«Прилуки особливі»: ментовсько-тюремні

03.08.2004

      У принципі, немає нічого особливого у тяжінні Віктора Федоровича до різного роду навчальних закладів. З грамотністю у нього — просто біда. «З любовью» — все гаразд, а от орфографія підкачала... Проте вибори є вибори, і правила є правила. Вчитись треба було у школі, а зараз уже пізно, всупереч Леніну... Тож нема чого було розміщувати свій виборчий штаб у педучилищі, що в Прилуках Чернігівської області. Забігаючи наперед, наведемо слова Віктора Ющенка, який (нагадаємо Януковичу!) теж бере участь у президентських перегонах, однак його «штабісти» не обсіли школи чи дитсадки. Конфлікт у Прилуках, зазначив Ющенко, спровокований владою, бо «штаб (Януковича) знаходиться у державній установі, там працюють посадові особи, які знаходяться на державному утриманні — і це початок чесних виборів?».

      А тепер ближче до конфлікту. Про нього «УМ» розповів один з його безпосередніх учасників — Микола Кирєєв, довірена особа народного депутата Лілії Григорович. Кирєєв разом з колегою Володимиром Маньком, а також з довіреною особою Ющенка, головою чернігівської обласної організації Народного руху Віктором Лабазовим прибули на початку минулого тижня до вже згадуваного педучилища у місті Прилуках, аби з'ясувати, що там робить штаб Януковича. Переконавшись у наявності останнього, «ющенківці» викликали міліцію. Так само вчинила й інша сторона, каже Кирєєв. Міліція прибула, зібрала свідчення та подалася геть. Конфлікт обіцяв бути розв'язаним мирно...

      Однак наступного дня місцеві журналісти повідомили Кирєєву, що той... знаходиться у розшуку. Про це, мовляв, повідомили тамтешні ЗМІ з посиланням на рідну прилуцьку міліцію. Кирєєв, Манько та Лабазов рушили до правоохоронців по пояснення. «Ми ті, кого ви розшукуєте», — сказали вони черговому райвідділка. На що той відповів, що він особисто нікого не розшукує, а щодо керівництва, то цього він не знає. Керівництво у той час було зайняте. «З відкритих вікон тільки й чулася нецензурна лайка», — розповідає Кирєєв. Давши волю своєму темпераменту і словесній сверблячці, «менти» нарешті звернули увагу на трьох «розшукуваних».

      Кожного з них завели в окремий кабінет, де залишили зі слідчим. Кирєєва і Манька через пару годин відпустили на підписку про невиїзд, звинувативши у «груповому хуліганстві». Лабазову «пощастило» менше. Його Кирєєв і Манько побачили вже у наручниках, супроводжуваного міліціянтами до автозаку. Лабазову стало погано, і він впав по дорозі, свідчить Кирєєв. Після цього хворого на серце Лабазова допровадили до лікарні, де його охороняли четверо правоохоронців, аби той не втік з лікарні. Далі пристановищем для Віктора Лабазова стала камера попереднього ув'язнення.  

       Як повідомили «Україні молодій» у прес-службі Народного руху, поводження із затриманим було вкрай брутальним. Дві доби йому не дозволяли нічого передати з їжі, не допускали адвоката. А на третю добу його затримання відбувся суд. Суд у таких випадках приймає рішення відносно того, що надалі робити з затриманим, і, зважуючи на суспільну небезпеку скоєного ним, постановляє: або відпустити, або залишити за гратами. У випадку з Лабазовим актуальним став другий варіант. Довірену особу кандидата у президенти залишили під вартою ще на сім днів.

      Як ми розуміємо, «злочин» Лабазова полягав у вказуванні Януковичу (в особі його «штабістів») на те, що допустимо, а що ні під час офіційно розпочатої виборчої кампанії. Якщо ця кампанія відбувається не десь на зоні, до «понятій» якої, напевне, звик кандидат, а в країні, що претендує на купу незаслужених нею епітетів — «демократична», «цивілізовна» тощо. Якщо ж хапати усіх, хто проти Януковича чи принаймні проти його правил гри, та кидати за грати, то Віктора Федоровича чекає вельми сумний підсумок: в Україні взагалі не залишиться електорату... Може, хоча б над цим слід замислитись?

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>