Директор музею Майдану Ігор Пошивайло нагороджений премією EMYA
Гендиректор Національного музею Героїв Небесної Сотні та Революції Гідності Ігор Пошивайло став одним з лауреатів премії «Європейський музей року» (EMYA) за 2024 рік. >>
Пам’ятник на могилі шістдесятниці Любові Панченко.
У річницю відходу в засвіти української художниці-модельєрки, почесної громадянки Бучі, лауреатки премії імені Василя Стуса, членкині «Союзу українок», мисткині-шістдесятниці Любові Панченко, яка померла внаслідок російської окупації невдовзі після визволення рідного містечка, — на її могилі урочисто було відкрито пам’ятний надгробок.
«Пам’ятник було побудовано за кошти, зібрані ще за життя Любові Михайлівни, фактично в перші дні після визволення Бучі.
Адже її приватний будинок після окупації став непридатним для проживання 84-річної художниці, яка була вкрай виснажена після ледь не місячного голодування.
Тоді небайдужі українці буквально за два тижні зібрали 300 тисяч гривень для оплати проживання її в пансіонаті для літніх людей. Але вона померла 30 квітня минулого року, й ці гроші потрібно було все одно якось реалізувати на неї. 40 тис. пішло на похорон, 106 тисяч відклали на пам’ятник, ще 180 тис. дали на друк її альбому творчості («Любов Панченко. Повернення») — перше і поки що єдине видання її творів, підсумок життя і водночас повернення імені Панченко в українське мистецтво», — розповідає завідувачка Музею шістдесятництва Олена Лодзінська.
Поховали пані Любов, яка відроджувала українську культуру в часи хрущовської відлиги і навіть брежнєвського застою, на Яблунському цвинтарі поруч із чоловіком Олексою Олійником.
На пам’ятнику з червоного й чорного граніту використано малюнок Панченко «Ранок», який відомий художник Василь Перевальський адаптував для висічки на камені. Замовили ще її фото на склі, яке трохи згодом поставлять на гранітних стійках.
Місцевий священник від ПЦУ отець Андрій освятив пам’ятник, прочитавши молитву, провів службу, а друзі й знайомі майстрині у лаконічно-щирих промовах згадували життєвий шлях Любові Михайлівни.
Її літні друзі з хору «Жайворонок» заспівали на могилі кілька журливих пісень, зокрема «Сховалось сонце за горою» Мусія Кононенка, написану в далекому 1920 році.
Усі присутні на освяченні пам’ятника потім побували в садибі Любові Панченко, де після рашистських руйнувань наводить лад у дворі й будинку її рідна сестра Валентина.
Повернувшись до Києва, друзі художниці пом’янули її в Музеї шістдесятництва, де зберігається частина робіт непересічної мисткині.
Гендиректор Національного музею Героїв Небесної Сотні та Революції Гідності Ігор Пошивайло став одним з лауреатів премії «Європейський музей року» (EMYA) за 2024 рік. >>
Усе це є частиною нашої української культури – тієї культури, яку ворог так ретельно нині намагається знищити, понівечити, сплюндрувати. >>
МУР — це молодий музичний проєкт, що в своїх треках висвітлює одну з найболючіших трагедій українського народу XX століття — «Розстріляне відродження». >>
Композитори Ілля Разумейко та Роман Григорів, які створюють разом сучасні опери, а за одну з них навіть отримали Шевченківську премію, — 10 травня у Києві представлять свій новий твір Gaia-24. >>
Міжнародний літературний конкурс «Коронація слова» оголосив переможців відзнаки «Золоті письменники України» під час фестивалю «Книжкова країна». >>
Пам’ятаємо, як у післявоєнні роки сталінська камарилья вела боротьбу з т. зв. «космополітами», тобто тими людьми, які, побувавши в Європі, цікавились європейським способом життя, культурою, мистецтвом тих народів, яких московія «асвабаждала от гньота буржуазіі». >>