Туреччина маскує російську нафту під власну та експортує її до ЄС
Москва та Анкара використовують лазівку в санкціях, завдяки якій Туреччина маскує російську нафту під власну та експортує її до ЄС, приносячи рф мільярдні прибутки. >>
На тлі тривожних новин про Бахмут та наслідки останньої ракетної атаки рашистів читати макроекономічну аналітику профільних фахівців трохи дивно, але корисно.
Проєкт Київської школи економіки (KSE) «Росія заплатить» підготував дані щодо втрат України за час війни, а Центр економічної стратегії презентував консенсусний макропрогноз ринку від експертів і компаній на 2023 рік (участь узяли експерти інвестиційних компаній Concord Capital, Dragon Сapital, ICU, Morgan Stanly, Інститут економічних досліджень і політичних консультацій із German Economic Team та Oxford Economics).
Розуміння, що нас чекає далі, яке спирається на дані та обґрунтовані припущення, необхідне як для планування державної політики бюджетних доходів та витрат, так і для широкого кола підприємців та бізнесменів.
Найбільш непередбачуваний і вагомий чинник для прогнозу — повномасштабна війна — триває, і це створює екстремальне навантаження на бюджет. За даними KSE, якщо у передвоєнному 2021 році видатки держбюджету на оборону та безпеку (останнє містить громадський порядок і судову владу) становили 301,87 млрд грн, то в 2022 році цей показник збільшився вп’ятеро — до 1,59 трлн грн.
Якщо перерахувати в доларах США, то маємо $11,06 млрд проти $46,8 млрд. Країни Заходу не тільки надали нам зброю, а й покрили величезний дефіцит бюджету: в 2022 році Україна отримала від партнерів $32 млрд тільки фінансової допомоги, яка пішла на бюджетні витрати, тобто охорону здоров’я, соціальні програми, освіту.
Видатки українського бюджету на оборону фактично не залишають грошей на будь-які інші статті витрат, і цей фактор залишиться домінуючим у наступному році: консенсусний прогноз (середнє значення прогнозів, отримане ЦЕС щодо дефіциту бюджету в 2023 році) становить $40 млрд, при цьому передбачення розміру фінансової допомоги від західних партнерів аналітики вказали на рівні $40,2 млрд.
Україна швидше, ніж очікувалось, дала раду російським атакам на енергетику і змогла стабілізувати енергопостачання у переважній більшості областей. Це дозволяє сподіватися на швидше відновлення ділової активності, але в прогнозах щодо ВВП незалежні експерти створили своєрідну «гойдалку»: від мінус 4,6% до плюс 5,5%.
Так що маємо скромну цифру мінус 0,1% прогнозного падіння ВВП наступного року. Попри те, що більшість експертів сходяться на думці, що гаряча фаза війни закінчиться в середині — наприкінці 2023 року, маємо вже зараз дослідження KSE щодо прямих збитків бізнесу. За підсумками 2022 року, KSE оцінив їх у $13 млрд, щонайменше 109 великих та середніх підприємств зазнали прямих збитків від агресії рф.
«Переважна кількість зруйнованих та пошкоджених підприємств сконцентрована в шести областях — Київській та Донецькій (по 17% від загальної кількості), Запорізькій (14%), Харківській (13%), Луганській (10%) та Миколаївській (8%)», — йдеться у дослідженні. Найбільші активи, що потрапили до списку втрат, — великі індустріальні виробництва, насамперед маріупольські гіганти. Цікаво, що незалежні експерти оцінюють майже 100-відсоткову вірогідність функціонування «зернового коридору» протягом усього 2023 року.
Втрата житла та зростання цін — два економічні чинники, які найбільше хвилюють пересічного українця. Наразі найактуальніші оцінки втрат від зруйнованого житла українців датовані кінцем 2022 року.
Проєкт KSE оцінює шкоду житловому фонду України в $54 млрд на кінець 2022 року. Такі самі оцінки давав і прем’єр-міністр Денис Шмигаль. За його словами, відновлення житла — другий пріоритет уряду після енергетики.
«Пошкоджено або зруйновано 150 тисяч будинків. Їх відновлення стане передумовою для повернення сотень тисяч українців з-за кордону», — заявив він.
Станом на 1 лютого подано 320 тисяч заявок на компенсацію зруйнованого або пошкодженого житла. Щодо цін на споживчі товари, то фахівці відверто порадували: консенсусний прогноз на наступний рік — 18,9%, і це тільки трішечки більше, ніж минулого року було в Польщі.
Житло, інфраструктура (сума збитків — $35,6 млрд), зруйновані освітні заклади ($8,6 млрд), енергетика (втрати $6,8 млрд) — це цифри лише за підсумками 2022 року, і ця інформація може бути неповною, зауважують автори проєкту «Росія заплатить».
Спрогнозувати прямі збитки від російської агресії, тобто від ракетних обстрілів та руйнувать, через закриті порти та припинення роботи бізнесів, — практично неможливо. Але можемо з упевненістю спрогнозувати одне: ми переможемо!
Москва та Анкара використовують лазівку в санкціях, завдяки якій Туреччина маскує російську нафту під власну та експортує її до ЄС, приносячи рф мільярдні прибутки. >>
У Києві Державний секретар США Ентоні Блінкен оголосив, що США нададуть додаткові 2 млрд доларів у вигляді внеску до новоствореного фонду, метою якого буде розвиток українського оборонно-промислового комплексу та фінансування закупівлі зброї. >>
Франція та Нідерланди пропонують керівним оранам Євросоюзу запроваджувати санкції проти будь-яких фінансових установ у світі, які допомагають російським військовим оплачувати товари або технології для виробництва зброї. >>
Ніша вирощування спаржі в Україні поки не заповнена, а попит переважає пропозицію. «Україна молода» розповідає про нюанси вирощування рослини, способи консервації та рецепти її приготування. >>
Сучасна війна все більше набирає характеру війни безпілотників — як розвідувальних, що забезпечують контроль за противником 24/7, так і FPV-дронів-камікадзе з різною дальністю враження: літаючих дронів, надводних та підводних камікадзе. >>
Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов доручив провести засідання, на якому заслухають звіти про виконані роботи всіх учасників будівництва фортифікаційних споруд в області. >>