Мій допис — не «апологія одного історика». Це спроба викласти деякі міркування, що виникли по прочитанні книжки Андрія Портнова «Історії для домашнього вжитку» (К.: Критика, 2014) з перспективи не вузькофахової (без оцінки інтерпретацій чи тлумачень історичних фактів), а загальногуманітарної.

У видавництві «Смолоскип» надрукували дуже специфічну антологію: вірші епатажних і химерних поетів-експериментаторів «Українська авангардна поезія (1910—1930-ті рр.)». Це перша спроба узагальнити в одній книжці досягнення вітчизняних футуристів, конструктивістів, експресіоністів, сюрреалістів та інших тодішніх «-істів», що гралися з формою й мовою та шукали образів на нових шляхах.

V Фестиваль української дитячої книги «Азбукове Королівство Магів і Янголів» упродовж чотирьох днів дивував відвідувачів чарівним світом, в якому й дорослі на мить відчували смак дитинства. Тут усі ставали магами. Цікаві заняття чекали на кожного, хто потрапляв у королівство: від малювання, читання, створення книжкових закладок до виготовлення різноманітних фігурок із шоколаду, акторської гри і знайомства з улюбленим письменником.

Днями у столичному Музеї мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків iз нагоди 23-ї річниці незалежності Азербайджанської Республіки презентували виставку раритетних килимів XVIII — початку XX століття. Слід відзначити, що в Азербайджані килимарство є головною і корінною художньою формою, в якій втілюється і дух, і світогляд, і інтелект, і смак народу.

Ми те, що ми дивимося. На жаль, депутати хочуть з українців зробити, м’яко кажучи, проросійських зомбі завдяки пропагандистським телесеріалам із Росії. У понеділок у них був шанс на прощання зробити хоч одну добру справу, але більшість «представників народу» показали, що горбатого й могила не виправить.