Попса пускає коріння
Відбувся перший концерт групи «Корни» в Україні
Дарина ГОРОВА
|
Група «Корни» є дітищем всім відомої «Фабрики зірок», власне, її першої серії, яку продюсував Ігор Матвієнко, відомий своїми попередніми проектами — «Любе» і «Іванушки Інтернешнл», а авторські права на проект і досі належать Першому каналу ОРТ. Як і в усіх схожих реальних шоу, у «Фабриці» могли взяти участь усі бажаючі, з тисяч і тисяч було відібрано 16. Дванадцять тижнів юні дарування жили разом у так званому Зірковому будинку, без телефонів, інтернету і близьких, але з надіями на перемогу — для багатьох вона стала сенсом життя. Спеціально був розроблений досить тісний графік: постійні заняття йогою, фітнесом, хореографією, вокалом, акторською майстерністю та дикцією, а також для «напівфабрикатів» влаштовували так звані п'ятничні шоу, коли до них в гості приходили вже відомі зірки. «Спочатку було не стільки страшно, скільки незрозуміло, що відбувається, — говорить Павло Артем'єв, йому і ще одному переможцеві — Олексію Кабанову на час участі в «Фабриці зірок» було тільки по 19, — ми ж просиділи за склом два з половиною місяці, потім вийшли — бац! — люди почали нас впізнавати на вулицях...». Отож 26 грудня 2002 року стали відомі переможці, а через рік, 10 грудня 2003 р., відбувся реліз альбому групи «Корни» «На века».
Уже не розрізняючи останнім часом обличчя-клони з російського шоу-бізу, вперше про групу «Корни» я почула в Криму, де, як відомо, нашестя російського попу завжди зашкалювало. Спочатку мені здалось, що «Ты узнаешь ее» — це «Иванушки», надто вже схожими були аранжування і навіть голоси. «Ти що?! — сказали мені друзі, яким теж було байдуже під що танцювати, — це ж — нові «звьозди!». А потім була «Віка», потім — ще одна кримська дискотека, і кількість «Вік» прогресувала геометрично... Розкруточна машина запрацювала і для мене — я теж запам'ятала легкий приспів. Про створення пісні розповідає її автор Саша Асташонок: «Це багато в чому автобіографічна пісня. Була в моєму житті дівчина, її звали Віка, вона поїхала вчитися до Лондона. В нас намічалися серйозні відносини... І мені просто захотілось написати пісню. Але найцікавіше, що на російській сцені маємо багато Вік, які впізнавали себе в цій пісні. Наприклад, Віка з групи «Пропаганда», з якою ми якось виступали на спільному концерті, розповіла, що вона на час появи пісні була в Лондоні і хворіла там. І Віка з «Непари» теж поділилася враженнями... А в Україні так взагалі з'ясувалося, що ця пісня найпопулярніша, тому що це ім'я — одне з найпоширеніших. Прихильниці весь час кричать: «Дайте автограф, мене звати Віка». І коли на концерті я питаю, підніміть руки, кого звати Віка, — піднімає більша частина залу, і, як це не дивно, навіть чоловіки...».
Власне, хітів-то у бойз-бенду лише кілька, та й альбом всього один. Утім потенціал є, і скоро, певно, «корінці» виростуть у справжні «кореневища», запишуть ще кілька танцювально-ліричних «для серця, для душі» і заслужено поповнять ряди «Иванушек» і «Дискотек Аварий». Про цікаву назву групи Павло Артем'єв говорить так: «Наша перша пісня, на яку ми відзняли кліп, називається «Я теряю корни». А ще нам подобається творчість Корнія Івановича Чуковського...» Втім, коли «Корни» так нарекли себе, вони і не знали про існування ще одних «Корней» — християнського гурту, які до такої назви дійшли іншими шляхами. Якось, гуляючи берегом Волги і побачивши красиве коріння дерев, що омивалось водою, керівник релігійного гурту вирішив, що саме така назва найкраще відповідатиме музиці та ідеології групи. Цю ситуацію для «УМ» коментує Саша Асташонок, говорячи, що про інших «Корней» хлопці довідались тільки після створення своїх, але в тих, інших, назва не запатентована, тому все ок.
На концерті в Києві хлопців традиційно закидують плюшевими ведмедиками і завалюють квітами. «Куди розставите букети?» — питаю. «Візьмемо в автобус, потім комусь подаруємо, наприклад якимось гарним дівчатам», — кажуть. Утім в автобус вони їх не беруть, та й навіщо? Можливо, зустріли «якихось гарних дівчат» у гримерці? Отож гарні дівчата дарують квіти для ще «якихось гарних дівчат»...
Та й узагалі Палац спорту заводнений дівчатами, а та розмова на моєму диктофоні записалась на фоні дівочих голосінь, шанувальниці — скрізь і всюди. Це — аудиторія «Корней». Двоповерховий жовтий автобус, на якому гурт збирається проколесити по Українi, здавалось, от-от усе ж таки наїде на чиїсь ніжки у ботфортах... Вижчання цієї вибухонебезпечної публіки не затихало на розі Саксаганського та Шота Руставелі ще довго. Про своїх прихильниць розповідає Олексій Кабанов: «Спочатку я відчував страшенний дискомфорт. Коли мене на вулиці оточувала юрба, щоб узяти автограф, навіть ноги підкошувались від хвилювання. Це вже зараз я звик. Страшно, коли на тебе кидається натовп... Мене якось так притиснули до стіни після концерту — охоронці ледве відідрали...»
Хоча в Києві хлопці далеко не вперше, досі побачити міста їм так і не вдалось. Цього разу вони тут пробули теж усього лише один день. Зранку — поселення в «Перлині Дніпра», потім — обід і репетиція в Палаці. Ввечері — концерт, вечеря — у «Вікінгу», а зранку — знову в автобус... Хто ще не побував на концертах «Корней» — для вас приблизний графік туру: 24.10 — Дніпропетровськ, 25.10 — Запоріжжя, 26.10 — Кременчук, 27.10 — Полтава, 28.10 — Луганськ, 30.10 — Кривий Ріг, 11.11 — Рівне, 12.11 — Львів, 13.11 — Тернопіль, 14.11 — Хмельницький, 15.11 — Ужгород, 16.11 — Івано-Франківськ, 17.11 — Вінниця, 18.11 — Суми.
