Нарада НАТО—Росія закінчилася розбіжностями щодо України

У середу в Брюсселі зустрілися посли НАТО та Росії. Нарада відбулася через чотири дні після саміту Альянсу у Варшаві, на якому було прийнято рішення про посилення східного флангу. Це друга зустріч послів НАТО та Росії від моменту, коли Альянс обмежив контакти з Москвою після анексії Криму понад два роки тому. Вперше спільна нарада після довгої перерви пройшла у квітні 2016 року. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ кілька днів тому у Варшаві пояснив, чому він ініціював проведення Ради НАТО—Росія. «Росія є нашим найближчим сусідом і постійним членом

 

Ради Безпеки ООН. Ми не можемо і не повинні ізолювати Росію», — сказав він. Одночасно Генсек НАТО запевнив, що ця зустріч не означає відновлення звичної співпраці Альянсу з РФ. «Ми не погоджуємося і не погодимося з незаконною анексією Криму. Закликаємо Москву, аби вона припинила політичну, військову та фінансову підтримку сепаратистів», — додав він.

 

Засідання було коротким: розпочалося о 15-й годині, а о 17-й його учасники вже вийшли на спільну прес-конференцію. Представники країн НАТО говорили з російським послом про необхідність імплементації Мінських домовленостей, а також провокації Москви у регіоні Балтійського моря. Російського посла також детальніше поінформували про рішення саміту у Варшаві. 

 

Переломного моменту від цієї зустрічі не варто було очікувати. «Між позиціями НАТО і Росії існують глибокі поділи та різниці підходів щодо ситуації в Україні», — повідомив на спільній прес-конференції щодо результатiв засіданні Ради НАТО—Росія Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ. Він повторив, що Альянс ніколи не погодиться з анексією Криму. «В нас була відкрита, щира дискусія, атмосфера зустрічі була доброю, але ми не погоджуємось між собою. Звісно, ми й надалі бачимо брак порозуміння між Росією та НАТО, якщо йдеться про те, чому ми опинилися в такій ситуації», — сказав Генсек Альянсу. Питання України, зазначив він, було першим у порядку денному зустрічі: «Це важливо, оскільки дії Росії в Україні підривають євроатлантичну безпеку, союзники і Росія мають глибокі розбіжності щодо цієї кризи». 

 

Він наголосив, що для НАТО є зрозумілим, що збільшення присутності солдатів Альянсу на його східному фланзі є безпосеред­ньою відповіддю на дії Росії в Україні, у тому числі на нелегальну анексію Криму: «До Криму збільшення нашої присутності на Сході не входило до наших планів». Згідно з неофіційною інформацією, Росія запропонувала під час зустрічі повернутися до попередньої практики військових консультацій, але країни-члени Північноатлантичного альянсу не погодились на це. «Вирішення української кризи залежить від здатності київської влади виконувати ті кроки, які були намічені», — вкотре повторив журналістам постійний представник Росії при НАТО Олександр Грушко за підсумками засідання Ради НАТО — Росія.

 

Щодо інших питань, то Єнс Столтенберґ повідомив, що Росія і НАТО обговорили також ініціативу Фінляндії, згідно з якою польоти військових літаків над Балтикою мають здійснюватися лише iз включеним транспондером — пристроєм, що приймає, підсилює і передає далі подані сигнали. Він зазначив, що лінії військового зв’язку між Росією і НАТО відкриті, тепер потрібно домогтися, щоб вони ефективно працювали. «Це ключовий елемент для зниження ризиків воєнних інцидентів», — сказав Столтенберґ. Він зауважив, що під час засідання Ради обговорювалася тема раптових перевірок боєготовності збройних сил Росії: «НАТО підтримує модернізацію Віденського документа ОБСЄ щодо військової прозорості та створення механізмів ефективного спостереження за раптовими навчаннями».

 

Якими ж є сьогодні відносини між Росією і НАТО? «Це відносини військового протистояння», — сказав для «Радіо «Свобода» російський військовий оглядач Олександр Гольц. Із цим погоджується і експерт iз питань безпеки з українського Центру імені Разумкова Олексій Мельник. «Можна констатувати, що Росія і НАТО вийшли на етап, який дуже нагадує часи «холодної війни», — каже Олексій Мельник, — Поки що дехто ще уникає прямої дефініції «холодна війна», але це загальна атмосфера дежа вю».За словами українського експерта, головна проблема, яка наразі стоїть перед НАТО — це дотримання балансу між стримуванням і діалогом. «НАТО знову переходить до формату оборони і стримування з одночасним намаганням вести діалог із Росією. Ця формула буде визначати відносини між Росією та НАТО принаймні на короткострокову перспективу», — вважає Олексій Мельник. Російський експерт Олександр Гольц наголошує, що в умовах фактичного військового протистояння контакти є надзвичайно важливими. Відтак сам факт зустрічі представників Ради НАТО — Росія він називає надзвичайно важливим.

 

«Російська Федерація найбільше боїться початку нової гонки озброєнь, бо відомо, що вона її програє. А рішення про збільшення видатків на оборону під час саміту НАТО у Варшаві є провісником її початку», — сказав колишній дипломат та заступник міністра оборони Польщі Тадеуш Дієм. «Скидається на те, що Росія наразі лише формує свою нову тактику співіснування з НАТО після появи на її кордонах батальйонів Альянсу, — вважає Дієм. — Варто очікувати ще більшого інформаційного тиску Росії на європейські країни і використання на свою користь розбіжностей між ними». З ним погоджується інший польський дипломат Віктор Росс: «Війна надалі буде зміщуватися в бік гібридної інформаційної війни».