Кримські тай–брейки

24.09.2013
Кримські тай–брейки

Віктор Янукович під час дискусії. (Фонду Віктора Пінчука.)

Десята зустріч лідерів у рамках «Ялтинської європейської стратегії», яку щороку збирає на ПБК зять Леоніда Кучми, олігарх Віктор Пінчук, стала цікавішою і жвавішою, ніж попередня. Час зараз такий: Україна опинилася в центрі уваги Європи з огляду на «торговельну війну» з Росією та близькість підписання Угоди про асоціацію. Тож для української влади це рандеву стало одним з останніх тестів перед ключовим самітом у Вільнюсі.

Президент Віктор Янукович мало того що говорив без папірця, так ще й залишився після доповіді спілкуватися з опонентами. Такі атракціони відкритості в «межигірському» житті нині трапляються напрочуд рідко. Але курортна атмосфера Ялти сприяла цікавим ходам. Фактично, Ялта стала замінником того «національного круглого столу», про потребу скликати який перед «євроосінню» багато говорила опозиція.

Представництво YES–2013 було значним. Подружжя Клінтонів — колишній президент США Білл і екс–держсекретар Хілларі, колишній глава уряду Британії Тоні Блер, чинний президент Ізраїлю Шимон Перес — ці дійові особи приїхали до Ялти як реципієнти меценатської допомоги з боку пана Пінчука. Відкривав саміт єврокомісар Штефан Фюле. Посередник у переговорах між Брюсселем і Києвом, екс–президент Польщі Александр Кваснєвський зізнався, що він проводить в Україні стільки часу, що його дружина вже запитує, чи не завів він тут другу сім’ю. З огляду на таке навантаження, пан Алек жартома закликав поставити йому пам’ятник біля МЗС — мовляв, на Михайлівській площі є місце.

Після своєї панелі Янукович мав закриті переговори з Фюле, а також із міністром закордонних справ Швеції Карлом Більдтом та главою профільного комітету Європарламенту Ельмаром Броком. А на самій панелі опоненткою Януковича стала президент Литви Даля Грібаускайте, яку український колега назвав «Гріскауте». «Ми рахуємо дні до саміту у Вільнюсі. Часу стає менше, і зростає тиск з боку третіх країн. Я бажаю Україні мати сили для опору цьому тиску», — підтримала литовська лідерка Януковича в його протистоянні з Москвою (не надто дружню нині Росію, до речі, в Ялті представляв усього лише радник президента Путіна Сергій Глазьєв). Але Грібаускайте зауважила: «Залишаються конкретні задачі, аби гарантувати Європу в Україні. Треба створити правові гарантії для чесних виборів в Україні. Вибіркове правосуддя є катастрофічними для української демократії».

Одним із «масовиків–затійників» на форумі був екс–ув’язнений Юрій Луценко — він і потиснув руку своєму давньому ворогові Леоніду Кучмі, якого тепер вважає «сильним і розумним Президентом на тлі двох наступників», і відзначився в дебатах із Президентом Януковичем.

«За вашими повноваженнями, немає жодних обмежень для помилування будь–якого громадянина України, окрім тих, які ви самі собі встановлюєте указом. Я є прецедентом того, що у вас вистачило мудрості припинити експеримент наді мною. В цьому історичному приміщенні я закликаю вас, Вікторе Федоровичу, — людину, яка не боїться Путіна, — не боятися Юлію Тимошенко. Я дозволю собі як двічі судимий запропонувати вам просто взяти ручку — і підписати рішення, яке дасть 100–відсоткову гарантію вільнюської перемоги», — сказав Луценко під оплески. Янукович зазначив, що радий бачити Юрія Віталійовича в цій залі, що сам він не причетний до його ув’язнення і щодо Тимошенко: «Треба дати відповідь на ті справи, які сьогодні знаходяться в судах. А відповідь може дати тільки суд — чи добровільне рішення Тимошенко... Тому відповідь на це питання лежить у площині знаходження компромісу за участі Тимошенко».

Із цих плутаних слів дехто зробив висновок, що влада готова для переговорів із лідеркою БЮТ та пошуку оптимального юридичного рішення для вирішення долі Леді Ю, яке б задовольнило всі сторони. Також Янукович нарікав на величезні збитки, завдані Україні газовими угодами–2009, але президент Литви Грібаускайте парирувала: «Ми не маємо Тимошенко, але платимо навіть більше, ніж ви...»

Власне, щодо європейських перспектив України, цей форум нових відповідей не дав. Натомість склалося враження, що Ялту українська частина її учасників непогано використала для своєї реклами перед наступними важливими політичними боями, зокрема виборами–2015. Луценко в кулуарах жартома брався організовувати «зважування» пере боксерським поєдинком Яценюка і Кличка. А сам лідер партії «УДАР» вчився протистояти Януковичу, закликавши того подати у відставку, якщо Угоду про асоціацію з ЄС не буде підписано. Президент у відповідь повправлявся в дотепності, обігравши слова «тримати удар».

До речі

Віктор Янукович у Криму мав піар і дещо іншого штибу. Він прийняв на державній дачі знімальну групу каналу «Інтер» на чолі з Євгеном Кисельовим, і глядачі «Подробиць тижня» побачили, як по–людському Президент грає в теніс та розповідає про це своє захоплення.

Одним із суперників Януковича був професіонал Олександр Долгополов — перша ракетка України. А змоклий від поту й дощу глава держави заявив: «У спорті і в житті в кожної людини є моменти, коли потрібно навчитися тримати удар. Навчитися і програвати, і, природно, робити висновки. Кожного разу, якщо ти програв, є стимули підготуватися для того, щоб виграти».

КОМЕНТАРІ З ПРИВОДУ

«Європі це потрібно не менше»

Наближений до «Регіонів» політолог Михайло Погребинський, який не був присутній на форумі «YES», у коментарі «УМ» про «євроінтеграційні» підсумки Ялта сказав: «Політологам, яким це насправді цікаво, а не тому, що Пінчук за це платить гроші, туди не варто їхати, оскільки це абсолютно принизлива процедура. В України надзвичайно великі шанси підписати Угоду про асоціацію — 99%, але Україна повинна сама ставити свої умови європейцям. Тому що вони набагато більше зацікавлені у підписанні, ніж Україна, і мені дивно, чому українська влада такі умови не висуває. Можливо, висуває десь за лаштунками, але треба було б говорити про те, що нам потрібна фінансова допомога на модернізацію труби і багато чого іншого. Європейці так далеко зайшли у своєму бажанні створити геополітичні проблеми для Путіна, що вони будуть готові заплатити, аби отримати від Януковича відповідний підпис.

Загалом, поки що в України немає перспектив відіграти роль містка між Сходом і Заходом. Є величезна проблема стосунків із Росією і жодних серйозних поступок з боку Європи. Кредиди на вигідних умовах, технології, інвестиції — ось що треба від них вимагати. Але вони нічого такого не обіцяють».

На запитання «УМ», якою може бути оптимальна модель відносин України з ЄС і Митним союзом, політолог Володимир Фесенко навів думку двох впливових європейців — колишнього керівника Світової організації торгівлі Паскаля Ламі та екс–президента Єврокомісії Романо Проді, які підтримали думку Януковича щодо непротиставляння інтеграції на Схід–Захід та пошуку оптимальної моделі відносин із Європейським та Митним союзами.

«Виступаючи на Валдайському клубі, Проді визнав: України має дві пропозиції — від ЄС і Митного союзу, і найкращий варіант — знайти компроміс між цими двома пропозиціями та бути містком між Європою та Росією. Щоправда, Путін цю пропозицію проігнорував. Уже в Ялті Паскаль Ламі — людина дуже авторитетна у світовій економіці — сказав таке: «Найкращий варіант для України — знайти торгово–економічну рівновагу в стосунках з ЄС та Митним союзом». На жаль, цей варіант зараз не вітає Росія, і поки вона не змінить свою позицію — «або ви з нами, або проти нас». Варіант, запропонований Януковичем, не буде реалізований, але шанс є», — відзначив Фесенко.

Чи дійсно Янукович шукає вирішення «проблеми Тимошенко» у законодавчому полі? «Спроби вже були, неодноразово, і відомо, чим це закінчилося. Луценко запропонував інший варіант — більш простий, що був застосований для нього, — помилування. Але, чесно кажучи, я песиміст у розв’язанні проблеми Тимошенко, — каже Фесенко. — На мій погляд, більше шансів, що вона не буде звільнена до Вільнюса, і тоді вирішувати доведеться не Януковичу, а Брюсселю. Александр Кваснєвський, звертаючись під час Ялтинського форуму до українських учасників, процитував відому фразу, але в новому політичному контексті: «Ні кроку назад, за нами Москва». Насправді ця сама проблема стоїть і перед Європою, яка теж має розуміти, що в разі непідписання Угоди про асоціацію Янукович згадає про Москву, і ситуація може різко змінитися. Європа може просто програти Україну, а потім і весь пострадянський простір. Тому ситуація драматична, але, як не парадоксально, у Януковича більший простір для маневру, ніж у Брюсселя».