Хто і що загубив у раю

19.12.2012
Хто і що загубив у раю

Хто ми є, звідки взялися і куди йдемо? Цими питаннями переймається кожна притомна людина. На них намагалися дати відповідь філософи всіх часів і народів. І сексуальність у тих пошуках істини зачіпалася тим чи іншим боком. У дослідженні «Світанок сексу» (К.: Темпора) сексуальність є стрижнем, на який автори нанизують свій аналіз і висновки щодо сучасного стану людства і його проблем. Цілком наукова робота подана у форматі захопливої пригоди, мандрівки через час і простір — бо розрахована на широке коло читачів, оскільки проблеми, порушені в цьому бестселері, торкаються кожного, ким би не був і чим би не займався. Саме тому «Світанок сексу» перекладений японською, корейською, фінською, іспанською, польською, російською, українською і викликав шквал затятих обговорень в інтернеті.

 

Імена зухвалого авторського дуету мали б бути піддані анафемі як церковниками, так і науковцями. Доктор наук, психолог Кристофер Раєн та його дружина, практикуючий психіатр Касільда Джета своєю працею руйнують усталені уявлення офіційної науки і порушують табу ортодоксальних релігійних вчень. Несподіваний аналіз стрижневих понять і тверджень примушують людину заново і з інших сторін подивитися на себе, аби збагнути власну природу, а відтак і уявити, яким насправді може бути цілий світ.

«Забудьте оповідки про те, що люди походять від мавп. Ми не походимо від мавп. Ми і є мавпи». Такою заявою розпочинається книжка. І цей початок одразу затягує у подальше читання, викликаючи протест і бурхливі внутрішні дискусії. На цьому принципі збудований увесь захоплюючий текст. «Сучасна культура викривлено зображує зв’язок між коханням і сексом. З коханням чи без нього, вільна сексуальність була нормою для наших доісторичних предків», — ведуть далі Кристофер і Касільда й ілюструють цю тезу низкою переконливих прикладів і аргументів.

Книжка про доісторичні витоки сучасної сексуальності переконує читача, що ця сексуальність і є «керівною силою» у формуванні людства і суспільства в усіх проявах: від сім’ї до держави, від моральних норм до культурних цінностей, від приватної власності до глобальної економіки, від фізичного й психічного здоров’я до екологічного стану всієї планети. За великим рахунком — це філософське осмислення історії людства від доаграрної доби до сьогодення. Автори апелюють до визнаних істориків, біологів, психологів, соціологів, філософів і, спираючись на дослі­дження і твердження одних, логічно доводять помилковість, або й свідоме фальшування фактів іншими. Гоббс, Руссо, Мальтус, Дарвін та ще багато не менш відомих авторитетів потрапляють під обстріл критики Раєна і Джети.

Зухвала авторська парочка піднімає руку навіть на святе — легенду про рай: «Хоча біблійна легенда твердить, що перші люди були вигнані з саду, на якомусь етапі наратив явно зазнав інверсії. Прокляття Адама і Єви полягає в зміні ймовірно розслабленого та сповненого насолод життя збирачів (чи бонобо) на спосіб життя землероба, який гарує з ранку до ночі в своєму саду». І підкріплюють свої ідеї висловом Марка Твена: «Людина вигадала рай, і залишила за його межею найбільше зі своїх задоволень, той екстаз, який найперше лежить у самому серці кожного представника роду людського… статевий акт!» Раєн і Джета продовжують думку Твена: «А сексуальне задоволення — раніше позбавлене почуття провини — стало джерелом приниження й сорому». Тема сексу завжди була вибухонебезпечною, а ще кілька століть тому переконання у неприродності моногамії для людської натури привело б авторів на кострище інквізиції.

Тривалу моногамію тяжко переживають більшість людей. В усьому світі триває деградація й криза інституту сім’ї, розлучення деінде вже перевищують кількість укладених шлюбів, а страждань дітей через це — безмежжя. На деякі головні запитання цієї кризи автори дають власні відповіді у цій книжці. Наприклад, на такі: чому для багатьох пар, виявляється, так важко довго зберігати вірність? Чому сексуальна пристрасть часто згасає навіть попри поглиблення любові? Чому жінки спроможні пережити множинний оргазм, тоді як чоловіки доходять до оргазму непристойно швидко й одразу втрачають інтерес до сексу? Чи можна захворіти від сексуальної невдоволеності? Як відсутність оргазму спричинила одну з найвідоміших хвороб в історії людства і як її лікувати?

Відповіді — у книжці. Хоча Кристофер Раєн та Касільда Джета не наполягають на єдиновірному тлумаченні. Тобто, не дають готових рецептів, а пропонують кожному самостійно шукати вихід із глухих кутів як власного життя, так і проблем усієї цивілізації, яка стоїть перед загрозою самознищення.

Галина РОДІНА

 

КОРОТКІ СПИСКИ

Упродовж чотириденної сесії 63 експерти XIV Всеукраїнського рейтинґу «Книжка року» визначили Короткі списки найрезонансніших видань нинішнього літературно–книжкового сезону. Починаємо публікувати шорт–листи кожної із семи номінацій. Списки номінантів подаємо без місць (за абеткою), а лавреатів серед них буде названо на урочистій церемонії в телеефірі Першого Національного 25 січня.

 

Номінація «СОФІЯ»

Зарубіжна гуманітаристика

Аляйда АССМАН. Простори спогаду. Форми та трансформації культурної пам’яті. Сер. «Зміна парадигми». — К.: Ніка–Центр, 440 с.(п)

Макс ВЕБЕР. Господарство і суспільство. Нариси соціології розуміння. — К.: Всесвіт, 1112 с.(п)

Войцех ВЖОСЕК. Історія–Культура–Метафора. Постання некласичної історіографії: Про історичне мислення. Сер. «Ідеї та Історії». — К.: Ніка–Центр, 264 с.(п)

Ева ДОМАНСЬКА. Історія та сучасна гуманітаристика: дослідження з теорії знання про минуле. Сер. «Зміна парадигми». — К.: Ніка–Центр, 264 с.(п)

Єврейська цивілізація. Оксфордський підручник з юдаїки. У 2 томах. — К.: Дух і Літера; Дніпропетровськ: Центр «Ткума», 560 с.(п)

Ансельм КЕНТЕРБЕРІЙСЬКИЙ. Монологіон. Прослогіон. — Л.: Видавництво Українського Католицького університету, 372 с.(с)

Крістофер РАЄН, Касільда ДЖЕТА. Світанок сексу. — К.: Темпора, 495 с.(п)

Українська гуманітаристика

Андрій БАУМЕЙСТЕР. Біля джерел мислення і буття; Тома Аквінський: Вступ до мислення. Бог, буття і пізнання. Сер. «Sapientia humana / sapientia divina». — К.: Дух і Літера, 480+408 с.(п)

Андрій БОГАЧОВ. Досвід і сенс. — К.: Дух і Літера, 326 с.(о)

Оля ГНАТЮК. Між літературою і політикою. Есеї та інтермедії. — К.: Дух і Літера, 368 с.(п)

Вахтанґ КЕБУЛАДЗЕ. Феноменологія досвіду. — К.: Дух і Літера, 280 с.(о)

Сергей КРЫМСКИЙ. Мудрецы всегда в меньшинстве; Наш разговор длиною в жизнь. — К.: Видавництво Дмитра Бураго, 400+436 с.(п)

Віталій ПОРТНІКОВ. Тюрма для янголів. — Х.: Акта, 488 с.(к)

Микола РЯБЧУК. Від «хаосу» до «стабільності». Хроніка авторитарної консолідації. Сер. «Сучасність». — К.: К.І.С., 288 с.(о)

 

А СУДДІ ХТО?

Експерти номінації «СОФІЯ»

1. Костянтин ДИКАНЬ Віце–президент Інститут екомоніторинґу і ресурсозберігання

2. Дмитро ДРОЗДОВСЬКИЙ Літературний критик, головний редактор журналу «Всесвіт»

3. Юлія ЄМЕЦЬ–ДОБРОНОСОВА Філософ, письменниця, доцент Національного транспортного університету

4. Вікторія ПОЛІНЕНКО Науковий співробітник Державного центру театрального мистецтва ім. Курбаса

5. Сергій ПРОЛЄЄВ Президент Українського філософського фонду

6. Костянтин РОДИК Президент Всеукраїнського рейтинґу «Книжка року»

7. Світлана ШЛІПЧЕНКО Старший науковий працівник Інституту філософії НАНУ

 

ЕКСПЕРТНА ДУМКА

— На Заході центрами філософського книжництва є університетські видавництва. В Україні такі виникли тільки з настанням незалежності, і незабаром відсунули чи не на маргінеси колишнього монополіста у виданні серйозної гуманітаристики — «Наукову думку». Нині ясно видно: головна «фабрика» з продукування високочолої літератури — Києво–Могилянська академія, до якої причетні принаймні два видавництва–лідери.

«Дух і Літера» за тринадцять «рейтинґових» років мало вісім книжок–лавреатів; цього року в Коротких списках номінації «Софія» фігурує п’ять його новинок. Переклад двотомової Оксфордської енциклопедії «Єврейська цивілізація» — безумовна подія на українському книжковому ринку. Ця праця створює систему координат, у якій тепер легко зорієнтуватися щодо наукової вартості як уже випущених досліджень з означеної проблематики, так і всіх наступних. Другою «фішкою» видавництва (окрім перекладів найвідоміших іноземних праць з гуманітаристики) є публікація сучасних українських філософських та культурологічних досліджень. Нинішні номінанти — книжки Андрія Баумейстера, Вахтанґа Кебуладзе та Андрія Богачова — переконливо свідчать, що в нашій новітній філософії яскраво присутні не лише імена М.Поповича, С.Кримського чи С.Пролєєва. Постійним конкурентом «Духу і Літері» є «Видавничий дім «Києво–Могилянська академія», що має у своєму бекґраунді, окрім лауреатських відзнак, ще й Ґран–прі та відзнаку «Імідж року». Проте, зміна керівництва, що відбулася навесні, виразно позначилася на сьогорічному репертуарі поважного видавництва.

Окрім університетів, в Україні на видання гуманітаристики впливає й такий специфічний чинник, як зарубіжні культурні центри: Фонд «Відродження», «Ґьоте–інститут», Польський інститут та ін. З їхніми ґрантами ефективно працюють багато видавців, але в тому колі вирізняється столична «Ніка–Центр», що зазвичай обирає для перекладів найбільш резонансні сьогодні за кордоном праці. Такими у шорт–листі є дослідження Аляйди Ассман, Еви Доманської та Войцеха Вжосека, що рефлектують над вельми актуальними для новітньої України проблемами колективної пам’яті, історичної освіти та нетрадиційними формами історіописання. Продуктом співпраці з Фондом «Відродження» є й перший переклад українською засадничого труду Макса Вебера «Господарство і суспільство» (К.: Всесвіт).

Хоч як цікаво стежити за перебігом іноземної думки, читач, зазвичай, віддає перевагу блискучим дослідженням співвітчизників. Таким цього року є книжка Миколи Рябчука «Від «хаосу» до «стабільності». Хроніка авторитарної консолідації» (К.: К.І.С.) — декілька його попередніх праць уже здобували лавреатство у «Книжці року». Й нарешті, маємо посмертний двотомовик Сергія Кримського, де, окрім фахових статей (перший том), знайдемо спогади про залаштункове життя української філософії за останні піввіку (том другий).