Хто кому заборгував?

30.07.2004

Вихідними днями ми з друзями вирішили піти на шашлики — традиційний літній відпочинок. Зазвичай у суботу-неділю у «злачних» місцях — пляжах, лісках, парках відпочинку — від таких, як ми, шашличників нема проходу. Всюди стоять мангали, смачно пахне смаженим м'ясцем, сосисками, курятиною. Проте цього року, прибувши на звичне місце, ми здивувалися: кількість народу не змінилась, у лісі, як завжди, нема де пройти через відпочиваючих, проте запах м'яса чомусь не лоскотав ніс.

Звичайно, причина не в тому, що громадяни поголовно перейшли на здоровий спосіб життя — стали вегетаріанцями. Річ у тім, що в порівнянні з минулим роком ціни на яловичину та свинину, а тому і вироби з них, піднялися до небачених висот. Наприклад, якщо влітку минулого року кіло не те що відбірної, а принаймні якісної яловичини можна було купити за 12-13 гривень, то зараз ви не знайдете м'яса, дешевшого за 16 гривень. Ну а любителям жирної свинини ще гірше: минулого року це м'ясо коштувало 14 гривень за кіло, тоді як цього літа доведеться викласти не менше 22—26 гривень.

Коли ми підрахували, у яку кругленьку суму обійдеться відпочинок, наші обличчя вже не були такими радісними. Зазвичай м'ясо беруть у розрахунку кілограм на трьох. Отже, нас було семеро, тобто купувати слід було б два з половиною кілограми. Шашлик з яловичини обійшовся б нам у 40 гривень, а зі свинини — аж у 55 гривень. І це лише на м'ясо, не рахуючи овочів, приправ і спиртних напоїв. Зробивши такі підрахунки, ми вирішили обмежитися сосисками. (Окремо слід зауважити, що сосиски ціною у 10, 5 гривні, які минулоріч, до речі, коштували 7,8 гривні за кіло, взагалі не смажилися на вогнищі. Питання: «А чи було там узагалі м'ясо?» турбувало нас протягом усього пікніка).

Споживання не для всіх

Звичайно, слід зважити на столичні ціни. Проте в інших областях вони не набагато нижчі. Так, за офіційною статистикою, за рік у середньому по Україні яловичина подорожчала на 5 гривень 10 копійок за кілограм — з 10,61 грн. до 15,71 грн. Свинина — майже на сім гривень — 19,30 гривні проти минулорічних 12,38. Подорожчало і сало, причому вдвічі. Якщо минулого року кіло можна було придбати за 5,6 грн., цього року доведеться викласти 11,24 грн. Якщо подорожчало м'ясо, природно, що це позначилось і на інших продуктах, які з нього виготовлені, насамперед, на ковбасі, вареній та копченій, сосисках, навіть на напівфабрикатах, до складу яких входить м'ясо, — пельменях, варениках, голубцях. Хоча, стосовно останнього переліку, напрошується думка, що окрім рівня ціни, в них змінився і вміст сої, на користь останньої, звичайно. Склалося враження, що «пікнікові» сосиски на 90 відсотків складались із, даруйте, туалетного паперу. Інакше ціни на дешеві сорти ковбаси та сосиски мали б стрибнути набагато вище. Поки що подорожчання м'яса позначилося лише на елітних сортах ковбасних виробів. Так, сервелат, який торік коштував 39 гривень за кілограм, цього року вартує цілих 48.

Найголовнішою видимою причиною стрімкого цінового злету є зниження обсягів виробництва м'яса. Так, за даними агентства «АПК-інформ», у період із січня до червня цього року виробництво м'яса (тобто реалізації худоби та птиці на забій) знизились у 15 регіонах України від 10 до 20 відсотків. Отже, на внутрішньому ринку виник дефіцит, який спричинив збільшення закупівельних цін. У середньому по Україні закупівельні ціни зросли на 30 відсотків, що не могло не позначитися на роздрібній реалізації. При цьому, як стверджують в одному з підрозділів Держдепартаменту продовольства Мінагрополітики, підвищення закупівельних цін виробники на собі не відчули. Отримують від оптових закупівельників, як і раніше, м'ясо за ціною не більше 5 грн. за кілограм яловичини і 5,5 грн. — свинини. Отже, за бичка вагою, наприклад, 350 кіло господар отримує всього 320 доларів. Це при тому, що вирощує його принаймні два-три роки, витрачаючись на харчування, щеплення, ветеринарний огляд тварини.

Глобальні ж причини м'ясної кризи, вважають оператори м'ясного ринку, слід шукати у минулорічній зерновій кризі. Як відомо, фуражне зерно є кормом і для великої рогатої худоби, і для птахів. До речі, далекоглядні фахівці з уряду прогнозували подорожчання м'яса ще восени минулого року (коли масовому вирізанню худоби через брак кормів іще можна було запобігти). Так, перед Новим роком заступники міністра аграрної політики не раз наголошували, що виробництво м'яса в 2004 році в середньому скоротиться на 5,5 відсотка (до двох з половиною мільйонів тонн у живій вазі).

Отже, доведеться нам хоча б улітку стати вегетаріанцями. Якщо вірити офіційній статистиці, останнім часом м'ясні продукти і без того не в пошані у населення: за півроку їх продаж знизився майже на вісім відсотків. А за таких темпів подорожчання досить скоро їх узагалі перестануть купувати. Натомість народ «напирає» на овочі та фрукти. І це навряд чи можна пояснити звичайним сезонним попитом.

Хто і на що розраховує у найближчогому майбутньому і на перспективу, показує репрезентативне опитування населення України. «Із середини минулого року споживацькі настрої почали помітно поліпшуватися», — зазначає економіст Євгена Ахтирко. Але, за її спостереженнями, основне зростання споживацьких настроїв відбулося за рахунок громадян із середніми доходами, а також за рахунок тих, у кого доходи вищі за середні. Проте у громадян, які мають низькі доходи, споживацькі настрої не поліпшилися, незважаючи на всі зусилля влади поліпшити соціальне забезпечення.

Прелюдія спаду

Цікава річ: у громадян, згідно з тим же опитуванням, динаміка очікування поліпшення власного добробуту є вищою, ніж динаміка очікування з приводу економіки в цілому по країні. Чому, хотілося б знати? Не довіряють обіцянкам уряду і здебільшого розраховують на ту частину української економіки, яка перебуває «у тіні»?

Як зазначається у Програмі дій уряду, на цей рік передбачено зростання ВВП на рівні 9,5 відсотка при рівні інфляції 5,8—6,3 відсотка. На думку першого віце-прем'єра, міністра фінансів Миколи Азарова, в інфляції, яка, за підсумками першого півріччя, становила 4,4 відсотка, немає монетарної складової. За висновками віце-прем'єра, основний внесок у «феноменальне зростання валового внутрішнього продукту» сьогодні роблять будівництво і торгівля — сектори, які обслуговують підвищений платоспроможний попит населення. Тобто, мовляв, грошова маса зв'язується адекватним зростанням пропозиції товарів і послуг. Крім того, зростання індексу споживчих цін, як наголошують у Кабміні, зумовлене іншими чинниками, передусім зростанням цін на світових сировинних ринках. Однак і у найголовнiшого кредитора уряду — Міжнародного валютного фонду, і в опозиції, насамперед «Нашої України», є з приводу «українського економічного дива» свої міркування.

Говорячи про зростання української економіки, доктор економічних наук, екс-віце-прем'єр Віктор Пинзеник заявляє, що це зростання відбувається не на стабільній основі. Що ж саме він має на увазі?

Перший чинник — той, що зростання курсу євро дуже позитивно впливає на українську економіку, вважає Віктор Пинзеник. Це зрозуміло, тому що сорок відсотків експорту йде у країни Європи (цього року ми маємо шалене зростання обсягів експорту — усього приблизно 33 мільярди доларів). Друге, що дає позитивний поштовх економіці — те, що сюди завозять до п'яти мільярдів доларів щороку українські громадяни, які працюють за кордоном. Третій чинник зростання — банківський сектор, який щомісяця має приріст вкладів населення від півтора до двох з половиною мільярдів гривень, які далі спрямовують на кредитування. «Але я звертаю увагу на тимчасові, випадкові чинники, — наголошує Віктор Пинзеник. — Для економічного зростання в Україні немає стабільної основи, пов'язаної з масштабними інвестиціями. Упродовж останніх десяти років не з'явилося жодного великого заводу, який би збудував інвестор».

Галузеві показники можна читати до запаморочення, але нам важливо знати основне — індекс цін виробників в Україні є надзвичайно високим — близько 19 відсотків за перше півріччя. Він дуже впливає на ціни у промисловості. Зрозуміло, що це викликано зростанням цін на сировину. Подорожчала металопродукція, виникла проблема підвищення цін на продукцію машинобудування, а також у секторі будівництва та житлово-комунальному господарстві. Пік зростання у промисловому секторі минувся, про що свідчать надходження до бюджету. Не виконується план з отримання коштів від податку на прибуток — 1 липня він становив 46 відсотків. А від ПДВ до бюджету надійшло лише 40,9 відсотка від запланованого.

З огляду на проблеми з наповненням державної казни інформацію про успіхи уряду у виконанні бюджету слід розглядати як передвиборчу рекламу, яка, як завжди, не є правдивою, наголошує член парламентського Бюджетного комітету Валерій Асадчев. Тому галас навколо нібито соціально орієнтованого курсу уряду викликає лише роздратування. Тим більше що на 1 липня обсяг невиплачених зарплат, згідно з даними Державного комітету статистики, становив 1 мільярд 614 мільйонів 564 тисячі гривень. При цьому найбільший розмір невиплачених зарплат зафіксовано у Донецькій, Луганській та Дніпропетровській областях — цих «кузнях» української економіки.

Справжня ціна зростання

Більшість населення не стала жити краще, а уряд не виконує своїх зобов'язань щодо його соціального захисту. Скажімо, відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», з початку року мало б бути проведено три індексації. Це, зрозуміло, хоча б частково компенсувало б втрати населення від знецінення грошей. Для 8 мільйонів пенсіонерів, які отримують пенсії нижче прожиткового мінімуму, ці «індексаційні» гроші були б не зайвими. Проте уряд, Пенсійний фонд, роботодавці не поспішають виконувати закон, зазначає незалежний експерт Валентин Тур'ян (сайт «Мережа аналітичних центрів»).

Водночас на казначейському рахунку нагромаджено мільярди гривень, а уряд не гребує запозичати все більше і більше.Так, у бюджетній резолюції на 2005 рік стелю суверенного боргу збільшено з 27 нинішніх відсотків ВВП аж до 34 наступного року. Політику збільшення позик на зовнішньому ринку капіталів, яку проводить кабінет Януковича, з певними пересторогами вивчають у Міжнародному валютному фонді (МВФ). Там накопичилося до українських чиновників багато запитань.

Наприклад, дуже підозріло виглядає те, що уряд вдається до запозичень в умовах фантастичного перевиконання плану з приватизації (для довідки: ФДМУ прогнозує, що доходи від продажу об'єктів у цьому році можуть перевищити 10 млрд. грн. (за планом — 2,14 млрд. грн.). Навряд чи нащадки пробачать голові цього відомства Михайлу Чечетову продаж Криворіжсталі за ціною, що є майже вдвічі нижчою за пропозицію зарубіжних інвесторів. «Напрошується висновок, що владі потрібно продати такі цінні активи до виборів, щоб залишити їх під контролем теперішніх бізнесово-політичних «еліт»,— вважає «нашоукраїнець» Євген Жовтяк.

Для того, аби з'ясувати для себе це та низку інших питань, представники МВФ провели зустріч із головою парламентського Бюджетного комітету Петром Порошенком. Звернули вони увагу, зокрема, на невідповідність макроекономічних показників доходній частині бюджету. Подивувалися тому, що в Україні й досі відсутній фондовий ринок, а величезна армія акціонерів продовжує залишатися безправною частиною суспільства (чи є в такому разі якісь економічні права в українського населення взагалі, якщо не рахувати «грошових мішків» ?) Вказали на недостатю прозорість у роботі НАК «Нафтогаз України». Вкотре пояснили «нетямущим» чиновникам, що адміністрування ПДВ у його нинішньому вигляді не лізе ні в які ворота.

На думку Євгена Жовтяка, принаймні три фактори можуть дещо вплинути на серйозні зміни рівня цін в Україні ще до 2005 року. Першою причиною є невирішене питання щодо подорожчання російської нафти для українських виробників та споживачів. Так, якщо ціна російської нафти не знизиться, то цілком очевидно, що енергоносії в Україні можуть подорожчати в найближчому майбутньому, в результаті чого споживчі ціни всередині країни вийдуть з-під контролю уряду, зазначає народний депутат.

Другою причиною, що може порушити плани уряду, за словами «нашоукраїнця», є заплановане збільшення бюджетних витрат у другому півріччі цього року, в результаті якого вже у вересні заробітні плати в бюджетній сфері збільшаться майже на 15 відсотків, а також зростуть пенсії та стипендії. Уряд примусили піти на збільшення заробітної плати громадян. Однак він до цього часу не спрогнозував ситуації, пов'язаної із збільшенням доходів бюджету, і не передбачив заходів щодо стримування споживчих цін.

Третім фактором, що може негативно позначитися на стабільності рівня цін в українській економіці, є політичний. При фальсифікації президентських виборів задля перемоги кандидата від влади буде обмануто очікування західних інвесторів, а це, у свою чергу, обмежить притік зовнішнього капіталу до України і негативно вплине на обмінний курс гривні, на макроекономічну ситуацію загалом, а також на рівень цін в Україні зокрема, заявив пан Жовтяк.

Нашу країну не визнано країною з ринковою економікою. За відсутності цього Україна стає жертвою антидемпінгових розслідувань. А проте для неї є надзвичайно важливими європейські ринки. Чим більшим буде експорт до цих країн, тим швише зростатиме добробут наших громадян. «Непослідовність політики уряду Януковича — це свідчення того, що у нього немає ніякої політики, — вважає Віктор Пинзеник. — Наприкінці року ми знайдемо правильні стосунки і з Європою, і з Росією, і це станеться після виборів нового Президента України». Ловимо його на слові.