Підстава від Меркель?

19.06.2012
Підстава від Меркель?

Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.

Вона телефонувала і в ультимативній формі вимагала. Розуміючи, що нам це невигідно. Тому що це було вигідно їй... Саме так пояснює кулуарний бік багатосторонніх домовленостей перед підписанням фатального для України газового контракту Юлії Тимошенко очільник українського МЗС Костянтин Грищенко. Називаючи ім’я і посаду винуватиці — федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель. Юлії Володимирівні, як відомо, за цей документ суддя Кiрєєв дав 7 років ув’язнення, а фрау Меркель активно виступає проти цього акту вітчизняної Феміди.

«Головне, що це питання [підписання газових контрактів] було вирішено за спиною українців. Коли Меркель та інші підтримують Тимошенко, вони тим самим підтримують можливість вирішувати проблеми за рахунок українського народу», — зробив войовничу заяву український дипломат, натякаючи, що Європа вирішила звільнити ув’язненого екс–Прем’єра не просто так. Адже демократичний Захід, за словами пана Грищенка, намагався розв’язати свої проблеми нашими руками.

Як відомо, наприкінці 2008 — початку 2009 років через інспіровану Росією газову кризу під загрозою опинилося газопостачання європейських споживачів. «Тоді на прохання Німеччини та інших країн, які були налаштовані на якомога швидше розв’язання газової кризи, тобто припинення постачання газу в країни ЄС, і підписали цю угоду», — сказав Грищенко. Тож Україна, за словами чиновника, пожертвувала своїми інтересами заради інтересів Німеччини, що є абсолюно ненормально. «Вирішувати питання навіть близьких друзів ціною власної сім’ї не можна», — підсумував Грищенко. Як наслідок, сьогодні Україна купує російський газ дорожче, ніж Німеччина, яка розташована значно далі від Росії, ніж наша країна.

«Звичайно, Європа була зацікавлена у стабільності свого ринку, — коментує «УМ» Богдан Соколовський, який на той час займав посаду уповноваженого Президента з міжнародних питань енергетичної безпеки. — Утiм Росія значно активніше «протискувала» тоді ідею угоди. І пан Грищенко, який був тоді послом у Російській Федерації, це пам’ятає. Я чув iз перших уст керівників нашої делегації про цей тиск. І дуже шкода, що сьогоднішня українська влада на найвищому рівні займає позицію підлещування до очільника РФ Володимира Путіна. На рівні з Москвою вдавалося говорити лише Президенту Віктору Ющенко, який у цих перемовинах стояв на двох ногах».