Фестиваль «Книжкова країна»: оголошено переможців відзнаки «Золоті письменники України»
Міжнародний літературний конкурс «Коронація слова» оголосив переможців відзнаки «Золоті письменники України» під час фестивалю «Книжкова країна». >>
«Без назви, або Тривожні дні спогадів» Євгена Ройтмана. (Ольги ЖУК.)
Прогулюючись по центру Києва, важко себе стримати, щоб не зазирнути у галерею «Мистець», де вчора презентували персональну виставку «Скромні досліди живописання» київського художника Євгена Ройтмана. Його яскраві барвисті кольори притягують, наче магнітом.
Євген Ройтман — нетиповий художник. Хоча б тому, що в нього немає грайливості, гри на публіку і бажання якомога більшій кількості людей донести про свій талант. Він не займається саморекламою. Живе, практично не виходячи зі своєї майстерні, спілкується з вузьким колом друзів та знайомих, уникає будь-яких світських заходів. І якби не виставка «Скромні досліди живописання», не те що в Україні, а й у Києві мало б хто знав про його існування. І хоча в 67-річного Євгена Ройтмана це не дебют, проте виставляється він уперше у такому масштабі. На його рахунку не так багато імпрез: участь у мультидисциплінарному міжнародному фестивалі сучасного мистецтва «Гогольфест» (2010), виставці «Єврейський квартал» у «Мистецькому арсеналі» (2011), виставці в Умані (2012).
Сам художник свій стиль роботи жартома називає «стилем Гарсія Лорки». А мистецтвознавці визнають, що Ройтман створив новий напрям — «філософський наїв». Пан Євген не закінчував академії мистецтв. Працював електромонтажником в «Академбуді», електромеханіком ліфтів у готелі «Мир», брав участь в археологічній експедиції в селі Добраничівка в Яготинському районі на Київщині, де відкрив стоянку епохи мезоліту. З 1976 року приєднався до будівництва Стіни пам’яті на Байковій горі під керівництвом художників-монументалістів Ади Рибачук і Володимира Мельниченка. Це мало бути художнє оформлення крематорію на Байковому кладовищі. Меморіально-обрядовий комплекс «Парк пам’яті» був задуманий як єдиний ансамбль архітектури, скульптури та живопису. Тринадцять років тривали роботи над втіленням у життя Стіни пам’яті — горельєфа завдовжки 213 м, заввишки від 4 до 14 м. Та у 1982 році влада наказала забетонувати незакінчену Стіну пам’яті, мотивуючи це тим, що монументально-декоративне панно за художньою виразністю неприйнятне, а за ідейно-тематичною спрямованiстю чуже принципам соціалістичного реалізму.
Саме завдяки роботі з Адою Рибачук і Володимиром Мельниченком Євген Ройтман почав малювати. А техніці він навчився у батька-художника Михайла Ройтмана. Можливо, через нелегкі перипетії життя пан Євген вважає, що мистецтво — це трагедія, а її можна зображати тільки яскравими барвистими фарбами. У своїх роботах Ройтман трактує історії про пророків, сенс життя, народження і смерть, погляд у майбутнє, любов і розлуку, місто як дракона, оголену жінку, яка може бути оголеною тільки у присутності чоловіків. Художник обіцяє щодня приходити в галерею і всім без винятку відвідувачам пояснювати зміст своїх «барвистих трагедій», а на десерт неодмінно почитати власну поезію.
Виставка триватиме до 30 квітня.
Міжнародний літературний конкурс «Коронація слова» оголосив переможців відзнаки «Золоті письменники України» під час фестивалю «Книжкова країна». >>
Пам’ятаємо, як у післявоєнні роки сталінська камарилья вела боротьбу з т. зв. «космополітами», тобто тими людьми, які, побувавши в Європі, цікавились європейським способом життя, культурою, мистецтвом тих народів, яких московія «асвабаждала от гньота буржуазіі». >>
У квітні у столиці відбулася прем’єра спільного проєкту Херсонського обласного драматичного театру імені Миколи Куліша та Київського академічного театру «Колесо» — вистави про замасковані надії позбутися самотності «Надвечір’я з рок-н-ролом». >>
Українською перекладено вже другу книжку американського нейробіолога Девіда Іґлмена. >>
У Києві цього тижня завершується показ великого виставкового проєкту «Алла Горська. >>
Прем'єрні «Друзі» - це про пари: двоє жінок і двоє чоловіків. Історія також просякнута нашим сумним сьогоденням, накладає свій відбиток війна. Утім в ній спалахують миттєвості, де є місце любові, дружбі, теплу та іншим земним радощам, з яких і складається життя. >>