Жива руїна

29.03.2016
Жива руїна

Так виглядає сьогодні Черкаський драматичний театр. (автора.)

Коли у центрі Черкас згорів обласний драматичний театр імені Тараса Шевченка, то по гарячих слідах хто тільки з можновладців не клявся і не божився, що допоможе його відбудувати. Були навіть такі, що обіцяли вивернути власні кишені й поділитися нажитим «непосильным трудом». Пожежа сталася торік у липні. Її кваліфікували як підпал (на місці займання виявили ємність з-під нафтовмісної речовини). Відтоді на календарі перегорнуто дев’ять місяців, а про відбудову в театрі лише мріють. Бо на це поки немає грошей.

Ні копійки від багатіїв

«Ніхто з багатих та відомих українців, котрі відразу після пожежі обіцяли внести свою лепту у відбудову театру, ні копійки не перерахував», — розповідає «Україні молодій» Олександр Гуменний, актор театру і голова правління створеного благодійного фонду «Черкаський театр».

За словами пана Олександра, не відгукнулися на біду театру й багаті черкащани та вихідці з Черкащини. Жодною гривнею. Єдиний, хто допоміг — це заступник черкаського «губернатора» Віталій Коваль, який з родиною перерахував фонду близько 1000 грн. Також після заклику столичних театральних діячів трішки збільшилася географія надходжень, прийшли невеликі гроші з Києва та Тернополя. Їх перерахували не підприємці, не бізнесмени, а звичайні люди.

Найбільшу суму — 72 тис. грн., наголошує Олександр Гуменний, фонд одержав від колег із Київського національного академічного театру імені Лесі Українки, спасибі їм, які у свій вихідний день відіграли виставу на підтримку черкаського театру.

Наразі на рахунку фонду 97 тисяч 500 гривень. Загалом рахунок поповнюється дуже повільно, в основному люди переказують по 100-150 грн. Голова благодійного фонду пояснює це бідністю українців та війною на сході держави.

Жахливе видовище

У той день, коли ми з Олександром Гуменним ходили згорілим приміщенням театру, погода була по-весняному сонячною. І з неба сіяло лише теплом. Але взимку театр засипало снігом, а під час відлиги та дощу тут стояли калюжі води. Одна з таких водойм ще й досі не висохла на верхньому поверсі. Звідти згорілий театр — жахливе видовище.

Узагалі про те, що пожежа залишила від Черкаського обласного театру одні стіни, розумієш тільки тодi, коли заходиш усередину цієї будівлі. Бо з бульвару Тараса Шевченка, на якому, власне, й розташоване приміщення драмтеатру, цього не видно. Оскільки його фасад пожежникам удалося врятувати. І якщо глянути тепер на центральний вхід театру, то здається, що він такий, як і був. Таке от ілюзорне благополуччя без даху над головою. Адже під час пожежі у театрі провалилася покрівля площею 200 кв. м.

Вражаючі масштаби пожежі можна побачити відразу, як тільки переступаєш поріг театру. І це після того, як тут розібрали та вивезли абсолютно всі завали після катастрофічної пожежі. У фойє, де колись був гардероб, тепер калюжі води та обвалена штукатурка, що падає з мокрої стелі. У коридорах театру — жахлива кіптява, обгоріла фарба на стелі покоробилася і висить клоччям, на тих вікнах, де ще залишилося скло, воно потріскане й постійно сиплеться на підлогу. Замість актової зали на 600 місць, яка торік у цю пору радувала черкащан своєю комфортністю, лише облуплені до самісінької цегли порожні стіни. Тут немає ані дверей, ані балконів, ані підлоги — все вигоріло вщент. Від колишнього затишку не залишилося нічого, одна руїна, над якою — високе небо і свистить вітер. Одне з розбитих вікон у коридорах театру затулене старою рекламною вивіскою з фото Тараса Шевченка, який ніби зазирає всередину театру і не вірить своїм очам. І справді, дуже сумно дивитися на ту невтішну реальність, на яку вогонь спопелив Черкаський обласний драматичний театр.

Третя обіцянка влади відремонтувати черкаський театр

Пригадується, ще два роки тому до святкування 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка влада хвалилася, що виділить кошти на капітальний ремонт Черкаського драмтеатру, якого тут не бачили 50 років. Були грандіозні плани. Та обіцянка так і залишилася в історії театру цяцянкою. Через брак грошей, як пояснили.

Цікаво, що вперше капітально відремонтувати театр обіцяли ще на початку далеких 90-х років. Тільки тоді теж у держави традиційно слово розійшлося з ділом. Грошей не знайшлося. Про ті благі наміри у кабінеті директора нагадує макет оновленого драмтеатру, який так і не став реальністю. Правда, у 2006 році в рамках «Золотої підкови Черкащини» було відремонтовано глядацьку залу, де встановили нові крісла та люстру і адміністративну частину, котра, на щастя, вціліла після торішньої пожежі і нині слугує артистам та адміністрації.

Третю обіцянку відновити театр влада озвучила торік, після липневої пожежі. Обіцяла, що надійдуть кошти на тимчасове накриття, щоб узимку театр не засипало снігом. Але знову не склалося. Виділених з обласного бюджету 2 млн. грн. вистачило на усунення наслідків надзвичайної ситуації та підготовку до майбутнього ремонту. Робітники розібрали пошкоджені цегляні та бетонні конструкції, те, що залишилося від підлоги у залі, вивезли купи завалів з усіх приміщень та провели підготовчі роботи для тимчасового накриття даху.

На жаль, обіцяні з державного бюджету 16,4 млн. грн. для зведення того накриття театр діждався лише напередодні Нового року. Тож, звісно, освоїти з тієї суми встигли лише 500 тис. грн. Усе інше повернулося у бюджет. І театр перезимував без даху.

«Нині всі ремонтні роботи у театрі зупинені. Оскільки немає грошей», — констатує директор Черкаського драмтеатру Володимир Осипов.

За його словами, на продовження ремонтних робіт театр чекає фінансування з державного бюджету приблизно у травні. А поки тут розбираються з проектною документацією. Вся річ у тому, наголошує директор, що пакет документів готовий тільки на той обсяг робіт, що були заплановані до Нового року — накриття драмтеатру, заміна вікон і ремонт фасаду. Тому нині йде підготовка не лише кошторису, а й усього пакета проектних документів для загальної подальшої відбудови театру.

«На засіданні архітектурної ради було прийнято рішення з відновлення драмтеатру таким, яким він був, але зі змінами його фасаду і з урахуванням подальшого його розвитку», — веде далі Володимир Осипов.

На його переконання, головне — запустити роботу драмтеатру, щоб колектив мав змогу працювати на рідному сценічному майданчику. Оскільки втративши його, наголошує Володимир Олексійович, тут навіть не могли передбачити з якими труднощами зіштовхнемося. І це незважаючи на те, що театру підставляє плече Будинок культури імені Кулика та обласна філармонія. Але у філармонії колектив використовує сценічний майданчик для репетицій усіх своїх колективів, тож театру складно вписатися у той графік.

«Театр живий, театр показує вистави!»

«Та, дякувати Богу, є хоч така можливість працювати. Для нас важливо, щоб глядач знав, що театр хоч і на ремонті, але він працює», — зізнається Володимир Осипов. За його словами, незважаючи на такі важкі часи, колектив драматичного театру налаштований оптимістично. Тут вірять, що до наступної зими таки будуть завершені роботи, які не вдалося зробити у 2015 році, зокрема у театрі облаштують дах, вставлять вікна і холодної пори року з’явиться можливість розпочати внутрішні роботи. Втішає те, наголошує директор драмтеатру, що стан справ по ремонту на постійному контролі голови Черкаської облдержадміністрації Юрія Ткаченка.

Як повідомив «УМ» сам Юрій Ткаченко, про виділення коштів для ремонту обласного драмтеатру говорили в багатьох столичних кабінетах, у тому числі з головою бюджетного комітету, опікуються цим і народні депутати від Черкащини. Оскільки сума на ремонт досить велика, це більше 140 млн. грн., тож її вирішено розбити на кілька траншів, перший із яких область чекає вже цієї весни. «Вірю в те, що частково ця сума надійде, і до зими ми зможемо накрити в театрі дах, встановити вікна та розпочати внутрішнi оздоблювальні роботи», — говорить голова черкаської ОДА.

Нині будівлю театру обгородили, і на тій огорожі колектив театру вивісив напис «Театр живий, театр показує вистави!». Щоб люди бачили, актори не здаються і трудяться. До Міжнародного дня театру тут підготували інтерактивний театральний проект «Ніч театру». Цей захід відбудеться завтра у Палаці молоді. У програмі театральна вікторина, історичний екскурс, перегляд фільму про Станіславського, показ від театру-студії  «ДариMENа», перфоманс християнської театральної групи «Діалог», виступ театру «На горі», моноспектакль Олега Телятника «Думки вголос», спектакль Олексія Юріна, різноманітні майстер-класи.

Не зважаючи ні на що театр не робитиме перерви в організації традиційного міжнародного фестивалю «Сцена людства», який проводить уже 11 років поспіль. Для цього готує цікаву музичну виставу«Танго Марії», у якій буде зайнята вся трупа. До участі у фестивалі запрошують п’ять театральних колективів, у тому числі провідні українські театри імені Івана Франка та Лесі Українки. І навіть драмтеатр однієї з африканських країн. «Хочемо, щоб цей день глядач провів із нами, нам потрібна його підтримка», — наголошує директор театру Володимир Осипов.

«Люди, котрі приходять на наші вистави, а їх число збільшується, вже призвичаїлися, що ми працюємо не на своєму майданчику. Бо театр — це мистецтво, яке можна відчути повною мірою наживо», — підсумовує Олександр Гуменний.

У Черкаському драмтеатрі мріють, що прийде той час, коли колектив показуватиме вистави на рідній сцені. Тільки хочеться, щоб це сталося якомога швидше, а не розтягнулося на десятиліття. Як це було з ремонтом Черкаської обласної філармонії.

ДОВІДКА «УМ»

Допомогти Черкаському драмтеатру можна, перерахувавши кошти на рахунок благодійної організації «Благодійний фонд «Черкаський театр».

Гривневі банківські реквізити фонду:

Отримувач: Благодійна організація «Благодійний фонд «Черкаський театр»

Код ЄДРПОУ: 39938661

Рахунок отримувача: № 26003287821

Банк отримувача: АБ «УКРГАЗБАНК» МФО: 320478

  • Диригент невидимого часу

    Сергій Лазо — людина-оркестр: він і поет-пісняр, твори якого виконують відомі співаки Василь Зінкевич, Віктор Павлік, Оксана Пекун, гурти «Світязь», «Менсаунд», «С.К.А.Й» >>

  • Братолюбча різанина:

    Люди наймають політиків для фахового творення соціальної гармонії в державі. Порозуміння і примирення — найвагоміший капітал: аби його набути, еліті будь-якого суспільства потрібно докласти чималих зусиль. >>

  • Пригоди синього кольору

    Рятуючись від злого чарівника Гаргамеля, крихітні анімаційні смурфики опиняються за межами рідного села. Зі свого чарівного світу вони потрапляють у Центральний парк Нью-Йорка, у світ людей. >>

  • Підтримай піаніста

    Учергове може не відбутися Міжнародний конкурс молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця . За роки існування проекту організатори самотужки знаходили кошти та сплачували внесок у міжнародні асоціації конкурсів — 3,5 тис. доларів. >>

  • Бунтують, коли штормить

    Цього року у нас 94 фільми у 4 конкурсних і 10 позаконкурсних програмах — повідомляють організатори фестивалю Docudays UA, який проходитиме у Києві учотирнадцяте — з 24 по 31 березня. >>