Загорілась шапка, а за нею й склади?

15.10.2003

      Військова прокуратура продовжує з'ясовувати обставини виникнення пожежі та вибухів складів з боєприпасами на околиці Артемівська, і вже оприлюднено офіційну версію причин надзвичайної пригоди. Як повідомив журналістам в.о. начальника служби озброєння Збройних сил України Валерій Бойков, до трагічного розвитку подій призвели дії двох прапорщиків та майора, які планомірно викрадали метал з території військових складів. До цього вони залучили й цивільного зварювальника, котрий різав важкі металеві конструкції (всі вони затримані і дають свідчення).

      За офіційною версією слідства, в той фатальний день один із прапорщиків привіз джипом зварювальний агрегат до військових складів і спершу не міг туди потрапити. Однак усе владналося після телефонного дзвінка майору, який дав розпорядження його пропустити. Аби не мозолити нікому очі, металеві балки взялися різати у складському приміщенні — всього за 30 сантиметрів від стелажів з боєприпасами. А далі спалахнув порох, що його тут незаконно зберігав прапорщик.

      Гучний хлопок, що, на думку фахівців, міг викликати тільки порох, пролунав і розчинив складські двері вже тоді, коли військові «металісти» зникли з місця пригоди. Однак його почув майор Дмитро Гончаренко і встиг викликати пожежників і дав наказ евакуйовуватись охороні...

      Зрештою, подібна версія має право на існування, адже вона теж пояснює ту обставину, що нікого з охоронців складських приміщень вибухи не застали зненацька і всі вони вчасно встигли ретируватися з небезпечної зони. Однак за цілою низкою неофіційних версій, що тепер гуляють Артемівськом, дії військових оцінюють трохи інакше. Подейкують, у військовій частині останнім часом дуже переймалися майбутньою міністерською ревізією, оскільки перевірка могла встановити істотну нестачу боєприпасів. До речі, початок інвентаризаційних робіт підтвердив на зустрічі з журналістами й міністр надзвичайних ситуацiй Григорій Рева. Тобто, на думку певної частини городян, військові, які різали й здавали на брухт не тільки металеві конструкції, а й снаряди, могли потім вдатися до випробуваного способу знищення слідів.

      А ще в місті ходять розмови про недавній нічний напад групи озброєних людей на територію військових складів, для чогось ретельно підготовлені проходи в огорожі колючого дроту і про те, як дружно бігли військові від складів за добрих півгодини до початку вибухів повз школу, в якій продовжувалися заняття. Утім чутки поки так і залишаються чутками, а оцінку діям людей у погонах дасть слідство. Стосовно ж іншої оцінки, то її важко не помітити у зверненні голови Донецької облдержадміністрації Анатолія Близнюка до Міноборони України — вивезти ще вцілілі 10 із 17 складів з боєприпасами за межі Артемівська.

  • Мор людей

    На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>

  • Штани з протертими колінцями

    «У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>

  • Науково необгрунтоване хуліганство

    Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>

  • От собака!

    Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>

  • Економічний Нобель знайшов своїх героїв

    Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>

  • Вранці — вибори, через місяць — результати

    У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>