Штурмовики через вікна залазять у будівлю ОДА.
Учора тритисячний натовп, який становили й озброєні «підручними реманентом» бойовики, і просто проросійськи налаштовані мешканці міста, штурмом узяла Луганську облдержадміністрацію.
Ще вранці це був напозір мирний мітинг перед будівлею місцевої філії СБУ (її сепаратисти утримують ще з 3 квітня). Прихильники т. зв. Донецької народної республіки вимагали від влади виконати раніше виставлені вимоги: амністія всіх політв’язнів, проведення референдуму, скасування підвищення цін і тарифів, а також надання статусу державної російській мові. Та ближче до обіду промовці заявили, що о 14.00 вичерпується термін, відведений на виконання цього ультиматуму, а отже, закликали людей «iти до облдержадміністрації». Неозброєні мітингарі, пише сайт «Остров», запевняли журналістів, що «це мирна хода, ніхто не буде брати ОДА», бо цим, мовляв, все одно нічого не доб’ються. Проте події розгорталися за іншим сценарієм. Коли колона підступила до владної будівлі, кілька чоловіків стали кидати у вікна петарди і каміння, розбили вікна і вдерлися всередину.
Міліціонери самі покинули приміщення, а бійці Нацгвардії, які також охороняли ОДА, відступили під натиском екстремістів — їх витіснили до іншого крила будівлі, а звідти й у двір, передає УНН. Такою була ситуація станом на 17.00. Місцеві сайти повідомляли, що є поранені.
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
