Голова облдержадміністрації Михайло Добкін у середу написав заяву про відставку, бо не передумав йти у президенти. До офіційного призначення нового керівника області ці обов’язки виконуватиме нинішній перший заступник Валентин Дулуб. Але будівля ОДА, де активісти чатували кабінет Добкіна, надалі залишатиметься під громадським контролем. Єромайданівці хочуть дочекатися повного «перезавантаження» обласної влади і запропонували столиці на звільнене крісло кандидатуру свого активіста — Дмитра Пилипця.
Тим часом радикальні конкуренти євромайданiвцiв обжили табір біля підніжжя пам’ятника Леніну i зняли позавчора з мерії прапор ЄС, подарований місту за володіння одразу чотирма нагородами Ради Європи. На порожньому «флагштоці» за мить уже майорів російський триколор. Правоохоронці зняти провокаційний стяг не змогли, оскільки їм перекрили дорогу емоційно заведені мітингувальники. Не змiг нічим зарадити і мер Геннадій Кернес, якого натовп агресивно відтіснив убік. Вiдтак представників проросійського пікету запросили на переговори і таки вмовили їх поступитися. «Це справа кожного, який прапор у руках тримати, але тут держустанова. Це будівля мерії. Ми живемо в Україні, працюємо за Конституцією України та законами України», — сказав мер.
Відхрестилися від російського прапора і комуністи. Керівник обкому КПУ Алла Александровська заявила, що її партійна організація не має нічого спільного з цими радикалами і що ті не узгоджували з Компартією своїх дій. Скандальне знамено зняли, але прапор Євросоюзу на будівлю не повернули. Тепер над мерією майорять лише стяги України та Харкова.
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
