Язик до перемоги не приведе

      Цього разу в Харкові мовна карта на президентських виборах, схоже, не дотягне до статусу козирної. Днями представники політичних партій регіону спробували зробити розвідку боєм за «круглим столом», але, як не дивно, розійшлися, так і не здійнявши традиційну бурю у склянці.

      Власне, тему «Мовне питання у передвиборчих програмах кандидатів у президенти» погодилися обговорити представники лише семи партій. Одночасно з'ясувалося, що і переважна більшість кандидатів на посаду глави держави в ході кандидатських змагань «язиком» вирішили не зловживати. З 26 претендентів програмні обіцянки боротися за державний статус російської виборцям дають тільки восьмеро. Можливо, саме тому в ході харківської полеміки був відсутній душевний надрив, без якого на Сході цю проблему не прийнято згадувати взагалі. На зміну мріям про державний статус «великого и могучего» приходить прагматизм. Навіть лідер місцевих комуністів, заступниця Петра Симоненка в КПУ Алла Олександровська, давня «русофонка» й «русофілка», говорила про роль російської мови здебільшого в контексті Єдиного економічного простору.

      У свою чергу, соціал-демократи об'єднані та просто демократи зайняли вичікувальну позицію. На їхню думку, ініціювання рішень, що не вписуються в існуюче правове поле, було б передчасним. Тобто необхідно спочатку відкоригувати законодавчу базу, якщо того вимагає суспільна потреба, а вже потім проводити якісь зміни.

      За «круглим столом» цього разу виглядали однодумцями навіть одвічні опоненти — представники НДП та Народного руху. Вони виступають проти внесення змін до 10-ї статті Конституції. На думку народних демократів, які на Харківщині фактично є «партією влади», мовна проблема в Україні є надуманою і часто стає в ході передвиборчої кампанії предметом спекуляцій. А голова обласної організації НРУ Анатолій Семенченко і взагалі виступив у ролі такого собі державного казначея. На його думку, дублювання кожного офіційного паперу двома мовами не лише недоцільне, це ще й витратна справа.

      Найбільш радикальну ж позицію зайняли в ході дискусії соціалісти. Їхній представник виступив за «повну реалізацію права громадян на використання своєї рідної мови», відвівши державній при цьому статус «чиновницької». Тобто українською, з його точки зору, повинні користуватися винятково державні службовці. Причому бюджетників, учителів та лікарів до цієї категорії громадян харківські активісти СПУ не відносять.

      І ще одна цікава деталь. Усі учасники «круглого столу», окрім головуючого ректора ХДУ Віля Бакірова та представників НДП і НРУ, дискутували російською. Очевидно, бути політиком в Україні і не володіти при цьому державною мовою, як того вимагає закон, правовим нонсенсом не вважається.