Іван. Безмежність

13.09.2012

Київська галерея «Мистецька збірка» цього року відзначить своє п’ятиріччя виставкою найвідомішого українського художника Івана Марчука. 13 вересня галерея представить десятий цикл робіт художника. Експозиція під назвою «Погляд у безмежність» розкриває містичний світ, «п’ятий вимір» реальності, втілений у картинах, які сам Марчук охарактеризував як абстрактний сюрреалізм. «Це щось абсолютно нове, такого в моїй творчості ще не було, — розповідає художник, — над «десятим Марчуком» я працюю 4 роки, вже не раз по шматочках, як–то кажуть, показував цей новий стиль, а зараз зібрав виставку». Головною причиною, як каже митець, стало не лише його власне бажання поділитись новими творами, а бажання прихильників, які не дають спокою Марчукові: «Всі вже мені набридли цими вічними запитаннями «де вас можна бачити, де виставка?» От і вирішив трошки людей потішити, що я ще є на горизонті».

Стиль його важко окреслити конкретними термінами. За майже 40 років митець написав понад 4 тисячі картин, серед яких і символізм, і абстракція, натуралізм, наїв. Марчук створив сотні портретів, пейзажів, натюрмортів і зовсім неземних філософських робіт. Свої картини розділив на 10 циклів, «10 іпостасей Марчука», як любить казати сам Іван Степанович. При цьому наголошує, що вони створені в абсолютно різних, навіть полярних стилях та манері, і зізнається, що деякі полотна не зміг би зараз повторити.

Проте знаний Марчук не такою різножанровістю, а скоріше магічною технікою «пльонтанізму», яку сам і придумав. «Пльонтанізм» від слова «плести», «пльонтати», а на картинах така техніка втілюється тисячами ліній різного діаметру, які вплітаються одна в одну, і виникає враження, що картини ніби створені з клубочків чудернацьких ниток. Таким Марчука знає не лише Україна, а й світ. Техніку митця вивчають у багатьох художніх академіях світу. 2007 року Івана Марчука було включено до рейтингу 100 найвизначніших геніїв сучасності, який уклала британська газета The Daily Telegraph. Митець є членом «Золотої гільдії» — Міжнародної академії сучасного мистецтва в Римі. Це перший випадок визнання українського художника інституцією такого високого рівня. Сьогодні «Золота гільдія» нараховує 51 художника з усього світу.

Та світовому визнанню передував час непомічання на батьківщині. Від 1970 року і до приходу Горбачова до влади Марчукові не давали вільно дихати. Лише у 43 роки художник мав першу персональну виставку. І лише в 1988–му, тобто коли Марчукові виповнилося 52 роки, його прийняли до Спілки художників України, хоч на той час він уже мав понад 15 виставок у різних містах колишнього СРСР.

І хоч зараз художника не переслідують і не забороняють, та належного визнання в Україні Марчук лише чекає. Ще у 2005 році було заплановано відкрити музей його картин, але проект досі не втілено.

Нова експозиція «Погляд у безмежність» тішитиме українських поціновувачів мистецтва протягом трьох тижнів, а сам художник не сумнівається в її успіхові: «Оскільки це одна тема, а картин багато, то роботи будуть розвішені, аби створити ефект однієї цілісної картини. Думаю, вийде дуже цікаво».