Розстріл поліцейських у Дніпрі та оголошена одразу після цього міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим презумпція правоти поліцейського збурила у суспільстві серйозні дискусії. З одного боку, прихильники нової поліції вимагають вустами народного депутата Мустафи Найєма «не затоптати зелений паросток нової поліції, а дати йому вирости в міцне і сильне дерево». Їхні опоненти з рядів громадських активістів згадують і про Врадіївку, і про вбивство підлітка у машині, і про нещодавню трагедію в Кривому Озері.
Є й версії, що ситуація у Дніпрі спеціально була інспірована для того, щоб посилити статус поліції і дати їй більше прав для запобігання можливим соціальним заворушенням, які можливі у зв’язку з настанням холодів і збільшенням оплати за комунальні послуги. Усі ці позиції матимуть вагу лише в тому випадку, коли їх вдасться провести через парламент у вигляді законів.
Поліцейський завжди правий
Іще 9 вересня у Верховній Раді було зареєстровано законопроект №5110 авторства нардепа Мустафи Найєма і його колег, який передбачає «посилення відповідальності за правопорушення, учинені відносно працівників правоохоронних органів». Зокрема, за образу поліцейського запропоновано штрафувати правопорушника на суму від 255 до 510 грн.
Або за рішенням суду можуть бути застосовані громадські роботи від 40 до 60 годин, виправні роботи на строк від 1 до 2 місяців або адмінарешт на 15 діб. За повторне порушення або здійснене групою осіб — штраф від 510 до 680 грн. або арешт від 10 до 15 діб.
Законопроект передбачає і посилення відповідальності за опір співробітнику правоохоронного органу — за це «світить» штраф від 3400 до 6800 грн. або арешт на строк від 3 до 6 місяців, або обмеження волі від 2 до 5 років — як вирішить суд. Якщо ж опір супроводжувався «насильницькими діями» — термін може збільшитися від 3 до 5 років.
Критики цього законопроекту одразу звернули увагу на те, що поняття «образи поліцейського» досить розмите — хтось може образитися і на кривий погляд, а хтось у відповідь на лайку скрутить руки і притягне до відповідальності за дрібне хуліганство згідно з чинним КПК.
Цікаво, що цей закон поширюється не лише на поліцейських, а й на працівників органів прокуратури, Служби безпеки, Військової служби правопорядку в Збройних сил України, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань України, органів охорони державного кордону, органів доходів і зборів, органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, органів державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони та інших органів, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Утiм після дніпровських подій цей закон може зазнати кардинальних змін. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков уже заявив, що до внесення в парламент готується «пакет законодавчих ініціатив щодо забезпечення безпеки», де МВС пропонуватиме парламентаріям у законодавчому полі норму презумпції правоти поліцейського. «Імператив презумпції правоти поліцейського повинен стати соціальною нормою!
Спочатку підкоряйся поліцейському — потім оскаржуй!
Це обмеження громадянських свобод? Ні! Це правило безпеки — через процедуру порядку лише на дуже короткий час відстрочує права громадянина на апеляцію дій поліцейського», — заявив Аваков у «Фейсбуці».
Також начальник Нацполіції Хатія Деканоїдзе анонсувала зміни до закону про Нацполіцію. Вони стосуватимуться не лише презумпції правоти поліцейського, а й передбачатимуть заборону залишати автомобіль при зупинці поліцейськими, відповідальність за словесну образу працівника поліції, збільшення часу попереднього затримання.
Назад, у тоталітарну державу?
Утiм багато громадських активістів та правозахисників вбачають у такому розширенні прав правоохоронців пряму загрозу розбудови поліцейської держави. «Це, мабуть, цікавіше навіть за «закони 16 січня». Аваков під шумок трагедії у Дніпрі вирішив законодавчо закріпити якусь «презумпцію правоти поліцейського». Прикриваючись міжнародним досвідом. Але у нас тут свій досвід. Досвід фасадної реформи з зміною табличок iз «міліції» на «поліцію».
Досвід кримінальних авторитетів у постійних поліцейських комісіях (Фадєєва — Москву вже всі забули?). Досвід проведення атестації для галочки, з реальним відсотком звільнень в якісь смішні цифри, причому ці цифри навіть не озвучуються.
Аваков і купа його потєшних радників намагаються розказати суспільству, що у нас повністю нова поліція. Не реформувавши слідство, оперативний блок. Не реформувавши райвідділи. Залишивши ключових упирів у системі. Просто переіменувавши «Беркут» на «спецпідрозділ поліції», — відреагував на ці ініціативи відомий блогер Роман Сініцин.
Категорично проти законопроекту 5110 та ініціатив Авакова виступив і активіст Майдану, правозахисник громадської організації «Ні — поліцейській державі» Михайло Лебідь. «Замість того, щоб покращити радянську статтю про хуліганство, вводиться нова непотрібна стаття про образу поліцейських.
Поняття образи таке розпливчасте, що можливі спекуляції — майже будь-яка суперечка з поліцейським судом може трактуватись як образа. І поняття спротиву теж дуже розмите — будь-які дії самозахисту можуть трактуватися як спротив», — зазначив він у розмові з телеведучим Андрієм Куликовим.
За словами Михайла Лебедя, зараз це питання активно просуватиметься у парламенті й для того, щоб унеможливити в майбутньому будь-які акції масового протесту та громадянської непокори.
«Ті лобісти, які ще при Януковичу, до Євромайдану, лобіювали цей проект, зараз знову його зареєстрували, і пішли у Венеціанську комісію.
Але, щоб не сказала Венеціанська комісія, в нас це буде трактуватися, особливо лобістами, як освячення законопроекту, його назвуть європейським. Якщо в це повірять найбільші фракції, то він буде прийнятий у першому читанні, а далі потяг історії нас поведе в якусь тоталітарну пострадянську країну, типу наших сусідів».
А судді хто?
У всій цій дискусії ключовим моментом лишається питання не лише правопорядку, а й правосуддя. А судова система у нас лишається найменш реформованою, найбільш закритою і, судячи з постійних повідомлень то про банку з доларами судді Чауса, то про півмільйонний хабар члена Вищої ради юстиції Павла Гречківського, однією з найбільш корумпованих.
Тим часом iз 30 вересня набувають чинностi зміни до Конституції, вiдповiдно до яких право звільняти суддів, призначати їх і давати згоду на притягнення до відповідальності переходить від парламенту до Вищої ради правосуддя, яка лише створюється.
Президент України Петро Порошенко лише вніс до Верховної Ради законопроект №5180 «Про Вищу раду правосуддя». До цього її повноваження виконуватиме та ж Вища рада юстиції, але «не довше, ніж до 30 квітня 2019 року».
У випадку ж, якщо повториться ситуація з Євромайданом, коли суди повністю стали на бік не закону, а влади, очікувати на торжество справедливості не випадає. Тому дискусія навколо цих ініціатив і навколо самих законопроектів очікується запеклою.
