Зберегти ліс — забезпечити робочі місця: кейс України

Далеко не всі країни мають таку розкіш, як промислові ліси, а потреби в цій сировині та виробах із неї завжди були, є і будуть.

 

 

Відповідно, світовий ринок із задоволенням готовий безмежно споживати таку сировину, як ліс-кругляк.

 

 

Це майже безвідходна сировина, з якої можна виробляти безліч корисних речей: папір, меблі, енергетичні ресурси, транспортні піддони, будівельні матеріали, готові будівлі тощо. А свого часу це були державні флотилії. 

 

 

Саме через це різні країни на різних етапах потрапляли у небезпечні пастки. 

 

 

Світова практика знає багато кейсів, коли, як правило, невеличка група осіб, маючи певний доступ до адміністративного ресурсу, створювала справжні екологічні катастрофи через шалені вирубки лісів у перегонах за отриманням швидких грошей за мінімальних витрат. 

 

Водночас варто пам’ятати, що зайнятість, додана вартість та податки формуються безпосередньо там, де відбувається обробка та переробка. Тобто, експортуючи необроблений ліс, країни втрачають робочі місця, заробітні плати, податки тощо.

 

Саме у таких критичних ситуаціях історично з’являлася державна політика.

 

На сьогодні можна відзначити понад 30 країн світу, де на загальнонаціональному рівні в різні часи було запроваджено жорсткі обмеження експорту необробленої деревини.

 

Серед таких країн США (1926), Бразилія (1969), Канада (1906), Нова Зеландія (2014) та багато інших країн Латинської Америки, Азії, Африки та Східної Європи.

 

Принципово важливо, що в цих країнах на сьогодні практично відсутні екологічні проблеми, зумовлені виснажливою вирубкою лісів та наявна розвинута деревообробна індустрія.

 

Також важливо відзначити, що уряди цих країн тримають на суворому контролі питання заборони експорту необробленої деревини. 

 

Яскравим прикладом є Канада, яка навіть у рамках усіх угод про вільну торгівлю, у тому числі з Україною, категорично зберігає за собою право на заборону експорту деревини необробленої.

 

Говорячи про Україну, варто підкреслити, що, згідно з Конституцією, ліси становлять національне надбання усього народу.

 

Але в результаті, м’яко кажучи, бездіяльності влади невидимою рукою ринку безжалісно було вирубано та вивезено мільйони гектарів лісу.

 

Чим фактично зумовлено екологічну катастрофу — широко відомі фотозйомки лисих Карпат. 

 

Але це ще не все. Слідом за експортом лісу-кругляка відбулась і шалена еміграція трудового населення. Державні бюджети отримали лише мінімальні надходження у вигляді єдиного податку від невеликої кількості осіб. А зайнятість, додана вартість та податки були зосереджені у місцях кінцевої переробки нашого лісу. 

 

Дякувати Богу, в Україні знайшлись прагматичні політичні сили, що поклали край цьому безладу та свавіллю, заборонивши експорт лісу деревини необробленої. 

 

Уже за невеличкий проміжок часу дії заборони в країні на 412 тис. м3, або на 2,5%, скоротились обсяги вирубування лісу. Випуск деревообробної промисловості зріс на 18%, меблевої промисловості — на 26%.

 

За січень-вересень 2017 р. податкові надходження від деревообробної та меблевої галузей зросли на третину (на 400 млн. грн.), а капітальні інвестиції у галузь зросли вдвічі (на 2,1 млрд. грн.).

 

За попередніми оцінками, такий ривок забезпечив створення в деревообробній та меблевій промисловості близько півтори сот­ні робочих місць.

 

Здавалось би, питання вирішено: самі вирощуємо, переробляємо, споживаємо та експортуємо готову продукцію, скорочуємо вирубку лісів. Частково навіть відновили лісові фонди. Так би мовити, життя налагоджується.

 

Проте це лише початок українського кейса. Європейський Союз дуже агресивно сприйняв таку реформу в Україні. Адже ми фактично обмежили їх у доступі до сировини.

 

І тоді Україна відчула справжній дух європейської інтеграції. Розпочалась широкомасштабна програма зі скасування в Україні заборони експорту лісу-кругляка.

 

Задіяні майже всі урядові, дипломатичні та приватні структури ЄС. 

 

Так, на найвищому державному рівні відбуваються маніпуляції та погрози щодо ненадання нам чергового траншу кредиту; німецькі приватні структури, наближені до влади, пропонують компроміси у вигляді збільшення обсягів квот на поставки курятини до ЄС в обмін на відміну мораторію; підкуповують та шантажують високопосадових осіб, які, як ми бачимо, вже фактично йдуть на зраду національних інтересів; закидають інформаційні програми про порушення Угоди про асоціацію з ЄС, зобов’язань у рамках СОТ та багато іншого. 

 

З цього приводу хочу акцентувати увагу на наступних фактах.

 

— Так, системою угод СОТ та угодами про вільну торгівлю дійсно встановлено правила щодо утримання сторін від запровадження будь-яких обмежень чи заборон у торгівлі. Проте абсолютно всіма нормами міжнародного торгового права передбачено винятки з правил, зокрема при наявності системних проблем економічного характеру, виникненні або загрозі екологічної катастрофи, надзвичайних обставин у міжнародних відносинах тощо.

 

Наприклад, стаття XX(g) Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), що лежить в основі діяльності СОТ, дозволяє країнам на тимчасовій основі вживати заходи, що стосуються збереження природних ресурсів, які вичерпуються; стаття XXI (b) ГАТТ вказує, що жодні міжнародні зобов’язання країни в торгівлі не повинні тлумачитись як перешкода діяльності, необхідній для захисту суттєвих інтересів своєї безпеки під час війни чи інших надзвичайних обставин у міжнародних відносинах.

 

В Україні, на превеликий жаль, наявні всі зазначені обставини. Для тих, хто має сумнів або просто забуває про це, пропоную відвідати Карпати, Донбас чи звернути увагу на доходи населення. Або згадати дефіцит торговельного балансу у понад 9 млрд. дол. США.

 

Щодо нових кредитів. Перш за все варто розуміти, куди ці гроші будуть спрямовані і як використані. По-друге, треба розуміти, що ці гроші треба буде повертати. Ще й з відсотками!!! По-третє, маніпуляція з цими кредитами відбувається вже кілька років. І ЄС уже підвищив суму з 600 млн. до 1 млрд.

 

Звідси питання: кому цей кредит більше потрібен? Важко, але ми пережили ці роки без цих грошей. Проте ми отримали можливість відновлення деревообробної індустрії в межах країни.

 

Принагідно слід також зауважити, що стаття 36 Угоди про асоціацію «Загальні винятки» цілком дозволяє Україні безперешкодно використовувати статті ХХ і ХХІ ГАТТ у регулюванні торгових відносин з ЄС.

 

Розв’язання цього конфлікту потребує творчого та конструктивного підходу. Це справжній полігон для комерційної дипломатії.

 

Зрозуміло, що це є принципово важливі питання, в першу чергу для нас, й ініціативи щодо врегулювання супереч­ки також мають лунати від нас. Більше того, в рамках СОТ — вищого органу врегулювання торгових суперечок — сторони на всіх етапах закликають до переговорного процесу та пошуку компромісу. 

 

CMD__Ukraine було розроблено кілька можливих сценаріїв переговорного процесу щодо врегулювання питань запровадження мораторію на експорт лісу-кругляка в Україні.

 

Так, незважаючи на правову легітимність цього рішення, на нашу думку, варто ініціювати переговорний процес із пропозицією компромісного рішення щодо дострокового скасування Україною ввізних мит на деревообробне обладнання у рамках ЗВТ з ЄС.

 

До переговорного процесу також вбачається за доцільне включити питання щодо організації спільних програм із відновлення лісових фондів в Україні. 

 

На перший погляд, це може сприйматись наївно, але, згідно з економіко-математичними розрахунками, проведеними в системі GTAP, для ЄС економічний ефект від збільшення обсягів виробництва деревообробного обладнання та його експорту в Україну в рази перекриває незначні втрати через обмеження поставок сировини з України у вигляді лісу-кругляка. 

 

Як видно з таблиці, сукупний ефект за таким сценарієм зіграє на користь обом сторонам, а в частині експорту й податкових надходжень в ЄС спостерігатиметься навіть кращий результат, ніж в Україні. 

 

Проте на сьогодні це тільки концепція переговорного процесу, хоча й підкріплена економіко-правовою аргументацією, проте фактично позбавлена права на життя через абсолютну неспроможність зовнішньоторговельного блоку уряду до конструктивного діалогу із нашими партнерами.