А віза й нині там

06.11.2015
А віза й нині там

Під вигуки «Слава Україні!» депутати провалили безвізовий режим. Зате піднесли дулю секс-меншинам...

Іще до початку вчорашнього пленарного засідання його вже охрестили «історичним». «Історизм» полягав у терміновій потребі завершити ухвалення законів iз «безвізового пакета». Хоча часу на те, щоб розібратися з кожним документом, було вдосталь, парламентарії дотягнули до самого дедлайну. Із 13 законів, які мала розглянути та затвердити Рада, зелене світло дали лише чотирьом. Станом на вчора лишалось ще 9 законопроектів. Про них депутатам нагадав Президент Порошенко. «Голосування покаже, що Україна виконала домашнє завдання, виконала технічні умови і досягла критеріїв для запровадження безвізового режиму. Тому я закликаю народних обранців з особливою відповідальністю поставитися до цієї місії, бо доля безвізового режиму абсолютно у ваших руках, шановні депутати», — сказав він. І підкреслив: 9 листопада — це гранична часова межа. Інакше — жодного безвізового режиму Україна не побачить.

Сумніви Лани Зеркаль та боротьба Андрія Парубія

Та частина «безвізового» пакета, який Верховна Рада має прийняти до 9 листопада, включає наступне. Новий проект Трудового кодексу — це по-перше. Надзвичайно актуальний для теперішньої Європи закон щодо протидії нелегальній міграції — це по-друге. А також законопроекти, що стосуються удосконалення процедури документування осіб, встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території України тощо. Вишенькою на цьому торті є проекти законів, що скасовують суддівську та депутатську недоторканність. Про це народні обранці та кандидати в депутати торочать уже не перший рік, проте жодних досягнень у цьому питанні не спостерігається.

Перед учорашнім засіданням ВР сумніви у спроможності депутатів зрушити ситуацію з місця висловила заступник міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції Лана Зеркаль. Вона підкреслила, що своєю бездіяльністю парламентарії «завалюють» не тільки безвізовий режим, а й допомогу від МВФ. «Макрофінансова допомога надається Україні на підставі програм. І є певні вимоги. При невиконанні цих вимог наступний транш не надається. І ось більшість питань, які зараз активно дискутуються в парламенті, це ті ж вимоги, виконання яких необхідно для отримання макрофінансової допомоги від ЄС, а також і від Міжнародного валютного фонду», — наголосила вона.

«У мене взагалі існує сумнів у можливості ефективного голосування. Тому що поки політична риторика переважає над питанням доцільності й здорового глузду», — сказала Зеркаль. «Учора на комітеті депутатів, які прочитали тексти законопроектів, не було і однієї десятої. Всі інші займалися  криками. А ми займалися тим, що розповідали депутатам, як те чи інше питання врегульовано в іншій статті. Доводилося показувати їм у тексті для того, щоб вони прочитали, де про це йдеться. А це вже друге читання», — підкреслила Зеркаль.

Тим часом, поки Лана Зеркаль критикує нардепів за неорганізованість, депутат Андрій Парубій наголошує на неспроможності своїх колег домовлятися. «Це буде непростий день і непроста парламентська битва. Найбільша боротьба розгорнеться за три антикорупційні закони, які передбачають удосконалення процедури накладення арешту на майно, набуте корупційним шляхом, та розширення сфери застосування спеціальної конфіскації, а також створення Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», — прокоментував Парубій.

Візи, секс-меншини і ГПУ

Утiм у якийсь момент здалося, що протиріччя можуть бути подолані, а складний шлях до безвізового режиму пройдено. Блага звістка надійшла від депутатки Іванни Клімпуш-Цинцадзе, яка зазначила, що «Україна та Європейський союз досягли попередньої згоди щодо виходу з кризи, яка виникла через небажання Генпрокурора Віктора Шокіна та Президента Петра Порошенка проводити ротацію комісії з обрання антикорупційної прокуратури».

Суть конфлікту, нагадаємо, полягає в тому, що четверо членів комісії, яка проводить відбір до складу антикорупційної прокуратури, викликали дуже серйозні сумніви. Всі вони є креатурами Генпрокурора Шокіна, котрий затято захищав свої кадри. Врешті-решт, двох членів комісії таки поміняють. І це вельми позитивна річ, адже президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер не так давно чітко попередив Петра Порошенка, що в іншому разі Україна отримає гарантовану відмову в наданні безвізового режиму.

Та здається, що навіть попри це відмова у безвізовому режимі Україні гарантована й так. Річ у тім, що вчора Верховна Рада ухвалила не той формат Трудового кодексу, який так очікувала від нас Європа. Норму щодо заборони трудової дискримінації, котра є обов’язковою в контексті виконання Україною своїх євроінтеграційних зобов’язань, підтримали лише 117 народних депутатів.

Поправка, яка так і не пройшла у Раді, забороняла «будь-яку дискримінацію у сфері праці, зокрема, порушення принципу рівних прав та можливостей, пряме чи непряме обмеження прав залежно від раси, політичних, релігійних чи інших переконань, гендерної ідентичності та сексуальної орієнтації». Варте уваги те, що на останніх словах у пленарному залі здійнявся галас, було чути несхвальні вигуки. Зрештою таку політичну декларацію не було підтримано.

Сексуальні меншини, таким чином, залишились без юридичного захисту, а Україна — без візового режиму. На той момент, коли цей номер УМ готувався до друку, ми ще не знали долю решти законопроектів з «безвізового пакету». Втім виглядає на те, що вже немає великого значення, як ВР голосувала за них.