НеНАБУтий спокій: ГПУ та СБУ не вдалося «поставити на місце» нові антикорупційні органи

08.12.2017

Скандальне протистояння між старими «правоохоронцями» — ГПУ і СБУ, з одного боку, та «новими» антикорупційниками — з іншого, в останні дні зазнало нової «корекції» позицій.
 
І рiч не лише в тiм, що під тиском світового політикуму та фінансових центрів провладна більшість станом на ранок четверга відмовилася розглядати законопроект, згідно з яким керівництво НАБУ мало би стати «ручним» для керівництва тієї ж таки більшості. 
 
А ще й тому, що молодих керівників НАБУ і САП не вдалося представити у сесійній залі в ролі «хлопчиків для биття», хоч би як цього хотілося Генпрокурору Юрію Луценку.
 
Бо в цій ролі, швидше, опинився сам Юрій Віталійович — причому не лише в очах української громадськості, а й в очах політикуму США.  
 
Утім пан Луценко сам винен, адже далеко не вперше, а тому вже звично для себе забув антич­ну мудрість: «Язик твій — ворог твій».
 
Виступаючи з трибуни ВР минулої середи, Генпрокурор не стільки пояснював, чому разом із головою СБУ Василем Грицаком фактично нівелював антикорупційну діяльність НАБУ і САП на певний період, а переймався тим, що директор НАБУ Артем Ситник нібито розгорнув проти нього у США «кампанію з дискредитації»!
 
За словами Луценка, пан Ситник нібито звинувачує Генпрокурора в тому, що той ніби «жбурнув камінь» чи то в бік, чи то в обличчя ФБР.
 
Тож Луценко ледь не закликав депутатів «закрити рота» керівнику НАБУ, а ще краще відкликати Ситника разом із очільником САП Холодницьким із закордонного відрядження до США, де вони перебували в рамках Глобального форуму з повернення активів у Вашингтоні (форуму, на який той же Луценко чомусь не поїхав. — Ред.). 
 
Луценко вкотре зробив закид у бік НАБУ, мовляв, їхні детективи знімали інформацію з телефонів сотні громадян — нардепів, суддів, чиновників — без дозволу суду, що є незаконним. 
 
Невже Ситник справді дискредитує Луценка в США? Аж ніяк. Ще раніше, перебуваючи в Києві, директор НАБУ лише заявив, що у Федеральному бюро розслідувань США були неприємно вражені висловами Ген­прокурора України про незаконну співпрацю НАБУ та ФБР.
 
Тоді як пан Луценко ймовірно вважав, що те, про що він говорить під час брифінгів і виступів, необов’язково має ставати відомо тим, про кого він говорить за океаном?
 
Але ж слово — не горобець... Тож треба закривати рота не комусь десь, а самому стежити за своїми ж висловленими фантазіями та гіперболами для красного слівця чи ньюзмейкерства. 
 
Ще одним «холодним душем» для Віталійовича стало те, що просто у Вашингтоні панове Ситник і Холодницький заявили представникам світової преси, що переривати візит до США і «виконувати спонтанні забаганки Генпрокурора» не мають наміру.
 
Адже в обох заздалегідь заплановані дуже важливі зустрічі з керівництвом низки правоохоронних та державних органів США —  ФБР, Державного департаменту,  Світового банку тощо.
 
Тим самим Холодницький і Ситник ніби натякнули Луценку, що вони вирішують серйозні питання і працюють, тоді як «дехто» страждає невідомо чим...