Марш шиїтів на Ен-Неджеф.
Духовний лідер іракських шиїтів великий аятола Алі аль-Сістані у середу несподівано повернувся на батьківщину з Лондона, де проходив курс лікування хвороби серця, та закликав своїх співвітчизників вирушити у марш на священне місто шиїтів Ен-Неджеф з метою покласти край кривавому військовому протистоянню між бойовиками радикального шиїтського лідера Муктади аль-Садра та іракськими урядовими й американськими підрозділами. Аль-Сістані сподівається, що втручання народу припинить кровопролиття та вбереже від руйнації головні святині шиїтів. Сам аль-Сістані провів ніч у місті Басра на півдні країни та вчора зранку вирушив до розташованого за 400 кілометрів Ен-Неджефа. Колона його автомобілів та автобуси з тисячами віруючих пересуваються під охороною іракської поліції та американських гелікоптерів. Тисячі шиїтів з інших куточків країни рухаються на Ен-Неджеф всіма можливими засобами пересування. Іракська поліція обстріляла одну з колон — двоє людей загинули. Аятола закликав тих своїх прихильників, які вже дісталися міста, не входити до нього, а брати Ен-Неджеф у кільце облоги.
Аль-Сістані запевняє, що має план закінчення повстання шиїтів у «палаючому місті», який він оголосить після прибуття до нього. Головні пункти плану відомі завдяки Бі-Бі-Сі. Це, по-перше, масовий марш шиїтів на Ен-Неджеф, що вже здійснюється, потім звільнення його головної святині, мечеті-мавзолею Імам Алі, від бойовиків аль-Садра, які вчора забарикадувалися в ній. Надалі контроль над містом має здійснювати іракська поліція, а коаліційні сили повинні залишити його. Навколо найбільших шиїтських святинь будуть створені демілітаризовані зони, в яких не мають права перебувати озброєні люди.
А поки триває марш, учора точилися бої майже біля самої мечеті-мавзолею. Американсько-іракські сили перебувають за 20 метрів від неї, стверджує агенція «Рейтер». У результаті двох учорашніх вибухів у мечеті іракського міста Куфа, яке розташоване неподалік Ен-Неджефа і де також зосереджені найбільші святині шиїтів, 25 осіб загинули та 60 отримали поранення. Прихильники аль-Садра покладають відповідальність за гарматний обстріл мечеті на американців, які наразі утримуються від коментарів цього кривавого інциденту. Сотні людей, які перебували в мечеті на час обстрілу, якраз готувалися до зустрічі аль-Сістані.
Садристи відчувають близькість своєї поразки в Ен-Неджефі, тому розгортають диверсійну діяльність в інших провінціях Іраку. Вчора вони здійснили акти саботажу на восьми нафтопроводах, які з'єднують окремі нафтовидобувні поля півдня країни з центральним нафтопроводом. Їм уже вдалося паралізувати постачання нафти з півночі Іраку до турецького порту Джейхан. Шантаж садристів, які вимагають в обмін на звільнення заручників поступок від країн коаліції, дає результати. Вчора глава МЗС Італії Франко Фраттіні зробив сенсаційну заяву в інтерв'ю телеканалу «Аль-Джазіра»: «Наші війська готові залишити Ірак хоч завтра, якщо уряд Іраку цього забажає». Ця заява побічно свідчить, що офіційний Рим розглядає можливість виведення з Іраку свого військового контингенту в обмін на звільнення захопленого в полон садристами відомого італійського журналіста Енцо Бальдоні.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
