«Наповнювати Вікіпедію — дуже цікаве і заразне заняття»

30.01.2014
«Наповнювати Вікіпедію — дуже цікаве і заразне заняття»

Юрій Пероганич.

Навіть найповніша друкована енциклопедія сьогодні не може змагатися зі своєю інтернет–сестрою — Вікіпедією, яка святкує 30 січня своє десятиріччя. Адже Вікі постійно оновлюється і оперативно реагує на найактуальніші події в суспільстві. Лише за останній час там з’явилися нові статті — про Євромайдан, Автомайдан, «тітушок» і навіть гумовий кийок. Більше того, Вікіпедія на сьогодні є певним мірилом значимості особи, об’єкта чи події. «Про це навіть у Вікіпедії нічого немає», — коли ми так кажемо, то зазвичай маємо на увазі щось дріб’язкове і малозначуще. Словом, уявити сьогодні життя освіченої людини без Вікіпедії вже неможливо. І навіть не віриться, що цьому ресурсу, який стрімко завоював популярність серед користувачів, усього десять років. Хто і як створює для нас цю диво–енциклопедію, про це ми розмовляємо з одним із засновників громадської організації «Вікімедіа Україна» Юрієм Пероганичем.

Спочатку був «Атом»…

— Пане Юрію, а з чого, власне, починалася українська Вікіпедія?

— Український розділ Вікіпедії був створений ще у 2004 році. Саме тоді була написана перша стаття, яка називалася «Атом». Написав її українець, який на той час проживав у Японії.

Я почав редагувати Вікіпедію у 2006 році. І почав зі статті про себе любимого (посміхається). Потім цю статтю поставили на обговорення: чи достатньо моя особа є значимою, енциклопедичною, щоб бути представленою у Вікіпедії. Більшість людей, які брали участь в обговоренні, так не вважали, тож статтю про мене видалили. На якийсь час я забув про Вікіпедію, а згадав, коли став директором Асоціації підприємств інформаційних технологій України. Тоді я почав писати статті про ІТ–компанії, що є членами асоціації. І робив це, поки не розповсюдив прес–реліз, що асоціація створює статті про своїх членів із метою їх реклами. Після того на моїх статтях з’явилося повідомлення, що вони є рекламними та підлягають вилученню. Та оскільки я вже в цю справу запрягся, мені нічого не лишалося, як глибше розібратися в тих правилах і принципах, на основі яких створюється Вікіпедія. Ті статті мені таки вдалося захистити… А згодом я написав для Вікіпедії загалом понад дві тисячі статей.

— Наскільки динамічно цей інтернет–ресурс розвивається в Україні?

— Коли я став писати до Вікіпедії, а це був початок 2009 року, там було близько 120 тисяч статей. У квітні 2010–го ми вже святкували появу 200–тисячної статті. Тобто фактично за два роки було створено ще сто тисяч статей. А в 2011–му їх було вже 300 тисяч. Темпи створення нових статей наразі дещо зменшилися, бо за 2012 рік було написано 70 тисяч статей, а за 2013–й — лише трохи більше 50 тисяч. Це пояснюється тим, що про основні речі статті вже створені. Тепер робота зосереджена на тому, щоб уточнювати наявну інформацію, розширювати її, поглиблювати. Загалом на сьогодні вже маємо 480 тисяч статей. Для порівняння, найбільший друкований український довідник — «Українська радянська енциклопедія» в 13 томах — містить лише 46 тисяч статей. При цьому роботи в нас — непочатий край, ми вже маємо півмільйона статей, а в росіян їх — понад мільйон, в англійців — 4,5 мільйона.

«Вікіпедію зробила невеличка група людей»

— Хто ті люди, які найактивніше наповнюють Вікіпедію?

— Вікіпедію зробила досить невеличка група людей — за десять років маємо лише 9 тисяч осіб, які зробили там більше десяти правок. Якщо взяти останній місяць, то лише 1900 осіб зробили хоча б одну правку. Тих, хто робить більше п’яти правок за місяць, близько 700. Тих, які роблять сто і більше редагувань щомісяця, лише 120 осіб. При тому що Вікіпедію переглядає дуже велика кількість людей — цей інтернет–ресурс за популярністю в Україні перебуває на 7–му місці, а у світі — на 6–му. Вікіпедію переглядає половина користувачів українського інтернету. Тобто приблизно десять мільйонів людей хоча б раз на місяць «гортають» Вікіпедію. А правку вносить лише зо дві тисячі осіб. Якби число редакторів збільшилося хоча б у десять разів, або аби кожен, хто переглядає, зробив хоча б одну правку, то ми б дуже швидко із сьогоднішнього 16–го місця за кількістю статей у світі перейшли б у десятку найпопулярніших вікіпедій.

Я хотів би, щоб після цього інтерв’ю якомога більше людей стали писати до Вікіпедії. І навіть коли вони «отримують там по руках», а їхні статті видаляють, не варто зупинятися на невдачах, а все ж пробувати далі. Повірте — це дуже цікаве і заразне заняття. Адже те, що ви сьогодні написали, стане надбанням поколінь, тому що нічого з Вікіпедії не зникає безслідно. Там зберігається вся історія редагувань, яку можна за потреби переглянути і побачити, як та чи інша стаття виглядала 5–10 років тому. Завдяки цьому вміст Вікіпедії невпинно покращується, стає якіснішим.

— Чи є серед авторів Вікіпедії відомі люди?

— Так, є. Це, наприклад, професор, академік НАНУ Віктор Грінченко, автор підручника «Акустика». Це й відомий фізик Максим Стріха. Це й професор із Донецька Володимир Білецький, автор тритомного енциклопедичного довідника із гірничої справи. Додам, що важливим принципом Вікіпедії є дотримання авторського права. Не можна взяти якусь друковану енциклопедію і перенести у Вікіпедію, навіть із посиланням. Інша справа, коли автор добровільно передає свій твір у вільне користування. Як це й зробив пан Білецький. Завдяки цьому в нашій Вікіпедії гірнича тематика описана краще, ніж у будь–якій іншій версії, навіть англійській.

— Робота над Вікіпедією не оплачується. Що ж тоді керує людьми, які її наповнюють?

— Вікіпедія розвивається без жодної підтримки держави. Наповнюють її волонтери і добровольці справді абсолютно безкоштовно. А взамін отримують задоволення від творчості і від того, що написане тобою стає комусь корисним, його одразу бачать мільйони. Пригадую, коли був конкурс у Юрмалі «Нова Хвиля», Україну там представляла Марія Яремчук. У Вікіпедії про неї нічого не було. Я швидко створив про Марію сторінку, а вже наступного дня побачив, що її переглянуло чотири тисячі людей. У таких випадках розумієш, що твоя робота не марна, й вона безперечно приносить задоволення.

Мотивація людей, які цілком безкоштовно пишуть до Вікіпедії, — це бажання поділитися своїми знаннями, бажання повернути напрям розвитку народу в певне русло, просвітити людей. Ми пам’ятаємо, яку роль зіграла «Просвіта» наприкінці XIX століття. Так–от, Вікіпедія сьогодні стала по суті сучасною «Просвітою». Тут практично не лишилося білих плям, оскільки висвітлені всі сторінки української минувшини. Це добре. Бо якщо говорити про молодь, то її світогляд і переконання на сьогодні, в основному, формуються на основі тих знань і переконань, які є в інтернеті, зокрема у Вікіпедії.

«На кожну переглянуту українську сторінку припадає три російськомовні»

— Українці мають змогу читати як українську, так і російську вікіпедії. Чи існує між ними конкуренція за читача?

— Якщо говорити про популярність тієї чи іншої версії, то популярнішою є все ж російська. На неї припадає 65% переглядів. Перегляди української становлять 20%, решта припадає на іншомовні вікіпедії. Пов’язую це передусім із тим, що люди, шукаючи щось, не дуже переймаються тим, якою мовою шукають. Тому порада читачам — налаштуйте свою пошукову систему так, щоб вона спочатку шукала ресурси українською мовою. Особливо, якщо йдеться про якісь історичні чи суспільні події — читати про це все ж ліпше в україномовній версії. Адже трактування Голодомору, діяльності УПА чи того ж Євромайдану в нас і росіян суттєво відрізняється. Так само, як у вірменській та азербайджанській вікіпедіях по–різному висвітлено тему Нагорного Карабаху.

Ну а другий чинник — це те, що російська Вікіпедія, якщо не рахувати статті, що стосуються України, об’єктивно все ж є більшою і за числом статей, і за глибиною, ніж українська. Тому що число авторів там у рази більше. Хоча це співвідношення постійно змінюється. Якщо сьогодні на кожну переглянуту українську сторінку припадає три російськомовні, то ще два роки тому співвідношення було аж один до восьми. Тобто динаміка є, і вона позитивна.

— Чи трапляється, що у Вікіпедії зумисно перекручують деякі факти або їх трактування? І які теми найчастіше підлягають вандалізму?

— Таке трапляється, і найчастіше з тими речами, щодо яких у суспільстві немає консенсусу. Це певні історичні події, оцінки подій минулого, суперечливі теми, наприклад тема Голодомору. А останнім часом до таких неоднозначних тем належить навіть партизанський рух. З’явилися свідчення того, що партизанський рух був спровокований органами НКВС, щоб створити нестерпні умови життя для мирного населення. І ви знаєте, що більшість сіл в Україні були спалені карателями через те, що черговий енкаведист убив якогось німця. Тому такі статті є захищеними. Їх, щоправда, небагато — лише близько 200. Щоб їх редагувати, треба зареєструватися.

— У відповідь на скандальні закони від 16 січня Вікіпедія оголосила страйк. Як довго він триватиме?

— Справді, ми вивісили банер на знак протесту проти цензури і щодня з 16 години на 30 хвилин Вікіпедія припиняє свою роботу. Особисто я не вітаю припинення фізичного доступу до Вікіпедії, але спільнота редакторів цей крок підтримала. Сподіваюся, страйк довго не триватиме, оскільки ми зацікавлені в тому, щоб нашим ресурсом усе–таки користувалися. Але відреагувати на ті закони ми мусили. Вони загрожують тим, що багато ресурсів, які є джерелом для Вікіпедії, припинять своє існування. Вікіпедія на них посилається, а людина не зможе перевірити достовірність тієї чи іншої інформації. Небезпечний він і новим трактуванням того, що є наклепом. Адже тепер під цю статтю можна буде підтягнути що завгодно. (Зараз страйк припинено, тому що зазначені закони відмінено. — Авт.).

Зазначу, що свого часу на знак протесту закривалися й англійська Вікіпедія, й італійська — це теж була реакція на подібні законопроекти, що так і не були ухвалені. Торік у липні на один день закривалася й російська Вікіпедія. Що цікаво, тоді відвідуваність української Вікіпедії зросла в п’ять разів.

ДОСЬЄ «УМ»

Юрій Пероганич, 52 роки

Генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України. У 2009 році з чотирма товаришами заснував громадську організацію «Вікімедіа Україна». Її завдання — популяризувати й підтримувати проекти «Фонду Вікімедіа» — організації, що опікується світовою Вікіпедією та підтримує її технічно. Серед проектів «Вікімедіа Україна» — організація конкурсів з написання статей до української Вікіпедії, наповнення знімками Вікісховища, організація конференцій вікіпедистів, взаємодія з власниками прав на інтелектуальну власність тощо.

 

ВІКІПЕДІЯ В ЦИФРАХ

Українська Вікіпедія сьогодні посідає 19–те місце за відвідуваністю у світі. Лише за грудень маємо 75 млн. переглянутих сторінок, тобто щосекунди переглядається 30 сторінок. Це хороші показники, якщо врахувати, що загалом у світі нараховується 288 версій Вікіпедії. В Україні, окрім україномовної версії, є ще також кримсько–татарська та гагаузька версії.

 

ДО РЕЧІ

«Ми постійно слідкуємо, які статті Вікіпедії є найпопулярнішими, адже вони визначають вектор інтересів суспільства, — каже Юрій Пероганич. — Наприклад, на різдвяні свята десятку найпопулярніших статей складали ті, що стосуються колядок, традицій і всього, що пов’язано з цим святом. Після подій 1 грудня на Майдані десятку найпопулярніших складали статті про надзвичайний стан, «тітушок» та основних дійових осіб, наприклад Корчинського. Тобто Вікіпедія — це ще й дзеркало того, що в суспільстві на даний момент є найгарячішим».