У подорож по мріях

Фестиваль «Країна мрій», заснований солістом групи «Воплі Відоплясова» Олегом Скрипкою, уперше пройшов на пагорбах краєзнавчого музею у Пирогові. До того проект багато років поспіль відбувався на Співочому полі, потім змінив локацію і хотів затриматися у парку Феофанія, та все ж знову перебрався в інше місце. Цього року на фестивалі працювало близько 40 різноманітних майданчиків, де відвідувачі могли взяти участь у майстер-класах з українських ремесел, зокрема з гончарства, декоративного розпису тощо. Також гості фестивалю традиційно могли придбати вироби ручної роботи, посуд, прикраси, український народний одяг. 

Під Києвом у суботу вдосвіта масово літали повітряні кулі. І цими польотами ознаменували відкриття етно-фестивалю. Хоча мрійники цьогоріч фестивалили у Музеї просто неба, оскільки кулям літати над столицею заборонено, то пускалися в повітряні запливи у Макарівському районі на Київщині.

Фестиваль занурив у себе повністю і не дав шансів думати про роботу та інші повсякденні питання, адже, приїхавши на цей «опен-ейр», гості мали можливість на два дні відірватися від буденності та пожити життям первісної людини. Наметове містечко розташувалося на території фестивалю та було облаштоване всіма необхідними комунікаціями. Територію цілодобово патрулювала охорона, поруч із наметами обладнали душові кабінки, тому ніяких незручностей у гостей Пирогова не виникало. На території чергували дві пожежні машини, «швидка», а за порядком стежили 140 правоохоронців.

Запам’ятався фестиваль насиченістю різноманітних інтерактивів та багатозвучністю української музики. Безмежна кількість розваг для різних вікових категорій, від наймолодшого, кожен закохався у щось своє. «Країна мрій» для України — це великий символ того, як розвивається Україна. Ми збираємо ідеалістів, які мріють про ідеальну країну. І ми її будуємо. Спочатку в межах фестивалю, потім ми цей досвід можемо використовувати в суспільстві. Одна з ідей фестивалю — етнічне екологічне життя, чисті та комфортні стосунки з людьми. І, звичайно, тут є патріотична складова. За 12 років розвинулась мода на все етнічне», — зазначив організатор та ініціатор фестивалю Олег Скрипка.

Дітей частували морозивом, різноманітними конкурсами та казками, які звучали майже безперервно. «Для мене участь у цьому фестивалі є досить символічною. Дуже люблю дітей, а сьогодні тут з нами дуже багато тх, чиї батьки зараз на фронті. Таким дітям потрібно більше уваги, ніж зазвичай. Дуже приємно, що така малеча, незважаючи на складне становище у сім’ї та країні, усміхається, і до того ж вони насичують сонцем та радістю все навколо», — ділиться враженнями з «УМ» український казкар та бандурист Сашко Лірник. Літературна сцена приймала досить багато гостей. Іван Драч, наприклад, вразив аудиторію, знайомлячи слухачів з особливостями української казки. Кожен гість фестивалю міг піднятись на сцену та порадувати людей казкою, а маленькі слухачі натомість розповідали свої казочки та віршики. «Я розказувала віршик і мені за це подарували браслетик. Тут узагалі дуже цікаво, знайшла тут багато нових друзів. І ще ми катались та повітряній кулі», — розповідає маленька киянка Яринка Хоменко.

«Країна мрій» — передусім країна музична, тому гостям фестивалю не довелося шукати якісну українську музику, адже її було справжнє море. Чотири музичні сцени дивували та зачаровували звуками на будь-який смак. Джаз, рок, альтернатив, українська народна музика, виконана на бандурах. Для того щоб задовольнити максимально різноманітні смаки гостей, працювали основні сцени: World Music Stage, Ethno-Jazz Stage та Disco Lounge Stage. Вони дарували музику майже одночасно. Першу сцену запалювали «Бумбокс», «ТНМК», The Doox, «Воплі Відоплясова», «Мотор’ролла», Жадан та «Собаки в космосі». Ethno-Jazz Stage порадувала виступами «Піккардійської Терції», львівського гурту «Джалапіта», Kiev Tango Project, НастяЗникає та інших виконавців. На Disco Lounge Stage для гостей зіграли ONUKA, «Гуляйгород-GG», Cherokey, Andrew, Alik Fantaev та інші. Тож відвідувачам залишалось тільки обрати собі до смаку та придумати спосіб, як устигнути всюди та охопити все розмаїття української музики. «Сподобалось усе, починаючи від розташування та оточення, закінчуючи програмою. Не кожен фестиваль може вмістити в себе таке розмаїття. Моментами було шкода, що немає можливості розділитись і побувати в кількох місцях одночасно»,— розповідає «УМ» львів’янин Андрій Артименко.

Вражаючими були й козаки, яких організатори запросили з Хортиці. Вони дивували майстерністю їзди на конях, володінням шаблею та умінням кулачних боїв, а також залюбки навчали всіх бажаючих козацьких ремесел, варити справжній куліш та розкривали секрети козацької медицини. А козачки чарували майстерністю заплітання українських «колосків» та плетінням українських прикрас. Серед майстер-класів також були гра на бандурі та гітарі, малювання українських орнаментів та читання української шевченківської поезії. Чарували розмаїттям культур різні народи світу. Кримська галявина, японська, польська, де представники цих етносiв презентували особливості своїх культур, розказували свою історію та навчали цікавинок малечу. За словами організатора майданчика Таміли Ташевої, кримськотатарський був одним iз найпопулярніших, люди стояли по півтори години в черзі за пловом і чебуреками. «Українська та кримськотатарська культури мають багато спільного. У зв’язку з трагічними подіями пов’язаними з анексією Криму ми маємо великий інтерес до кримських татар і кримськотатарської культури», — розповідає Таміла Ташева. 

«Країна мрій» — фестиваль етнічної музики, де відпочиває і тіло, і душа. Цей потужний івент, серед відвідувачів якого можна було знайти жителів усіх куточків України, продемонстрував, що люди зацікавлені в таких заходах, а інтерес до культури постійно зростає. Музика, яка лунала на фестивалі, наповнила енергією, подарувала незабутні емоції, яких так не вистачає у повсякденності, а атмосфера місця, яке вибрали для проведення, надихала на нові пошуки, враження та дії.