До Богданового університету у Черкасах приїжджали митці з Києва
Упродовж мистецького дійства звучали українські народні пісні, твори Кобзаря, покладені на музику та у виконанні Анатолія Паламаренка. >>
Доріс Лессінгю.
Позавчора у своєму будинку в Лондоні пішла з життя британська письменниця, авторка фантастичних оповідань Доріс Лессінг. Їй було 94 роки. Лессінг — лауреатка багатьох літературних премій, найпочесніша з яких — Нобелівська. Її письменниця отримала в 2007 році, ставши одинадцятою жінкою у списку літературних нобеліантів та найстаршим лауреатом на момент присудження (88 років).
Доріс Мей Лессінг (уроджена Тейлор) народилася 22 жовтня 1919 у місті Керманшах у Персії (тепер Іран), там її батько на той час служив банківським клерком. 1925 року батько придбав кукурудзяну ферму в Південній Родезії (нинішня Зімбабве), й родина переїхала туди. Письменниця вважала проведене в Африці дитинство найгіршими роками свого життя. Їй нестерпно було спостерігати за проявами апартеїду білих по відношенню до тубільного населення. З невдоволеності життям вона і розпочала писати.
Доріс рано почала самостійне життя, працювала нянькою, телефоністкою, стенографісткою, опублікувала кілька оповідань. У 1939—1949 роках була двічі одружена, вдруге — з німецьким комуністом Готфрідом Лессінгом, від якого і «успадкувала» прізвище. Потім разом із сином Пітером виїхала до Лондона, де й почалася її справжня літературна кар’єра. Дебютний роман — «Трава співає» (1950). Згодом вийшли друком збірки оповідань «Країна старого вождя» (1951), «Звичка любити» (1957), «Африканські оповідання» (1961), пенталогія «Діти насильства» (1969). У цих творах письменниця гостро критикувала расизм і не приховувала своїх лівих політичних уподобань (вона була членом Британської комуністичної партії), тож аж до 1995 року їй було заборонено в’їзд до Південної Африки.
Фантастику Доріс Лессінг почала писати у 80–х. Це були спроби показати альтернативний, інопланетний погляд на перспективи людської цивілізації (цикл романів «Канопус в Аргосі: архіви» (1979—1983), роман «Мара та Данн» (1999) та його продовження «Історія дочки генерала Дана та Мари, Гріота й Сніжного Собаки» (2005).
Українською мовою перекладено повість «Домівка гірської худоби», яка з’явилася у журналі «Всесвіт» у 1977 році.
Упродовж мистецького дійства звучали українські народні пісні, твори Кобзаря, покладені на музику та у виконанні Анатолія Паламаренка. >>
Актор-лялькар та доброволець Євген Невинський зник безвісти під час бою на Запорізькому напрямку ще 27 липня 2023 року. Лише нещодавно генетична експертиза підтвердила загибель військового 118-ї бригади. >>
У Києві в ніч на 17 травня демонтували будівлю, яку всупереч законодавству самочинно звела релігійна громада УПЦ МП на території Національного музею історії України в буферній зоні об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО "Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські будівлі, Києво-Печерська Лавра". >>
Цьогоріч виповнюється ювілей фестивалю Дні української музики у Варшаві, які проходитимуть вже в десятий раз за 25 років існування. >>
Ця історія майже містична. Неймовірний збіг обставин сприяв створенню цього проєкту, присвяченого сміливості та стійкості українців. >>
Так уже склалося історично, що український спротив завжди вигадливий і яскравий, мистецький, символічний, сатиричний, зухвалий. >>