Корюківка: трагедія чи злочин?

Корюківка на Чернігівщині — найбільше серед європейських поселень, знищених нацистами під час Другої світової війни. У ході каральної акції окупанти убили 6700 людей. За що ж так покарали мирних жителів? Архіви, наразі відкриті, дають відповідь на це запитання. Отже, Український інститут національної пам’яті до скорботної дати поширив серед журналістів і педагогів детальну історичну довідку про ті події. Згідно з документами, у лютому 43-го у лісах неподалік Корюківки розташувалося партизанське з’єднання під командуванням Олексія Федорова. Червоні месники приходили до селян по їжу і дорогою шкодили окупантам. У відповідь німці арештували в містечку членів сімей партизанів. «Федорівці» помстилися: у ніч на 27 лютого розгромили німецько-угорський окупаційний гарнізон Корюківки. Розстріляли 78 солдатів та взяли трофеї — 2 кулемети, 119 гвинтівок, 3 тонни солі та ще дещо. «Решті мешканців Корюківки вони обійшлися дорогою ціною», — зазначає історик Олександр Зінченко.

Начальник штабу 399-ї головної польової комендатури у місті Конотоп Байєр Бруно Франц наказав стерти Корюківку з лиця землі. Очолили виконавців злочину представники зондеркоманди 4а (що провадила розстріли в Бабиному Яру у вересні 1941-го). Уранці 1 березня Корюківку оточив каральний загін. Жителів заганяли у великі будинки і розстрілювали. Містечко підпалили. А через тиждень повернулися, щоб добити тих, хто вцілів.

«У час, коли 300-500 карателів нищили Корюківку, за 15 кілометрів перебувало партизанське з’єднання Олексія Федорова чисельністю від 3 до 5 тисяч вояків, яке за кілька днів до того розгромило окупаційний гарнізон у цьому селищі, — нагадує історик, співробітник Інституту національної пам’яті Сергій Бутко. — Проте партизанське командування на чолі з Миколою Попудренком так і не віддало наказ захистити населення». Історик пояснює, що, попри масштаб трагедії, у радянські часи вона не стала одним із символів нацистських злочинів. Вірогідно, тому, що спростовувала образ радянських партизанiв як «народних месників», які «захищали місцеве населення». Утім правда про ті події потрібна для розуміння нашого сьогодення, коли знову точиться війна, — переконаний директор УІНП Володимир В’ятрович. «Радянські партизани реалізовували цілі, поставлені перед ними Кремлем, навіть якщо це призводило до масових убивств цивільних, — каже пан В’ятрович. — Війни, в яких сторони не рахуються з життям людей, перетворюють їх на заручників військово-політичних планів. І мають бути визнані злочином, неприпустимим у сучасному світі».

ВАРТО ЗНАТИ

Корюківська трагедія — один iз багатьох випадків знищення нацистами населених пунктів на українській території. За підрахунками Українського інституту національної пам’яті, за час німецької окупації України свідомо було знищено понад 670 населених пунктів на території 16 сучасних областей України та Автономної Республіки Крим. Жертвами таких каральних операцій стали щонайменше 50828 убитих.