Громадою обух сталити

21.01.2016

Коли український уряд ініціював створення в областях офісів реформ у сфері місцевого самоврядування, децентралізації повноважень органів виконавчої влади, Дніпропетровщина у цьому новому, як для сьогодення, процесі була серед першопрохідців. 14 серпня минулого року обласна рада ухвалила рішення про створення 10 об’єднаних територіальних громад, у яких призначила перші вибори, що відбулися 25 жовтня.
Загалом же цей процес торкнувся 29 сільських рад, 19 з яких наказали довго жити, а решта постали в новому статусі. Звісно, не можна сказати, що все відбувалося безболісно, адже люди звикли роками до наявності сільради саме в їхньому селі. Тепер же задля вирішення тих чи інших проблем необхідно їхати до іншого населеного пункту, часто-густо розташованого на чималій відстані.

Клуби ждуть допомоги з держбюджету

Що гріха таїти, і про загрозу сепаратизму дехто заговорив. Мовляв, дай громадам на місцях волю, то вони, дивись, можуть напроголошувати на ввірених їм територіях якісь там «республіки». Але щодо цього є доволі вагома пересторога — питання оборони, національної безпеки, забезпечення суверенітету, територіальної цілісності й незалежності України ніхто передавати на місця не збирається.

Якщо ж говорити про мову, культуру, національну ідентичність, на долю яких, як дехто думає, децентралізація може вплинути негативно, на Дніпропетровщині пересторог у цьому питанні поки що не вбачають. Адже культура містить значний потенціал самоорганізації і саморозвитку. І навіть за недавнього всевладдя Партії регіонів, яку зазвичай вважали антиукраїнською, посадові особи від цієї політичної сили на Дніпропетровщині докладали неабияких зусиль для утвердження нематеріальної культурної спадщини «Петриківський розпис» чи «Козацькі пісні». Бо справді те, що творилося віками, на якийсь там новий лад не перелаштуєш.

На сьогодні на Дніпропетровщині працюють 585 клубних установ, звання «народних» мають 132 аматорські колективи, «зразкових» — 61. І саме вони, як ніхто інший, сподіваються на державну підтримку на свій розвиток безпосередньо з Державного бюджету.

Грошей у громад побільшало

За стратегічним задумом, люди на місцях отримали можливість колективно вирішувати свої проблеми без втручання згори і постійних вказівок зі столичних владних крісел. При цьому громадам передаються лише ті повноваження, які є їхньою безпосередньою компетенцією, — освіта, первинна медицина, житлово-комунальне господарство, будівництво, місцеві дороги, інфраструктура... Кошти ж на такі потреби передаватимуть безпосередньо з Державного бюджету, минаючи область і район. До того ж у громадах залишатиметься і значна частина податків, серед яких — єдиний податок, податки на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, на нерухомість, землю, транспорт — 100-відсотково.

Часу минуло, здавалося б, зовсім нічого, але на Дніпропетровщині вже звітують про видимий результат. Доходи зведеного бюджету перевищено на 36% у порівнянні з аналогічним періодом року попереднього, а доходи місцевих бюджетів — на 26%.

Загалом же на Дніпропетровщині, яку ще називають полігоном «пілотного» проекту децентралізації, заплановано створити 90 територіальних громад (до цього їх нараховувалося 348). Але для цього слід оцінити всі «плюси» і «мінуси» щодо тих, які на власному прикладі вже пожинають перші плоди децентралізації.

ДОВІДКА «УМ»

На сьогодні в Україні вже створено 159 об’єднаних територіальних громад. Найбільше — в Тернопільській (26), Хмельницькій (22), Дніпропетровській (15), Львівській (15), Полтавській (12) областях.