Крадіжки під прикриттям

02.09.2014
Крадіжки під прикриттям

Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.

Правоохоронні органи відкривають усе нові й нові схеми, за якими колишня влада розкрадала мільйони і мільярди народних гривень. Одне з чільних місць у цьому сумному переліку належить ВАТ «Турбоатом», яке, за версією слідства, «нагріло» нашу державу на понад два з половиною мільярди (!) гривень. Більшість із цих коштів була перерахована структурам, підконтрольним колишнім службовим особам вищих органів державної влади: екс-президентському сину Олександру Януковичу, родичеві екс-генпрокурора Віктора Пшонки, екс-віце-прем’єру Андрію Клюєву.

«Контроль відімкнено, можете красти!»

До нашої редакції потрапили документи із правоохоронних органів. У ньому — вся схема, за якою колишні можновладці виводили народні гроші. Весь ланцюжок із виведення грошей працював із 2008 по 2014 рік. Але найефективніше красти вдавалося з 2010 року. У цей час, а точніше 29 березня 2010 року, з’явилася постанова Кабінету Міністрів України за номером 297. Відповідно до цього документа уряд позбавив Фонд державного майна контрольних функцій за діяльністю харківського підприємства «Турбоатом». Відтак на підприємстві розпочалася масштабна корупція. «За попередніми даними на ВАТ «Турбоатом» привласнили на свою користь та на користь третіх осіб, пов’язаних із ПАТ «Мегабанк», за попередніми даними — 2 млрд. 666 млн. 2 тис. гривень», — йдеться у документах.

Фактів розкрадань виявлено чимало. Ось, наприклад, слідчі розплутують випадок злочинної діяльності службових осіб «Турбоатома», які вчинили змову з керівництвом ТОВ «Інкла-Київ». Як наслідок — заволодіння коштами підприємства в особливо великих розмірах. А точніше, ще плюс 30 млн. гривень до чужої кишені.

Вкрасти 30 млн., як виявилося, було не важко. Відповідно до двосторонньої угоди, «Турбоатом» упродовж 2009-2010 років перерахував «Інклі» кошти в сумі 77,4 млн. гривень — за поставку товарів та виконання робіт. Утiм свої зобов’язання перед «Турбоатомом» замовник виконав лише на 47,4 млн. гривень. Решту ж грошей — тобто, саме цi 30 млн. — перерахували фірмам, які мають явні ознаки фіктивності: «Скай-Сервіс», «Токкада Медія», «Турбо Алекс», «Завод Метроммаш», «Елаком Інвест», «Слепт Фактура». «Із цими суб’єктами господарювання було укладено низку безтоварних, тобто нікчемних угод щодо поставки запчастин для турбін», — пояснюють слідчі.

Ще один схожий випадок — змова керівництва «Турбоатома» з керівництвом ТОВ «Мегаполіс Інвест». Останні суттєво завищили ціни на свій товар — вироби з графіту. Як наслідок, «Турбоатом» переплатив компаньйону 22 млн. гривень.

«Необачно» купував «Турбоатом» явно задорогий товар і в «Дніпропетровському інженерно-технічному центрі». Відтак вдалося вивести на сторону ще 16,8 млн. гривень. При цьому слідчі наголошують: якщо би Фонд держмайна контролював роботу «Турбоатома», як це було раніше, до 2010 року, такі зловживання були б у принципі неможливі.

Ну і, зрештою, сама ідея вивести товариство з-під контролю ФДМУ виглядає дещо дивно. Особливо, якщо врахувати, що державна частка у статутному капіталі «Турбоатома» становить 75,22% усіх акцій.

Корупція тривалістю у десятиліття

Процес роздержавлення «Турбоатом» завершив ще у 1996 році. Тоді, відповідно до наказу ФДМУ, державне підприємство «Науково-виробниче об’єднання «Турбоатом» було перетворено у відкрите акціонерне товариство «Турбоатом». Утім, на перший погляд, далеко від держави ця фірма не відійшла. Адже власників, які володіли пакетами акцій емітента «Турбоатом» — тобто 10% від статутного капіталу і більше — було лише двоє. Це юридична особа Linfot Limited, зареєстрована у кіпрському місті Лімасол — 15% акцій, та Фонд державного майна України — 75% акцій.

Проте роль держави в діяльності «Турбоатома» не варто переоцінювати. Принаймні саме так встановило досудове слідство. Адже всі обігові кошти, які надходили на рахунки ВАТ, замість того, аби їх направляти на розвиток виробництва, оновлення основних фондів, пошук технологій тощо — насправді зберігали та безконтрольно використовували у своїх інтересах комерційнi банки. Серед таких фінустанов — харківські «Мегабанк» та «Золоті Ворота», а також київські «Актив-Банк», «Банк Перший», «Всеукраїнський банк розвитку», «Базіс». Усі вони, як встановили правоохоронці, підпорядковані або керівнику самого заводу, або колишнім першим особам у державі.

Так, 60% акцій «Мегабанку» належать... нинішньому директору «Турбоатома» Віктору Суботіну. Серед власників інших активів — звучні та добре відомі у державі прізвища: Янукович, Клюєв, Пшонка.

Якщо уважно глянути на перелік фінустанов, які працювали із заводом-флагманом, одразу впадає у вічі, що всі вони, м’яко кажучи, далеко не представники першої десятки за банківськими рейтингами. «Керівник «Турбоатома» Віктор Суботін розміщав кошти відповідно до рішень дирекції товариства, без погодження з акціонерами товариства. Зокрема, з ФДМУ. Не питали дозволу і в наглядової ради», — встановили слідчі.

Суботін дав, Суботін отримав!

Кошти розміщали просто на строкових депозитах. Надалі ж ці угоди продовжували — шляхом укладення додаткових угод. Це дозволяло банківським установам «крутити» коштами ВАТ на власний розсуд. Ситуація, яка була би вкрай невигідною для будь-якої виробничої структури, в цьому випадку тільки грала на руку керівництву «Турбоатома»: адже таким чином директор Віктор Суботін віддавав гроші у користування де-факто банкіру... Віктору Суботіну.

Ще один шлях взаємодії з фінустановами — так звані угоди субординованого боргу. Це незабезпечений вид кредитування, термін угод становить п’ять років й упродовж цього часу неможливо отримати свої кошти назад. Не існує також гарантій щодо їх повернення, розміщення тощо. І знову ж таки, на перший погляд, дивина: підприємство укладає вкрай невигідні для себе угоди з банком. Але картинка «оживає», якщо мати на увазі: банк належить директору цієї фірми.

Але і це ще не все. Як встановили слідчі, грошові кошти підприємства, які були на депозитних рахунках у «Мегабанку», пан Суботін скеровував до інших фінансових установ — за значно вищими відсотковими ставками. Відтак — величезні збитки для держави.

Іноді фінустанови, з якими так «необачно» працював топ-менеджмент «Турбоатома»... лускали. Разом із грішми підприємства, що фактично належить державі. За твердженням правоохоронців, лише через безпідставне розміщення грошових коштів у АТ АК «Базіс» ми з вами втратили 135 млн. гривень. Банк, як можна було здогадатися, ліквідували.

Директор без повноважень?

Уважно читаючи матеріали слідства, розумієш: топ-менеджмент «Турбоатома» вів себе так, ніби в Україні взагалі не існує правоохоронної системи. Й організовуючи корупційні схеми, не просто не намагався їх прикрити, а й не потурбувався про... власну легітимність. Наприклад, певний сумнів у правоохоронців викликають навіть повноваження нинішнього керівництва «Турбоатома».

«Останні збори акціонерів товариства проводилися 21 грудня 2011 року, що є порушенням вимог цілої низки статей законів України, а також статуту самого товариства», — кажуть слідчі, які займаються розплутуванням особливо важких справ. При цьому окремі положення статуту не відповідають вимогам Закону України «Про акціонерні товариства». Зокрема, що стосується повноваження дирекції.

До речі, розмови про те, що власник «Мегабанку» зайняв посаду керівника «Турбоатома» незаконно, не стихають уже з 2007 року. Найголовніше — чому вибір упав саме на пана Суботіна? Адже до наказу ФДМУ ця людина ніколи не працювала не лише у машинобудівній галузі, а й у виробничій сфері взагалі!

Правники стверджують: збори акціонерів, на яких було обрано Віктора Суботіна, провели незаконно. Порушення, зокрема, недопуск на збори представника реєстратора, були визнані у тому числі Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку. Вирішенням питання «Легітимним є пан Суботін на посаді керівника «Турбоатома» чи ні?» — займалися не тільки суди, а й Генеральна прокуратура України. Яка визнала: рішення судів, буцімто засідання акціонерів про обрання Суботіна є легітимним, — помилкове. Іншими словами, Феміда — добровільно чи після спроб із нею «домовитися» — намагалася закрити очі на беззаконня у «Турбоатомі». І їй вказали на цю помилку.

Швидше за все, нові рішення суддів уже більше відповідали би чинному законодавству. Але наближалася ера Януковича, і замість звільнення з посади ми стали свідками, як державні гроші слухняно почали перекидати у фінансові струмочки, які живили Сім’ю.

Депутат Євген Мармазов, який свого часу намагався привідкрити завісу над корупційними схемами в «Турбоатомі», стверджував: окрім «прокрутки» грошей у власних банках, було виявлено ще й багато інших зловживань. Наприклад, без проведення тендерних процедур закупили кілька автомобілів, вартістю 50 тис. доларів. Також провели дорогі ремонти кабінетів дирекції, причому, проводили ці роботи структури, афільовані з «Мегабанком».

Ще одна стаття втрат: промахи, допущені через некомпетентність керівника. За твердженням пана Мармазова, дії директора Суботіна призвели до втрати величезних ринків збуту продукції. Через непрофесійні дії завод позбувся контрактів на постачання 43 турбін на загальну суму 20 млрд. доларів. Очільник «Турбоатома» вирішив спростував ці звинувачення через суд. Але Печерський районний та Апеляційний суди не задовольнили позови Віктора Суботіна.

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>