До матері героя-чорнобильця Володимира Правика Наталії приїхали волонтери з Японії

11.09.2018
До матері героя-чорнобильця Володимира Правика Наталії приїхали волонтери з Японії

Японські волонтери у гостях у мами героя-чорнобильця Володимира Правика. (Фото Людмили ЧЕЧЕЛЬ.)

У день народження Наталії Іванівни Правик — мами відомого із 1986 року героя-чорнобильця Володимира Правика, уродженця Чорнобиля, до неї завітав десант волонтерів з Японії. Це стало для іменинниці приємною несподіванкою.
 
Нагадаємо, злощасного 1986 року ім’я Володимира Правика було на слуху чи не в кожного українця. Саме він разом із друзями — хлопцями з воєнізованої пожежної частини міста Прип’ять  — почали ліквідовувати наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції першими у ніч на 26 квітня. І стали першими її жертвами. 
 
Як нині живе 74-річна мама героя-чорнобильця на вулиці імені власного сина у містечку Ірпінь Київської області? Її сину цього року виповнилося б лише 56 років.
 
Уже одинадцять років товаришує й підтримує Наталію Правик голова правління «Федерація жінок за мир у всьо­му світі» Тетяна Коцеба. Наталія Іванівна однією з перших отримала нагороду «Жінка року» в номінації «Мати героя», яку проводить ця громадська організація. У ці дні жінки федерації при­ймають гостей із Японії. Відвідавши музей «Чорнобиль», волонтери з Японії зробили для себе не одне відкриття. Їх не міг не подивувавати подвиг Володимира Правика. Зацікавилися, як і де живе мама героя. 
 
На гостину до мами героя-чорнобильця Володимира Правика завітали чотирнадцять юних волонтерів разом із Тетяною Коцебою та її однодумцями Оморі-сан Набуко та Моріко Хорі з Японії. Дівчата поважно представлялися, називали свої імена, коротко розповідали про себе: Акімі, Мікі, Чіо, Нана, Аліса... Їм по 17-20 років. Вони студентки різних вишів Японії. Кожна з них заздалегідь до поїздки готувалася, цікавилася українськими звичаями і культурою, вивчила по кілька речень українською. 
 
Японки низько вклонялися вони матері героя, ніжно обіймали й бажали здоров’я. Їх вражала мужність і непохитність Наталії Іванівни. Вони фотографували усі куточки кімнат, завішані портретами сина. Жінка, яка втратила 32 роки тому 23-річного сина, розповіла, що до неї в гості нещодавно приїздила онука Наталка (у травні 1986-го, коли пішов із життя Володимир Правик, його доньці було лише два місяці). Сьогодні у Наталії Правик вже є й правнучка.
 
Здивувало гостей з Японії й те, що Наталія Іванівна накрила для них щедрий стіл із наїдками. Смакували домашні котлетки і відбивні, помідори й огірки із власної грядки господині. У японців навпаки — іменинник нічого не готує, пригощають друзі. Гості аплодували, коли Наталія Іванівна задувала свічки на торті. Українська щедра гостинність їх розчулила до сліз. Дівчата запевнили Наталію Іванівну, що неодмінно навідаються і наступного року.