Спочатку дрони — потім стадіони. Активісти виходять на підтримку першочергових витрат з бюджетів на армію

04.10.2023
Спочатку дрони — потім стадіони. Активісти виходять на підтримку першочергових витрат з бюджетів на армію

Протестна акція «Спочатку дрони — потім стадіони» виходить на інший рівень. (facebook.com/svyatoslav.litynskyy)

Організована львівським волонтером Святославом Літинським протестна акція «Спочатку дрони — потім стадіони» виходить на інший рівень.

 

Проведено чотири мітинги і відповідна петиція, яка на сайті президента набрала 25 тисяч голосів, ще не дали бажаного результату.

 

Саме тому Святослав Літинський повідомив про нову ініціативу, що буде реалізована вже цієї п’ятниці.


«Я виснажився, інші люди теж, — написав активіст на своїй сторінці у фейсбуці. — Отже, поточний метод недієвий. Треба піднімати ставки. Все ще в законній площині. На наступному мітингу 6 жовтня о 16:30 робимо публічне відеозвернення до президента Володимира Зеленського. Якщо ти особисто не прийдеш і не підтримаєш звернення, то ми будемо мати нові стадіони, але не будемо мати забезпечення армії».


Перший мітинг відбувся місяць тому і проходив у форматі одиночних пікетів. Майже 60 львів’ян вийшли з плакатами порізно, оскільки під час режиму воєнного стану масові зібрання заборонено.

 

Втім, як з’ясувалося, навіть сьогодні, коли на фронті катастрофічно бракує озброєння, відірвати місцевих чиновників від їхніх традиційних годівниць досить непросто.


Святослав каже, що організувати акцію «Спочатку дрони — потім стадіони» його змусило рішення Львівської міськради направити 17 мільйонів гривень на створення алеї-вишиванки.

 

Причому ця новина стала останньою краплею у чаші терпіння, оскільки таких ідей в очільників міста (і не тільки Львова) дуже велика кількість.

 

«Кам’янко-Бузька міська рада виділила 117 мільйонів гривень на побудову спортивного комплексу, — розповів він порталу «Твоє місто». — Хіба в нашій державі все так добре, що ми можемо розвивати спорт? У нас війна! Якщо витрачатимемо гроші на некритичні потреби, нас урешті-решт завоюють».


Калькуляція тут проста. За словами пана Літинського, минулого року його волонтерському проєкту вдалося зібрати понад 16 мільйонів гривень. На ці кошти було придбано 160 автомобілів, які вкрай необхідні армії. Тобто алея вишиванок коштує дорожче.

 

А ще у списку сумнівних витрат є розбудови на кшталт спортивної їдальні в Кончі-Заспі (88 мільйонів), лижеролерної траси на Львівщині (96 мільйонів), дороги до приватного курорту (600 мільйонів) або, скажімо, придбання «золотих» барабанів для київського укриття.


Загалом склалася дивна ситуація. Президент їздить світом, вимагаючи від урядів іноземних держав регулярної військової допомоги, а тим часом місцеві бюджети формуються так, ніби війни в країні немає.

 

«Тут дуже все зараз просто: в Україні доходи бюджету знизилися чи не на 30 відсотків, а витрати на армію зросли, — підсумовує Святослав. — Виходить, що всі бюджетні витрати, які ми маємо, формуються не з наших прибутків, а з коштів, які нам люб’язно надають Європа та США. І ми ці чужі гроші, замість того щоб конвертувати у свою безпеку й перемогу, вкладаємо у якісь нісенітниці на зразок барабанів в укритті. Ось це мене обурює».


Нагадаємо, що 2 вересня в Одесі біля будівлі мерії збиралися активісти зі схожими плакатами. Вони вимагали скасувати тендери на реконструкцію Київського райсуду та Театру юного глядача за гроші міського бюджету і передати їх на потреби ЗСУ. Подібні акції в Україні триватимуть і далі.