Імітація зконності: як ексголова Львівської ОДА Турянський «розжився» 11 га землі на околиці Львова

14.06.2023
Імітація зконності: як ексголова Львівської ОДА Турянський «розжився» 11 га землі на околиці Львова

Юрій Турянський. (Коллаж: ngl.media)

Війна не заважає окремим ділкам проводити звичний для них «схематоз» та нахабні оборудки. У тому числі із землею. Гектарами. Ще й на західній околиці міста Лева, де нерухомість під час воєнного стану додала у ціні.

 

Ось і колишній голова Львівської облдержадміністрації, а нині голова львівського відділення Національного олімпійського комітету Юрій Турянський несподівано став «власником» земельної ділянки площею 11 гектарів, ринкова вартість якої, за оцінкою журналістів-розслідувачів, сягає понад 80 мільйонів гривень. Сталося це навесні 2023 року.

«Нічийна» земля

Але про все по порядку. Команда незалежних журналістів з видання «Наші гроші. Львів» (НГЛ) провела власне розслідування, за результатами якого однозначно стверджує: пан Турянський захопив цю величезну ділянку за допомогою махінацій і підробки документів. Думаєте, він сплатив за неї хоча б занижену вартість у пару мільйонів. Аж ніяк! За ці 11 га він не заплатив ні копійки.


Журналісти вивчили історію цієї земельки: ще у 1982 році Пустомитівська райрада народних депутатів своїм рішенням передала ділянку площею в 11 гектарів у постійне користування державній Автоколоні №2207 Львівського обл­управління вантажного автомобільного транспорту УРСР. З часом, унаслідок розширення міста, земля опинилася на західній околиці Львова, біля об’їзної дороги.


Держпідприємство багато років користувалось цією землею, тож туди провели усі необхідні для транспортників комунікації. Наприкінці 1990-х на базі колишнього держ­підприємства створили ВАТ «Львівське АТП 24654», акціонерами якого стали понад 100 людей.

 

Компанія продовжувала користуватись частиною території та нежитловими приміщеннями ліквідованої автоколони. Решта ж нерухомості почала переходити до нових власників.

Колом обведено територію колишньої автоколони на вулиці Конюшинній у Львові, де нині господарює Турянський.


 Офіційно ділянка залишалась неоформленою, а Львівська міськрада не поспішала реєструвати комунальне право власності, хоча мала усі законні підстави. Втім, у 2005 році частину землі таки оформили в окрему ділянку і передали в оренду данській компанії «Сельскабет Сверігесвай 22, Скандерборг АпС».

При цьо­му в ухвалі міськради зазначено, що ВАТ «Львівське АТП 24654» надало згоду на виділення цієї ділянки, вважаючи себе правонаступником колишньої радянської автоколони.


Ексдиректорка данської компанії «Сельскабет Сверігесвай 22, Скандерборг АпС» Вікторія Маринчук розповіла НГЛ, що виділену ділянку використовували під деревообробне підприємство. Але одразу ж почались проблеми з Юрієм Турянським — на той момент просто бізнесменом з не дуже доброю репутацією та членом наглядової ради ВАТ«АТП 24654».

 

«Він блокував нам електропостачання та всіляко намагався нашкодити. Ми намагалися вирішити питання по-сусідськи, але нічого не виходило», — каже Маринчук.


У 2014 році данська компанія зупинила виробництво, а Турянський на кілька місяців очолив Львівську ОДА. Тоді ЗМІ почали цікавитись ним і з’ясували незвичайні подробиці. Принаймні підприємці, які працювали в одній галузі з Турянським, ще тоді відгукувались про нього, м’яко кажучи, не дуже.


Конфлікт з данською компанією завершився тим, що після багаторічних судів «Сельскабет» таки з’їхала, а її будівлі і землю отримав Турянський — в обмін на ділянку у Кам’янка-Бузькому районі. Пані Мирончук вважає, що компанії ще пощастило отримати у тій ситуації «хоч щось».


Розбірки відбувалися і з іншими компаніями, які базувались на вулиці Конюшинній, а згодом Юрій Турянський став єдиним бенефіціарним власником ВАТ «Львівська АТП 24654».

 

У 2019 році цю компанію перейменували на ТДВ «Львівська автоколона №2207», просто продублювавши назву радянського держпідприємства. Щоб підсилити свої претензії на правонаступництво, згадки про це навіть включили у статут приватної компанії.

Імітація законності набуття нерухомості

Також Турянський зумів оформити на себе чотири сусідні будівлі, які теж раніше належали ПП «Едель» і які банк намагається повернути і досі.


«У липні 2019 року Юрій Турянський за допомогою приватної нотаріуски Христини Куйбіди-Кришкевич (померла у 2020-му) зареєстрував цю нерухомість за собою. Точніше, власником приміщень банку стало ТОВ «Новодім Сервіс» (стара назва ЗАТ «Західвугілля») Юрія Турянського. Право власності оформили на основі договору купівлі-продажу, нібито укладеного ще 2003 року з ПП «Едель», — пише видання «НГЛ».


Журналісти стверджують: «Вже зараз відомо, що цей договір має ознаки підроблення, це вказано у висновку експертизи, яку провели у межах кримінальної справи. «Відтиски печатки у наданих на дослідження договорі і акті, датованих 17.03.2003 р. нанесені не в той час, яким вони датовані, а значно пізніше», — вказано, зокрема, у висновку експертизи, що є у розпорядженні НГЛ».


Ба більше, чотирьох будівель, які компанія Турянського нібито купила в «Еделю» 20 років тому, на той момент іще навіть не існувало. Про це свідчать дані сервісу Google Earth Pro. На фото видно, що навіть у 2005-му їх нема. Як свідчать супутникові фото, дві будівлі звели у період між 2006-2007 роками, а ще дві — аж у 2012-му. Тож компанія Турянського ніяк не могла купити їх у 2003-му.


«Такий поетапний продаж майна між своїми компаніями часто використовують, щоб зімітувати законність набуття нерухомості. Це спроба надати вигляду законного набуття права власності, щоб в подальшому потенційні продавці не змогли дослідити або не звернули увагу, яким чином було приватизовано майно. Фактично перепродаж допомагає прикрити різні майнові маніпуляції», — пояснює юрист Євген Воробйов.

А рейдер хто?

Наявність у власності нерухомості дає право отримати земельну ділянку у користування. Тож Юрій Турянський, хоч і за фальшивими документами, отримав можливість оформити на себе ділянку колишньої автоколони.

 

Окрім трьох будівель, які «Міжнародний інвестиційний банк» все ж зміг продати  2022 року відомій львівській компанії з вивозу сміття «Грінера Україна», яка облаштувала там автомайстерню для своїх сміттєвозів. Нові сусіди Турянському теж не сподобались.


Власник компанії Богдан Михалусь розповів НГЛ, що Турянський усіляко протидіє роботі компанії і вже кілька разів пропонував поговорити щодо продажу чи обміну приміщень на Конюшинній, однак конструктиву з цього не вийшло.


«Та він рейдер, постійно створює нам проблеми», — каже Михалусь про стосунки з Турянським. Будівлі «Грінери» необхідні Турянському, щоб отримати законні підстави для приватизації усієї земельної ділянки площею 11 га. Адже оформити землю, на якій є майно іншої компанії, законним шляхом неможливо.


І ось 23 березня 2023 року приватна нотаріуска Людмила Волинська зареєструвала ділянку колишньої автоколони у комунальну власність Львівської міськради — хоч там про це і не знали, як виявилось пізніше. Після реєстрації ділянки пані Волинська одразу передала її в постійне користування ТДВ «Львівська автоколона №2207» пана Турянського.


У відповіді на запит НГЛ представники Львівської міськради повідомили, що не знали ні про реєстрацію комунальної власності на цю ділянку, ні про передачу її у користування компанії Турянського.

 

«Здійснено реєстрацію права комунальної власності за територіальною громадою Львівської міської ради без жодного відповідного рішення про надання чи формування такої ділянки. Львівською міською радою проводиться правова експертиза підставі формування та реєстрації земельної ділянки площею 9,4433 га», — йдеться у письмовій відповіді юридичного департаменту міськради.


«Опитані НГЛ юристи вважають, що довести зловживання Турянського у цій справі не так просто. Адже українське законодавство має низку прогалин, що сприяють такому «легальному» рейдерству… Водночас втручання в роботу державного земельного кадастру та підробка документів, на основі яких все це стало можливим — це явно порушення законодавства, за яке мала би настати кримінальна відповідальність», — стверджують розслідувачі.


Сам Юрій Турянський спілкуватися з журналістами відмовився. Оціночна вартість захопленої Турянським міської землі, за даними Держгеокадастру, становить 47,5 млн грн. Утім, порівнюючи ринкові пропозиції на ділянки зі схожим розташуванням, реальна вартість може становити близько 80 млн грн, додають у НГЛ.