Розписка для своїх

22.05.2013
Розписка для своїх

Папери з голографічним захистом невдовзі можуть замінити українцям гроші.

Україна знову однією із своїх численних сторін повертається у, здавалося би, вже добряче забуті 90–ті. Тепер нас нинішніх із нами вчорашніми поєднує вексель. Хто пам’ятає розруху «догривневого» періоду, згадає про численні цінні папери, які пропонували громадянам замість грошей. І які часто виявлялися не такими вже й цінними... Нинішня влада, яка завжди наголошує на своєму прагненні дотримуватися традицій, вирішила відновити статус–кво. І попри спротив опозиції, маніпулюючи і змінюючи номери законопроектів, таки повернула українцям векселі. Бізнесменам — своїм та чужим — доводиться знову призвичаюватися до нових правил гри.

Шулерство на старті

Запровадити векселі команда Віктора Януковича вирішила вже давно. Свідчення цьому — цікавий факт: перший крок задля досягнення мети влада зробила ще в останні дні роботи Верховної Ради попереднього скликання. Саме тоді максимально лояльні до влади нардепи проголосували за доволі технічний законопроект, який не містив у собі жодного натяку на векселі. Але потім вони, тобто векселі, несподівано з’явилися у документі. Автором правок був нардеп Журавко, член комітету... у справах ветеранів та інваладів.

Далі ініціативу підхопив «оновлений» Кабмін на чолі з титанічним реформатором української економіки Миколою Яновичем Азаровим. Який підготував три законопроекти, що дозволяли втілити ідею у життя. Утiм нова Верховна Рада не була такою поблажливою, як попередня, і документи з першої спроби навіть не включили у порядок денний. За регламентом Ради це означає повне фіаско законодавчої ініціативи, і те, що знову поставити їх на голосування можна буде не раніше осені 2013 року.

Утiм так довго чекати наша влада не може. І у документів, як у викраденої автівки, просто... змінили номери. «Той, хто такі проекти зареєстрував, вляпався у статті 364–365 Кримінального кодексу, — каже нардеп Сергій Терьохін. І передає свою розмову зі спікером: Я підійшов до Рибака і спитав, чому це сталося. «Я не в курсі», — відповів Рибак».

Утiм і з другої спроби «векселизація» країни провалилася. Але керівництво Ради, мабуть, вважало підтримку цієї ідеї своїм найголовнішим завданням. Ось як описує «вексельний детектив» Сергій Терьо­хін: «Того ж дня о 12 годині, коли настає півгодинна перерва і нардепи з журналістами йдуть пити каву в підвальну їдальню, під куполом на третьому поверсі терміново скликаються позачергові засідання двох комітетів — податкового і бюджетного. Опозиційні депутати їхні засідання проігнорували, бо, за законом, така позачерговість є незаконною, крім форс–мажору та війни. У результаті, всупереч будь–яким правилам, обидва комітети, де більшість мають «регіонали» та комуністи, порадили Раді прийняти «вексельні» проекти».

Відтак спікер поставив на голосування лише один законопроект із трьох, зате ключовий. «Як наслідок, проект №2845 було прийнято на вечірньому засіданні картками відсутніх регіоналів, присутніх комуністів і «незалежних». Додали шулерам три голоси колишні «фронтовики» Яценюка, нині члени «Батьківщини», — каже Терьохін.

Хочемо, як в Америці

Сьогодні ж країна має зрозуміти, з чим саме вона повинна звикнути жити. Українці отримали казначейський та банківський векселі. Простіше кажучи, йдеться про обов’язки казначейства перед тримачем документа про оплату певної грошової суми. Цими векселями держава має намір повертати експортерам заборгованість із ПДВ. Конкретний механізм, як це відбуватиметься, нині розробляє Кабмін.

Думки експертів з приводу ефективності векселів розділилися. Дехто голосує «за» і вважає, що векселі зможуть замінити депозити для юридичних осіб. На думку директора департаменту НБУ Олександра Дубихвоста, вексель — це дуже гнучкий фінансовий ін­струмент, який можна закласти, продати у будь–який час. На його думку, на відміну від облігації, вексель може зацікавити внутрішніх і зовнішніх інве­сторів, його можуть використати для забезпечення кредитів, рефінансування.

Українська влада намагається провести паралелі з аналогічними цінними паперами, які діють у США. Говорити і справді є про що: історія казначейських векселів Америки розпочалася ще у 20–ті роки минулого століття. Нині вони є найзатребуванішим ін­струментом фінансового ринку, ставки за ними дуже малі, а з 1970 року вони стали об’єктом ф’ючерсних операцій. Більше того, центральні банки застосовують емісію казначейських векселів для регулювання рівнів відсоткових ставок і ліквідності кредитної системи.

І хоча Україна — не США, деякі експерти прогнозують дітищу Миколи Азарова непогане майбутнє. На думку координатора Незалежної асоціації банків України Галини Литвин, фінансові векселі можуть бути цікавими як самим банкам, так і їхнiм клієнтам. «Цей інструмент дає додаткові можливості управлінню ліквідністю банків, тим паче що НБУ обіцяє приймати казначейські векселі при рефінансуванні фінустанов», — каже Литвин.

Банківські векселі, як вважає аналітик «Форекс–Клубу в Україні» Микола Івченко, дозволять фінустанові швидко розраховуватися із контрагентами. Вільні ж ресурси банкіри зможуть використати для кредитування.

Натомість фізичні особи користуватися векселями поки не зможуть. А це, на думку експертів, значить, що підстав для роздмухування інфляції новації не несуть.

Відкати — собі!

Але, попри всю браваду, важко не помітити, що у фінансової схеми, яку, «злегка» порушуючи закон, наполегливо втілюють у життя перші особи держави, є й чимало вад. Скажімо, купують і продають векселі з дисконтом. «Якщо у векселі зазначено, що сума підлягає виплаті через один, три, п’ять або десять років, то вартість такого векселя як засобу платежу стає меншою на вартість фактично наданого кредиту на такий самий термін. За умови, що векселедавець не погіршує свою ліквідність — спроможність погасити вексель», — каже Сергій Терьохін.

Простіше кажучи, продати вексель можна із певним дисконтом. Тобто, якщо вам видали борговий папір на суму боргу перед вами, скажімо, на 100 тис. гривень, то перевести цю суму у «живі» гроші ви, звичайно ж, не зможете. Папір у вас куплять, але дещо дещевше. Натомість певні структури, які «сядуть на векселі» , отримуватимуть прибуток на чистому місці.

Таким чином, на думку Терьох­іна, класична «відкатна» схема при поверненні ПДВ найближчим часом збережеться. Але називатиметься вона по–іншому. Якщо раніше, аби отримати свої гроші, експортери були змушені частину коштів залишати чиновникові, то нині вони... платитимуть йому цілком офіційно. І називатиметься це — дисконтом за продаж векселя.

«Після прийняття такого закону виникне 20–відсотковий податок iз продажу, і кілька «сімейних» компаній будуть скуповувати податкові векселі з шаленим дисконтом, швидко нарощуючи статки за рахунок платників податків, — каже Терьохін. — У теорії, цей закон призведе до монополізації «відкатів» за податкове відшкодування».

Логіка і справді очевидна. Якщо раніше державними грішми за ПДВ годувалися багато чиновників, то тепер грошовий струмочок потече в одну, «сімейну», ріку. Все — відповідно до боротьби з корупцією! Інвестору ж жити від цього стане аж ніяк не простіше. А може, навпаки — ще важче.

Адже прогнозувати сьогодні, яким виявиться апетит «Сім’ї», що отримує право до законних відкатів, доволі важко. «Попит на векселі залежатиме від розміру дисконту при їх купівлі–продажу, — дуже м’яко зазначив Микола Івченко. — А цей дисконт, цілком імовірно, буде значним. Тож ми прогнозуємо, що інтерес компаній до векселів на першому етапі їх впровадження буде незначним, до цих паперів ставитимуться дуже обережно».

Утiм аналітики — народ недалекий, не розуміють одного: у рукаві держчиновників може виявитися ще багато цікавих законопроектів, які зможуть розповсюдити векселі так широко, як цього хоче влада. І бізнес виявиться в орбіті сміливого експерименту родом iз 90–х. І не тільки. Той факт, що пересічні люди наразі не потрапляють у жорна «векселизації», також ні про що не свідчить. «Сьогодні з вами розраховуються гривнею або іншою валютою. У тому числі — дають зарплату. Завтра зможуть платити папірцями, в яких написане горде словосполучення «фінансовий вексель», — каже нардеп Терьохін.