Анна Політковська. (Фото автора.)
До України нарешті доїхала Анна Політковська — правозахисник, журналістка московської «Новой газеты», автор книжки «Друга чеченська» (див. «УМ» від 29 вересня) і низки блискучих репортажів iз Північного Кавказу. Львівська презентація українського видання книжки на Форумі видавців, по суті, була зірвана російськими спецслужбами, які напередодні, 1 вересня, отруїли журналістку, коли Анна летіла у Беслан як вірогідний переговорник. Саме їй, серед небагатьох, терористи під час подій на Дубровці дозволили ввійти у захоплений театральний центр. ...Склянка чаю в літаку Москва — Ростов-на-Дону. Некласичне, як зараз модно казати, «атипове» і «поліваріантне» отруєння. Політковську врятували ростовські реаніматологи.
Рік тому редакція антипутінської «Новой газеты» понесла непоправну втрату: від сильнодіючої отрути помер відомий журналіст, депутат Держдуми від опозиційної партії «Яблоко» Юрій Щекочихін. Анна згадує, що за короткий час з її колеги злізла шкіра, відмовилися функціонувати внутрішні органи. Незалежні експерти підозрюють у вбивстві Щекочихіна спадкоємців «залізного Фелікса» і зловісну 13-ту лабораторію КДБ-ФСБ, яка працює над виробленням смертельних отрут і ліквідацією слідів перебування токсинів у організмі.
Як і випадок із Щекочихіним, отруєння Політковської — це проблема рідних, проблема редакції, але тільки не Генеральної прокуратури Росії. Аналізи, взяті реаніматологами у перші години після «чайку», були знищені за наказом із Москви.
І ось презентація «Другої чеченської» у київському Будинку вчителя. Багато людей. Багато запитань — усіх цікавить стан здоров'я Анни Степанівни, особливо на тлі «отрутного» скандалу навколо Віктора Ющенка.
Почувається Політковська вже краще. Але їй усе одно важко говорити, вона ретельно підбирає слова, наче відбудовує в голові давно знайомі лексичні конструкції. Головне її послання українцям і всьому світові — війну в Чечні можна зупинити. Але очевидно, що тільки під міжнародним контролем. Прості люди вже давно нікому не вірять — ні федералам, ні бійцям спротиву.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
