Зійшли на пси: чому «пробуксовують» гучні антикорупційні справи

07.07.2017
Зійшли на пси: чому «пробуксовують» гучні антикорупційні справи

Луценко обіцяє посадити багатьох. Проте поки що у нього не дуже виходить. (Фото з сайта slovoidilo.ua.)

Колись сумлінність українських генеральних прокурорів вимірювалася їхнім ставленням до справи Гонгадзе (цей тест, до речі, не пройшов ніхто, адже імена замовників цього вбивства так і не прозвучали на всю країну).

Нині ж влада робить ставку на боротьбу з економічними злочинами, але і тут особливих успіхів нема. 

Ба, навіть прослідковується певна закономірність: чим гучніший та скандальніший початок справи, тим тихіший і скромніший її фінал.

А якщо говорити, наприклад, про казус Романа Насірова, то дана справа ризикує вилитися у взагалі несподіваний прецедент — повернення вчорашнього підсудного на його колишнє робоче місце.

Принаймні, повністю виключати таку можливість не можна. 

Пригоди картатої ковдри

На початку поточного тижня директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник обіцяв, що розслідування відносно відстороненого голови Державної фіскальної служби Романа Насірова вже незабаром опиниться в суді.
 
Втім, як прогнозує Ситник, справу цю неодмінно почнуть затягувати.
 
«Я думаю, знову почнуться якісь «гойдалки», знову судді почнуть хворіти, будуть ходити у відпустки, переносити засідання», — сказав він.
 
Однак просто так у нашій країні судді не хворіють і «гойдалки» не влаштовують — це відбувається лише в тому випадку, якщо «згори» надходить відповідний сигнал. 
 
А такий сигнал не виключений. Принаймні після того, як Насіров посприяв затриманню 23 колишніх керівників податкових органів, у його справі відбувся певний перелом.
 
Згадаймо хоча б, у яких компліментарних висловах говорив про Насірова Головний військовий прокурор України Анатолій Матіос.
 
«Цю операцію нам не вдалося б провести, якби нам не допоміг голова Державної фіскальної служби Роман Насіров. Він розібрався в нетрях податкового законодавства, в усіх порушеннях, і це тільки завдяки його сприянню основний масив роботи був зроблений. Я не соромлюся цього сказати, бо це людина, яка в цьому сегменті зробила все для того, щоб відкрити всі ці незаконні податкові майданчики і допомогти нам зібрати докази».
 
Після цього епізоду з Насірова почали ліпити людину, котра просто заплуталася на певному етапі свого життя, але вчасно покаялася і навіть допомогла слідству.
 
Нагадаємо, Насірова підозрювали у корупційних діях на користь нардепа-втікача Онищенка.
 
Слідство щодо нього розпочалося в березні поточного року — спочатку фігуранта заарештували на 60 діб з альтернативою внесення застави в 100 млн. гривень.
 
Ввечері 16 березня Насіров вийшов із СІЗО після того, як його рідні внесли заставу.
 
А 26 червня суд продовжив на два місяці зобов’язання Насірова щодо носіння електронного браслета.
 
При цьому, зауважимо, голова ДФС й досі залишається відстороненим від своєї посади, але аж ніяк не звільненим з неї. 
 
Чи можливе його поновлення у кріслі головного фіскала? Теоретично ані фальшивий інфаркт у Феофанії, ані епопея з британським паспортом (наявність якого у себе Насіров вперто заперечував), ані загалом повна втрата репутації цьому не перешкодять.
 
Бо, як каже глава правління Центру прикладних дослі­джень «Пента» Володимир Фесенко, в українській історії вже були випадки несподіваних «повернень» — наприклад, історія з Генпрокурором Святославом Піскуном.
 
«Але як політолог можу сказати: спроба повернення Насірова на посаді після всього, що було, призвела б до дуже великого політичного скандалу. І ми б під будівлею фіскальної служби побачили активістів, які перешкоджають цьому. Працювати йому б не дали. Це треба розуміти і самому Роману, і всім іншим», — вважає Фесенко.
 
За його словами, навіть якщо Насіров зможе чогось досягти в українських судах або навіть у Європейському суді з прав людини, громадськість в його невинність просто не повірить.
 
Аналогічної точки зору дотримується і керівник аналітичного центру «Третій сектор» Андрій Золотарьов.
 
«Якщо брати всю суму чинників, то найближчим часом його повернення неможливе. Тому що є громадська думка та істотна база неприйняття його на цій посаді. Він занадто токсичний. Хоча ми бачимо, що певні зусилля щодо його реабілітації робилися — маються на увазі заяви про його активну участь у викритті «попередників», які працювали при Клименку», — говорить він.
 
Спроби реабілітації Насірова поки що не завершилися нічим конкретним. Але це, скоріше за все, не кінець історії.
 
Недарма Ситник попереджає про довгий судовий процес — ймовірно, справу Насірова таки готують для того, аби спустити зрештою на гальмах. Чому? Тому що від голови ДФС іще може бути користь? Такий варіант не виключений.
 
Можливо, від Насірова чекають певних дій, пов’язаних із долею Олександра Онищенка. Яких саме — поки невідомо. Втім, час дасть відповідь і на це.

Англійський «пацієнт»

До речі, про Онищенка. Днями його справі виповнився рік (5 липня 2016 року Верховна Рада проголосувала за зняття з нього недоторканності), проте до якоїсь конкретики іще далеко.
 
Останні новини торкаються не так самого знаменитого коновода, як ключового фігуранта і, як кажуть, автора «газових схем Онищенка» Валерія Постного.
 
Останнього то звільняють з-за ґрат, то знову беруть під варту. 
 
Так, 15 червня Постного випустили з Лук’янівського СІЗО, однак опівночі його знову затримав спецназ Національного антикорупційного бюро за новою підозрою.
 
Уже наступного дня, 16 червня, Солом’янський суд Києва заарештував Постного на два місяці.
 
Пізніше Постний вийшов під заставу 10 мільйонів гривень (причому те, хто саме вніс ці кошти, лишилося загадкою).
 
3 липня мало відбутися судове засідання за апеляцією адвоката Постного, однак сам захисник не з’явився на суд, тому розгляд перенесли на 18 липня.
 
Відтак крапка у цій справі перетворилася на три крапки — логічного фіналу у ній поки що не видно.
 
Що ж стосується самого Онищенка, то в інтерв’ю «Стране» — єдиному виданню, з яким він спілкується особисто, екс-депутат іще раз підкреслив, що був готовий до спілкування з українським слідством.
 
«Ми кілька разів домовлялися про зустріч з детективами НАБУ. Писали один одному, дзвонили по скайпу, і ось уже майже зустрілися. Однак перед самим вильотом детективи повідомили, що скасовують політ — Холодницький їх не відпускає. Думаю, вони самі боялися тих доказів, які я можу їм передати (…). У день, коли ми повинні були зу­стрітися, вони попросили, щоб на зустріч приїхала і моя мати, яка є фігурантом справи. Я їм повірив. Детективи так і не прилетіли, а матір мою затримали».
 
Пізніше, стверджує Онищенко, отримання ним притулку в Британії унеможливило контакти з підлеглими Холодницького.
 
«4 квітня мені надали політичний притулок. Згідно з європейською конвенцією про політичний притулок, я не маю права — більше взагалі спілкуватися зі стороною, яка мене переслідує. Будь-який діалог неможливий, мені це заборонено», — каже він.
 
Тим часом Онищенко ухиляється й від питання щодо чергової порції плівок з розвінчуванням злочинів перших персон країни, і в першу чергу — Президента Петра Порошенка.
 
«З приводу плівок давайте залишимо інтригу», — говорить він.
 
Яку гру веде при цьому Онищенко — зрозуміло лише йому самому, а також, можливо, тому колу осіб, з котрим він контактує та веде свої торги.
 
Що ж стосується згадуваного Онищенком Назара Холодницького — голови Спеціальної антикорупційної прокуратури, то очільник САП усе ще збирається на рандеву зі своїм «клієнтом».
 
Паралельно звинувачуючи Онищенко в ухилянні від таких зустрічей і в тому, що в його свідченнях відсутня конкретика. 
 
«Всі ці «частушки» тривати вічно не можуть. Якщо у тебе є докази і ти хочеш допомогти слідству, а не торгуватися... У нього в Україні є низка адвокатів — передайте через адвокатів цю інформацію, і слідство триватиме», — закликав Назар Холодницький представників мас-медіа.
 
За його словами, на «плівках Онищенка» немає ніякої корисної інформації для слідства. «Ми просто в черговий раз дізналися, що між політиками існують певні «договорняки», — зазначив керівник САП.
 
Усе це було зрозуміло і раніше, неясним залишається тільки одне: що буде зі справою Онищенка далі? Переписка по скайпу між ним і Холодницьким?
 
Млявий шантаж плівками з боку Онищенка і млявий перебіг слідства у виконанні САП?
 
Перманентне звільнення та арешти тих «подільників» екс-депутата, які залишилися в Україні?
 
Виглядає на те, що справа Онищенка ризикує завершитися тим самим, чим й усі інші гучні затримання останнього часу. Тобто нічим. 

Критичні дні Генпрокурора

А тим часом далеко від Британії, яка прихистила Онищенка, на київській вулиці Грушевського тривають дні розгляду регламентним комітетом Верховної Ради тих подань на зняття депутатської недоторканності, котрі підготувала Генеральна прокуратура України.
 
У ГПУ достатньо фактажу для позбавлення імунітету шістьох народних обранців, стверджує глава відомства Юрій Луценко.
 
Йдеться про нардепів Андрія Лозового, Євгена Дейдея, Борислава Розенблата, Олеся Довгого, Максима Полякова та Михайла Добкіна.
 
«У нас зібрано достатньо доказів для того, щоб переконати неупереджених депутатів (тут ключове слово — неупере­джених) у необхідності зняття депутатської недоторканності і продовження досудового слідства. Все це супроводжуватиметься документами та демонстрацією аудіо- і відеозаписів. І, на мій погляд, ані в комітеті, ані у Верховній Раді не має відбутися суд. Має відбутися просто перевірка — чи є докази ймовірного створення кримінальних правопорушень? Так, вони є. Чи вони достатні — визначатиме тільки суд», — зазначив Луценко. 
 
У разі позитивного для Генпрокуратури рішення розгляд справ усіх вище зазначених депутатів мав би відбутися наступного тижня — на останньому тижні цієї сесії, коли депутати працюватимуть у пленарному режимі.
 
Проте до голосування зі зняття недоторканності з тих, кого взяв на мушку Луценко, справа може й не дійти.
 
Принаймні стосовно Дейдея та Довгого місія Генпрокуратури провалилася — у понеділок регламентний комітет не відправив до парламенту подання на цього нардепа.
 
Члени комітету зауважили при цьому, що прокуратура надала недостатньо доказів. Пізніше з подібним формулюванням комітет відхилив і подання на Довгого. 
 
Нагадаємо, що Дейдея прокуратура звинувачує у незаконному збагаченні, Лозового — в ухилянні від сплати податків, Довгого — у земельних махінаціях, Розенблата та Полякова — у причетності до «бурштинової» мафії.
 
Що ж стосується Добкіна, то, як заявив голова регламентного комітету Віктор Пинзеник, подання на нього він іще не бачив, тому наразі Добкін може спати спокійно. 
 
З усіх розглянутих на сьогодні справ комітет лише частково задовольнив претензії ГПУ до Лозового, визнавши подання на нього законним та вмотивованим, але недостатньо обґрунтованим.
 
Щодо Дейдея та Довгого, то тут або депутати дісталися Луценку «упереджені», або ж спрацювало його відомство таки не на «п’ятірку».