В Україні часто траплялися події, які не збагнути здоровим глуздом. Останнім часом їх кількість зростає. Ось невеликий перелік українських сенсацій.
У Києві батько сімейства, незадоволений рішенням судді, подав скарги в усі інстанції, справа перейшла на стадію касаційних переглядів. Несподівано виконавча служба, не дочекавшись завершення процесу оскарження вироку, застосувала силу і виселила сім’ю з помешкання. Батько прихопив сина, і вони вдвох жорстоко помстилися судді, катували його і вбили. Обох правосуддя покарало відповідно до скоєного. Так трактує події офіційна юриспруденція. Але таке трактування подій суперечить здоровому глузду. Претензії постраждалої сім’ї могли бути лише до виконавчої служби, яка грубо викинула сім’ю з помешкання, хоча рішення суду ще не вступило в силу. Чи міг батько, наважившись на вбивство, прихопити ще й сина, щоб скалічити життя також і йому? Зрештою, на суді свідки наполягали, що вбивство здійснили інші люди, не схожі на звинувачених. Виникає природне запитання: звідки ж у справі з’явилися відбитки пальців та багато інших речових доказів на користь офіційної версії, якщо вбивство здійснили інші люди?
У Харкові судді й трьом членам його сім’ї просто в їхньому помешканні відрізали голови і забрали їх із собою. За висновками слідства, одну голову відрізали ще у живої людини, а це могли здійснити тільки кілька нападників узгодженими діями. Як тлумачити таку зухвалу акцію? Слідство як одну з версій розглядає пограбування, але ж це явна нісенітниця. Відрізання і транспортування чотирьох голів значно ускладнило б процедуру пограбування і давало б додаткові зачіпки для слідства, отож таке пограбування могли здійснити хіба що божевільні. А от версія, що два згадані вбивства націлені на залякування суддівського корпусу, нашим слідчим досi не спадало на думку. І ніколи не спаде, бо тоді організатором убивств могла бути тільки нинішня влада.
У листопаді 2012 року на якомусь телеканалі почув про зовсім кумедний випадок. В Одесі люди вмикали на кухні газову горілку, а з неї вдаряв фонтан води. З’ясувалося, що в однієї з сусідок приватний майстер, підключаючи колонку, переплутав труби і підключив газову трубу до водяної. Вдумаємося в це повідомлення. В колонці два входи, для води і газу, і дві зовнішні труби, по яких до колонки підводяться вода і газ. Нас переконують, що майстер випадково приєднав дві зовнішні труби одна до одної, потім, не помічаючи, з’єднав дві внутрішні труби, а далі ні вiн, ні хазяйка не збагнули, що слiд перевірити, як колонка працює. Через певний час вода наповнила газову мережу будинку, і до подій підключилися сусіди. Таку розповідь можна було б очікувати від естрадних коміків, але було названо точну адресу (Катерининська, 85), тобто подія мала місце...
На яку ще локшину на вуха — iнформацiйну, в тому числi з офiцiйних джерел — можна сподiватися найближчим часом? Адже життя не стоїть на місці, отож, гадаю, далi буде...
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
