ПРИКОЛИ про дачу
Як же важко мовчати, коли тебе не питають. >>
Професор на іспиті каже студенту:
— Так, хлопче, щось ви слабувато! Ви на лекції мої ходили?
— Звичайно, професоре!
— Щось не пригадую, де ви сиділи.
— Скраю за колоною.
— Треба ж, така вузька колона, а ви вже дев’ятий, хто за нею помістився.
* * *
— Як ви думаєте, що намалював художник на цій картині: схід або захiд сонця?
— Упевнений, що захiд.
— Чому?
— Я добре знаю цього художника, він ніколи не прокидається до обіду.
* * *
Приходить чоловік з роботи i посміхається. Сідають вечеряти, а він смiється. Дружина запитує:
— Ти чого такий задоволений?
— З роботи звільнили.
— Що ж тут веселого?
— Мене звільнили, а інших посадили.
* * *
Я завжди був упевнений, що тією мовою, якою пишуть лікарі, машиністи приміських поїздів оголошують зупинки.
Як же важко мовчати, коли тебе не питають. >>
Заходить мужик в аптеку і щось тихо шепоче на вухо аптекаpю.
Аптекаp (на всю аптеку): >>
Веде чоловік ведмедя по базару. В нього питають:
— Що ти тут робиш? >>
Мaмa каже Вовочці:
— Вовочко, не скачи, a то животик виросте великий. >>
— Слухай, ти як на рибалку вирватись зміг?
— Я їй ванну зробив з піною. >>
Батьки — дітям:
— 4-й клас: «Ти уроки зробив?». >>