів видається з 3-ї по 4-ту годину ранку — наприклад, особам, що програлися і хочуть пограти ще.

Як розповідає одна з ініціаторів законопроєкту №9422 Ольга Василевська-Смаглюк: «Ми прописали окрему процедуру, за якою рідні тих, хто набирається кредитів, щоб пограти, зможуть звернутися до Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) або до суду із заявою, в якій повідомити про те, що людина позичає для гри. І тоді держава внесе відповідну відмітку про такий факт у реєстр, який веде КРАІЛ. Усі кредитори в країні, перш ніж видати кредит, повинні будуть пересвідчитись, що відмітки в реєстрі щодо особи немає, а якщо відмітка буде, то не видавати кредит (за порушення цієї заборони кредитора оштрафують). Тому якщо вашій сім’ї близька проблема оформлення кредитів кимось із рідних на ігри в казино, гральних автоматах чи для ставки букмекерам, зверніться до КРАІЛ і пройдіть процедуру внесення відомостей про це в реєстр — більше кредитів вашому родичу не даватимуть».

Відтепер надавати кредити людям, включеним до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів або участь в азартних іграх, буде заборонено.

Голова фінансового комітету парламенту Данило Гетманцев зазначає: «Якщо ти отримуєш від людини 5% щодня, то маєш можливість за рахунок сумлінних позичальників перекривати недобросовісних, які не повертають гроші. І така бізнес-модель дає цим організаціям можливість видавати кредити будь-кому без перевірки за п’ять хвилин, переважно вночі».

Але тепер звична модель бізнесу мікрофінансових компаній, де «нормою» є рівень проблемного портфеля в 60—70%, закінчилася. Треба буде або піти з ринку, або переглянути процедури видачі кредитів.

У фінкомпаніях сприйняли новий законопроєкт без ентуіазму. Народний депутат Григорій Мамка вважає, що мета документа — монополізувати та політизувати регулювання фінансового ринку, що таїть у собі величезний ризик: «Регулювання ставок — це прерогатива НБУ. Володіючи такими важелями впливу у період воєнного стану (регулювання та анулювання ліцензій, застосування санкцій), Нацбанк демонструє бажання зіграти у політику. А це помилка, що тягне за собою божевільний ризик корупції або ж зникнення ринку як такого».

Цифра від НБУ в 60—70% проблемної заборгованості — маніпуляція, каже засновник My Credit Роман Катеринчик. «Нормальним проблемним портфелем для ринку є 15%», — додає він.

Зі 100 кредитів не повертають 15, переконує Олександр Холод зі «Швидко Гроші». Стандартна методика підрахунку проблемних кредитів, на його думку, не підходить для мікрокредитування, бо воно має дуже короткий строк. 

Але стрибок проблемних позик у 2022 році керівники мікрокредитних організацій визнають. Причина — повномасштабна війна та обмеження на примусове стягнення заборгованості.

Людям потрібні миттєві кредити просто зараз, наголошують мікрофінансові компанії. Вони також стверджують, що банки не кредитують споживачів, а кеш-кредити сьогодні видають лише вони. Це не так.

Станом на 1 липня 2023 року обсяг роздрібних кредитів, наданих банками фізичним особам, становив 135 млрд грн. Водночас небанківські фінансові компанії, які надають послугу мікрокредитування, за перше півріччя цього року загалом надали фізособам кредитів на 18,7 млрд грн. Тож фінрегулятор намагаться перевести ринок мікрокредитування в цівілізовану площину, тобто переважно в карткові позики.

«Кредитні ліміти за картками зросли в середньому на 10—20% порівняно з рівнем до 24 лютого 2022-го. Крім того, банки пропонують пільгові періоди користування кредитом, а денна ставка становить орієнтовно 0,05%—0,17% на день», — визнає Ольга Лобайчук, начальник Управління захисту прав споживачів фінансових послуг.

До речі, фінансові компанії переважно переказують кредитні кошти саме на банківський рахунок клієнта або на його платіжну картку, про що свідчать 94% наданих ними позик.