«Сад–город найкраще допомагають підтримувати фізичну форму»

22.05.2013
«Сад–город найкраще допомагають підтримувати фізичну форму»

Петро Базюченко: «Є ще порох у порохівницях». (автора.)

Нещодавно в місті Виноградів Закарпатської області пройшли V Всеукраїнські ігри ветеранів спорту з важкої атлетики. В них узяли участь 120 атлетів iз 20 областей України, а також спортсмени з Угорщини та Білорусі.

Учасники, що отримали перемогу на цих змаганнях, автоматично кваліфікувалися на Всесвітні ігри ветеранів спорту з важкої атлетики, які 3—10 серпня цього року проходитимуть в італійському Турині. Вони відбуваються раз на чотири роки та, маючи найвищий ранг міжнародних змагань у ветеранському спорті, прирівнюються до Олімпійських ігор.

«УМ» завітала до 82–річ­ного Петра Базюченка з Київщини, представника найстаршої вікової групи (вагова категорія 85 кг), який привіз із Закарпаття додому чергову перемогу — перше місце, показавши результат у сумі 112 кг (у ривку — 40, у поштовху — 72).

Дев’ятиразовий чемпіон світу і одинадцятиразовий чемпіон Європи про перемогу сказав дуже просто: «Ну хіба може бути інакше, коли спорт — це друга лінія мого життя? Я самотній чоловік, дружини немає. Єдина відрада — те, що я поїду і зустрінуся з друзями. Тому кожне змагання для мене — свято. А в тому, що я перше місце здобуду, практично не сумніваюся. В такому віці, я вам скажу, вже й суперників у мене в Україні не залишилося, тому конкурувати немає з ким. За два останні роки я ще й поліпшив результат. Якщо у 2011–му на європейських змаганнях зробив у поштовху 65 кілограмів, то зараз — 72. Значить (сміється), є ще порох у порохівницях».

Петро Максимович каже, що тренується за графіком: це — кожен четвертий день. І, аби продемонструвати, починає присідати, далі — віджимається. «Так можу тридцять разів, — коментує, відсапуючись, Базюченко. — А взагалі, в мене ж сад, город. Я з ранку і до пізнього вечора працюю, це, мабуть, найбільше допомагає підтримувати фізичну форму. Однак перед тренуванням у мене має бути цілий день відпочинку. Це золоте правило. Треба, щоб організм добре відпочив перед тим, як тягати гирі й штангу».

Через півтора місяця Петрові Максимовичу виповниться 83 роки. Однак полишати заняття спортом він не збирається. Каже, найближча мета — участь у ветеранських змаганнях в Італії. Пояснює, що втретє хоче стати чемпіоном Все­світніх ігор, як це вже було в 2002 році в Австралії та 2005 році в Канаді.

«Крім тренування, — додає Базюченко, — моє завдання сьогодні — знайти спонсора, аби забезпечити себе коштами. Тому що для поїздки потрібно 12–13 тисяч гривень».