Гірський льон не страшніший за спирт

12.12.2012

У Києві відбулася міжнародна науково–практична конференція, на якій обговорювали проблеми, пов’язані з видобутком та використанням природного мінералу — хризотилового азбесту. Вчені з України, Росії, Польщі, Китаю, Канади — загалом 19 країн — упродовж двох днів ділилися своїм досвідом та намагалися відповісти на запитання: то шкідливо використовувати азбест чи ні.

Як відомо, цей мінерал, з якого в Україні виготовляють популярний покрівельний матеріал — шифер, упродовж десяти останніх років намагаються включити у список заборонених Роттердамською конвенцією (мета цього документа — захищати здоров’я людини і довкілля від потенційного шкідливого впливу окремих хімічних речовин). У багатьох країнах Європи азбест та вироби з нього вже заборонили. Проте, наголошує російський академік Микола Ізмєров, там дещо інша ситуація. Європа використовувала амфіболовий азбест, шкідливість якого доведена і сумнівів не виникає. Одначе цього не можна сказати про хризотиловий азбест — дослідження, які проводилися в Україні, Росії та інших країнах світу впродовж багатьох років, переконують, що цей мінерал за дотримання певних умов може безпечно служити людям.

«Як лікар і вчений заявляю, що наукових даних для заборони хризотилового азбесту недостатньо, — каже академік Юрій Кундієв, директор Інституту медицини праці НАМН України. — Антиазбестова кампанія, яка охопила більшість країн Європи, ґрунтується на сенсаційних повідомленнях, а не на серйозних дослідженнях. Ми ж упродовж останніх років проводили всестороннє дослідження впливу цього мінералу на здоров’я робітників на всіх українських підприємствах. І дійшли висновку, що випадки професійних захворювань, наприклад, азбестозом — дуже рідкісні. Також ми з’ясували, що захворюваність раком серед робітників цих підприємств нітрохи не вища, ніж у середньому по Україні. В тому ж шифері азбест досить надійно закріплений цементом. І якщо шифер не дрібнити й не розмелювати, його використання буде цілком безпечним».

Микола Ізмєров, директор НДІ медицини праці Російської академії медичних наук, додає, що навіть у відомому російському місті Азбест, збудованому біля найбільших у Росії азбестових копалень, рівень захворюваності на рак не перевищує середній по Свердловській області. «Але найцікавіше, що саме в Азбесті живе найбільше довгожителів», — каже професор.

Противники азбесту продовжують наполягати на тому, що цей мінерал є канцерогеном, а отже — це достатня підстава для заборони. На це Юрій Кундієв каже, що «список канцерогенних речовин, шкідливість яких на сьогодні доведена для людини, нараховує 108 пунктів, серед них фактично заборонених — усього 12». Решту ми продовжуємо використовувати, бо їм немає альтернативи, або ж навчилися співіснувати з мінімальною шкодою для себе та довкілля. Наприклад, до канцерогенів вчені нещодавно віднесли і спирт, який входить до складу всіх алкогольних напоїв. Від алкоголю щороку в Україні помирає 40 тисяч осіб. А випадків злоякісної мезотеліоми (раку плеври або черевної порожнини, виникнення якого провокує, зокрема, й азбестовий пил. — Авт.) за останні десять років було зафіксовано 2,6 тисячі. Утiм забороняти алкоголь поки що не наважилася жодна країна в світі…

Учені наголошують: якщо хризотиловий азбест буде заборонено, це неодмінно відкриє дорогу замінникам. А серед них, наголошує Юрій Кундієв, — дуже багато не вивчених, а ті, що вивчені, часто є канцерогенами не менш активними, ніж хризотиловий азбест. Тому фахівці дійшли висновку і зазначили це в резолюції конференції, що наразі доцільно створити міжнародну групу експертів для накопичення і систематичного аналізу наукових даних щодо безпеки для здоров’я хризотилового азбесту, яка підготує аргументовані рекомендації для Комітету з розгляду хімічних речовин Роттердамської конвенції.

 

ДО РЕЧІ

Азбест іще називають гірським льоном. Адже якщо вдарити по грудці цього мінералу, то вона розсиплеться на купу волокон, нагадуючи льон. У давні часи (а азбест відкрито ще 300 років тому) із цих волокон навіть одяг ткали. Особливість такого одягу в тому, що він узагалі не горить. Цю властивість гірського льону колись використовували жерці та шамани — в такому одязі вони вільно проходили крізь вогонь, чим справляли неабияке враження на публіку. Уже в наші часи на основі цього мінералу створювали захисний спецодяг для пожежників, а також його розпилювали на горищах, аби попередити займання. Зараз будь–яке використання азбесту, пов’язане з розпиленням, заборонене. В нашій країні цей мінерал продовжують використовувати тільки для виробництва шиферу, труб та гальмівних колодок.

  • Тепло із сажею

    На тривалі застереження екологів щодо небезпеки, яку несе мешканцям міста Ладижин та доброму десятку довколишніх населених пунктів стара система очистки й зношені фільтри Ладижинської ТЕС, і досі ніхто не зважав би, якби цього року ладижинців кілька разiв не засипало сажею. Окрім місцевого спиртового заводу, під підозру потрапила й теплоелектростанція... >>

  • Комфорт серед лісу

    Боярська лісова дослідна станція — єдине на сьогодні навчальне підприємство на пострадянських теренах, яке має FSC-сертифікат лісоуправління та внутрішнього ланцюга поставок, що засвідчує її статус. Нещодавно на базі її Дзвінківського навчально-науково-виробничого центру відкрито сучасну базу практичного навчання. >>

  • Чорнобиль нас нічого не навчив

    Від пожежі на нафтобазі біля Василькова на Київщині минуло не так багато часу, але ця страшна екологічна біда знову змусила нас пригадати уроки Чорнобиля 1986 року. >>

  • Друге життя «енерджайзера»

    Чи задумувалися ви, скільки щодня батарейок викидають українці до сміттєвих контейнерів? Тисячі! Хоча на кожній з них є попереджувальний знак, що викидати відпрацьовані елементи живлення заборонено. Але оскільки мережа збору використаних батарейок у нас просто відсутня, ті однак опиняються на звалищах, завдаючи величезної шкоди довкіллю. >>

  • Життя за законами природи

    Коли торік у вересні на лісовій околиці села Уторопи Косівського району ведмедиця напала на 55–річного місцевого жителя, зламавши йому щелепу, вибивши око й відкусивши носа, дехто із запальних горян вибухнув гнівом на адресу Національного природного парку «Гуцульщина». >>

  • Трилер про золоту рибку

    Цього жовтня надії мешканців Донбасу поласувати свіжою рибкою під час чергової путини на «домашньому» Азовському морі катастрофічно не виправдовуються. Рибні ряди базарів зустрічають порожнiми прилавками. Якщо й трапиться випадковий продавець, то запропонує хіба що дрібного — кістки та голова — бичка або молодь пеленгаса, яку не на пательню хочеться класти, а ридати над її довчасно загубленою долею. >>