«Хуторок» для пільговика

Якщо раніше голос виборців купували за валюту, то тепер — за борошно і крупи. Пакет їжі перед виборами — саме так виглядає «Соціальна ініціатива народного депутата Максима Луцького». Пенсіонерів, малозабезпечених, людей з обмеженими можливостями, навіть пільговиків–журналістів — усіх ладен нагодувати зі свого барського плеча радник Азарова. Пільговики–студенти Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка зіткнулися з цим «харчовим щастям» уперше. «Шикарний набір» продуктів прийшов без попередження і одразу «на дім», тож навіть їхати по нього нікуди не довелося. Ото вже сервіс, так би мовити.

Хоча журналісти і не математики, однак, «вражені» таким сюрпризом, вирішили підрахувати, за скільки ж має намір підкупити їхню довіру і потенційний голос на виборах щедрий нардеп. Підрахували й ахнули: «Виявляється, як мало нам для щастя треба!». До складу «соціальної ініціативи» всього ввійшов набір на суму 100 гривень, з яких один тільки фірмовий брендований пакетик (звісно, з логотипом акції Луцького) коштує приблизно 14 гривень. Серед продуктів студенти знайшли (певно, на думку Максима Луцького) найважливіші для життя інгредієнти: борошно «Хуторок» пшеничне, вищого гатунку (1 кг — 12,32 грн.), цукор «Хуторок» (1 кг — 9,35 грн.), крупа «Щедрий брат» пшенична (1 кг — 6,54 грн.), крупа «Хуторок» гречана (1 кг — 14,56 грн.), паштет «Оніс» печінковий (250 гр — 11,51 грн.), олія соняшникова «Родинна» (1 л — 15,25 грн.), молоко згущене (380 гр — 16,32 грн).

Особливо, як бачимо, нардеп не переплатив. Цікава й украй непроста процедура отримання такого дарунка від Луцького: отримувачі пакетів iз харчами повинні обов’язково поставити персональний підпис у документах, які носять із собою представники нардепа. Чи то Максим Луцький переймається, щоб люди не залишилися голодними, чи то хвилюється, щоб його ініціатива дійшла до пересічного потенційного виборця? Питання пікантне, як не крути.

Водночас у народі ставлення до таких соціальних жестів розділилися. Дехто вважає, що навіть така відверта «подачка» може стати комусь у нагоді. Інші ж переконані: українці втомилися від таких дешевих трюків. «Такі кроки демонструють, що Максим Луцький не є політиком. Він думає, що продублює ідею Черновецького з роздачею гречки? Тоді він помиляється, якщо вважає, що подачка у вигляді згущеного молока з дитячим обличчям допоможе бодай когось загітувати. Це не соціальна підтримка, так вона не здійснюється. Якби така допомога приходила до нужденних щомісяця, а не тільки разово — за півроку до виборів, то питань не виникало б. Такі політики, як він, повинні врешті–решт усвідомити: суспільство втомилося від подачок і потребує нормальної влади й адекватної зарплатні», — розмірковує у розмові з «УМ» член Київської територіальної організації політичної партії «Демократичний альянс» Оксана Піддубна.

Самі ж студенти–пільговики такій допомозі теж не надто раді. «Мені абсолютно байдуже до таких пакетiв. Це ніяк не вплине на мій голос чи на моє враження про Максима Луцького. Прикро, що тільки перед виборами і в такий принизливий спосіб депутати замислюються про людей», — каже одна з отримувачів соціальної ініціативи, студентка Інституту журналістки Ірина Демченко. Її подруга Ірина Гукало додає: «Така соціальна ініціатива, як на мене, показує ставлення депутатів до людей як до бидла. Якби йшлося про щорічну чи щомісячну традицію, це було б нормально. А так — посоромилися б давати таке за голос студентів–пільговиків, які голосуватимуть вдруге або навіть уперше у житті».