Я чую твій голос...

20.04.2012

Телебачення, звичайно, не радіо, втім кожен канал має свій закадровий голос, яким озвучує промо–­ролики мовника. Сьогодні ми представляємо «брендвойсів» каналів, які доступні більшості глядачів.

 

«Учився у Левітана»

«Коли я у 1982 році починав свою роботу на телебаченні, поняття «голос каналу» не існувало, — каже 55–річний Євген Сальников, який озвучує промо державного Першого Національного. — Я працював диктором на радіо і телебаченні. Починав у Донецьку». Закінчивши істфак Київського університету за спеціалізацією археологія, на телебачення Сальников потрапив випадково, завдяки своєму надзвичайно сильному голосу. Скільки себе пам’ятає, мріяв про сцену, театр і, до речі, років із десять пропрацював на професійній естраді.

«Тоді просто так людину не підпускали до мікрофона, спочатку ганяли, допоки з тебе не зійде сім потiв. Нас перевіряли на «лояльність» у КДБ та в обкомі. До речі, тоді другим секретарем Донецького обкому компартії України (котрий опікувався ідеологією) був Петро Симоненко. Перевіряли усе, навіть які книжки читаєш та яку періодику виписуєш. Тоді це, може, й дратувало, а сьогодні розумію, що така «опіка» виховувала вміння аналізувати тексти, ставитися вимогливо до мови. За будь–які «ляпи» на художній нараді могли «розкатати» — зняти премію, перевести на іншу роботу (кабельмейстера, адміністратора чи щось таке).

Працюючи в Донецьку, розумів, що у двомовному середовищі важко досконало оволодіти чистою російською вимовою — констатує диктор iз багаторічним досвідом. — Тому поїхав у Магадан, аби вчитися у справжніх професіоналів. А вчитися майстерності мені поталанило навіть у самого Левітана і в тих, хто багато років працював iз ним, зокрема Кайгородової, Розсолова».

За радянських часів обласні телерадіоорганізації почергово періодично покривали республіканську мережу телерадіомовлення, сюжети для УТ переганяли з Черкас, Донецька, інших областей. Так, Сальникова запримітили в Києві, запросили працювати у службу новин державного телебачення. З випусків новин Євген Сальников зник не так давно. Коли проходили акції «Україна без Кучми», телевізійник паралельно з державним ТБ працював на радіо «Континент», де редакційною політикою було опозиційне вільнодумство. Тодішньому керівництву Національної телекомпанії, зрозуміло, це не сподобалося.

За штатним розкладом НТКУ нині Євген Сальников — ведучий телепрограм, хоча переважно озвучує промо каналу. «Частіше озвучую україномовні тексти. Країна наша, що б там не говорили, все ж двомовна, і професія вимагає знання та досконалого володіння двома мовами. Утiм мені легко переходити з української на російську і навпаки, — каже пан Євген. — Якщо Москва замовляє, говорю російською». Серед озвучених Сальниковим персонажів у документальних проектах — і Йосип Сталін, і Лаврентій Берія. Ще на каналі НТН «брендвойс» державного каналу веде програму «Легенди карного розшуку».

У Євгена Сальникова залишилося пожиттєве захоплення археологією: щороку на тиждень–другий у червні–вересні телевізійник разом iз працівниками Інституту археології вирушає у науково–археологічні експедиції на територію Північного Причорномор’я, в Ольвію.

 

«Не плутайте «брендвойса» з «бойсфрендом»

Анатолію Богушу 35 років. Як креативний директор і копірайтер, близько 10 років придумував і розробляв рекламні кампанії. Неодноразово отримував перші місця на Київському Міжнародному фестивалі реклами. Був співвласником рекламного агентства. Проводив тренінги з креативу.

«Відколи почав працювати на каналі «Україна», з 2009­го, роль «брендвойса» стала моєю основною i, без лукавства, улюбленою, — каже Анатолій. — Бути «фірмовим» голосом одного з лідерів українського телепростору — це означає докладати для виконання цієї роботи максимум зусиль і витрачати на це багато часу».

Озвучуванням текстів Анатолій Богуш почав займатися з 20 років на одній з одеських радіостанцій. Відшліфовувати голос допоміг 5­річний театральний акторський досвід. «Коли до розуміння кожного у глядацькій залі, без посередництва мікрофона, потрібно донести репліку, тоді техніка володіння голосом та дикція уже не можуть бути на другому плані», — впевнений Анатолій Богуш.

Про «брендвойса» в Анатолія Богуша є майже анекдотична історія з життя. «Погодьтеся, не кожен знає значення цього англійського словосполучення. Один мій колега, після того як я розтлумачив йому, що це таке, вирішив показати свою обізнаність, влаштовуючись на роботу. Коли він представляв свою кандидатуру роботодавцю, обмовився. Замість «хочу запропонувати себе на роль «брендвойса» сказав: «...на роль «бойсфренда». Пікантність ситуації була в тому, що роботодавець був нетрадиційної орієнтації. Тому моєму знайомому довелося дуже швидко «робити ноги».

Анатолій Богуш поза телестудією дуже рідко використовує професійні навички. Каже: «Ціную природну поведінку». І озвучує театральне правило: «Хто добре грає на сцені — не грає у житті... Хто грає у житті — поганий актор на сцені!» Коли мало знайомі люди дізнаються про роботу «брендвойса», їхня реакція однозначна — здивування. «І що приємно, завжди з відтінком поваги», — уточняє Анатолій.

Голос каналу «Україна» у вільний від роботи час любить подорожувати, особливо країнами Азії. Уже побував в Індії, Камбоджі, Тайланді. Сподівається, цей список поповнюватиметься. Анатолій бере уроки вокалу. «Цього року вперше сів за штурвал літака і вже, напевно, не зможу приборкати бажання підніматися в небо. Буду продовжувати вчитися літати!»

 

За голосом вік не визначиш

Іванові Чуху — «брендвойсу» «Інтера» — лише 29 років, хоча ті, хто чує його голос, вважають молодого чоловіка старшим. Працює на каналі випускник філологічного факультету Житомирського педуніверситету уже четвертий рік. Свою роль у його кар’єрі зіграв дзвінок землякові Юрію Коту, який тоді був брендовим голосом «Інтера». Той Івана вислухав і порадив серйозно зайнятися собою і своїм голосом, оскільки на горизонті з’явилася вакансія другого диктора. Свого зоряного часу на ТБ Іван Чух, який тоді працював на радіо «Шансон», чекав близько року. Нині він — єдиний диктор «Інтера», який озвучує промо каналу.

Хобі Івана — «машинка»: «Я її постійно кручу, доводжу до досконалості, вона єдина, бажана». Їздить на ній телевізійник iз 2008 року, щоправда, була піврічна перерва через аварію.

 

Картопля, Бонди і канал iз чоловічим характером

Більшість глядачів знає в обличчя голос ICTV. Озвучує промо­ролики каналу з чоловічим характером актор Олег Стальчук, якому нещодавно виповнилося 45 років. Це, скажімо, не надто позитивний герой Діма з серіалу «Чаклунське кохання». І ведучий «Народного суду» на каналі «Інтер» зразка 2008 року. Ще Стальчук — у виставах Національного театру імені Івана Франка: він там служить Мельпомені двадцять перший рік.

«У мене немає часу йти на телеканал і казати: я — хороший хлопець,­ візьміть мене. Мене запрошували на проби і на «Інтер», і на ICTV, — розповідає Олег. — З іншого боку, і на телебаченні — це робота. Я ж якось маю заробляти на хліб насущний».

Голосом ICTV Стальчук став минулого року, актора запросили стати «брендвойсом» після дубляжу для каналу фільмів про Бонда. «На каналі у мене тепер майже щоденна робота, — уточнює актор. — Коли є бажання, якщо збiгаються графіки репетицій у театрі і дубляж, можна домовитися. Зараз, на жаль, не так багато зйомок у кіно, як би хотілося». Актор закінчує зніматися у фільмі «Брат на брата­2».

В Олега Стальчука — дуже великий список озвучування героїв фільмів та мультфільмів для прокату і телебачення. Його голосом говорять в Україні Сильвестр Сталоне, Даніель Крейг, Джон Траволта, Роберт Дауні молодший, Жан­Клод Ван Дамм й інші не менш знамениті актори. Урожденець міста Яворів Львівської області, який закінчив Київський театральний інститут імені Карпенка­Карого, озвучував усіх Бондів на «Інтері». Юні глядачі чують голос Олега Стальчука, коли відкриває рота Картопля з «Історії іграшок».

Голос чоловічого каналу любить «поганяти» на більярді. По суботах, якщо складається, актор із друзями 1,5 години грає у футбол, а потім 2 години компанія париться в бані.

 

Сталешкір і три канали. Плюс один

37-­річного Євгена Сінчукова глядач знає за роллю «Матроса» у фільмі «Третього не дано», Гаріка Сєдих — у серіалі «По закону». Актор знімався, зокрема, у довгограючих «Сестрах по крові», «Гіркій правді», «Рідних людях», «Єфросинії». Голосом каналу «1+1» Сінчуков працює вже два роки. До цього озвучував промо каналу НТН, ще раніше — вісім років поспіль — був «брендвойсом» Нового каналу. Взагалі, телевізійна кар’єра випускника Київського естрадно­циркового училища, дипломованого артиста естради розпочалася на «Інтері». У 1996 році, коли Євген прийшов на канал пробуватися на вакантне місце «брендвойса», його голос визнали... профнепридатним і взяли працювати адміністратором програмної служби. Після трьох років роботи, коли мінялась команда менеджерів каналу, Сінчукова скоротили. А після тривалого пошуку роботи Євген прийшов на голосовий кастинг на Новий канал.

«Системи роботи промо­служб на кожному каналі дещо різняться, певні нюанси диктує «величина» каналу та його цільова аудиторія, — розповідає Євген. — Утiм моя робота всюди однакова: я стою перед мікрофоном і начитую текст. Зрозуміло, люблю все записувати з першого дубля. Але трапляється по­різному. Наприклад, дуже вдалим був запис анонсів на ефіри цьогорічного 8 березня: чи я так натхненно практично з першого разу начитував тексти, чи всі були лояльні. У промо­відділі каналу «1+1» працює дев’ять режисерів — двоє чоловіків та семеро чарівних дівчат, кожні зі своїм баченням, характером і переживанням стосовно свого ролика, який має вийти в ефір. Буває, б’ємося над анонсом досить довго, бо кожен пропонує свій варіант. Щоразу потрібно точно вловити настрій кожного проекту, якому робимо промо: комедії, фільму жахів, якоїсь сумної програми. Оскільки записуємо все підряд, потрібно швидко переналаштовувати емоції. За день ми можемо записувати, скажімо, 10 анонсів, по одному й тому ж фільму може бути кілька промо­роликів. Як правило, працюємо за сіткою мовлення на тиждень уперед».

Окрім промо телеканалів, Євген Сінчуков озвучує героїв мультфільмів. Його голосом говорить, зокрема, головний герой «Корпорації монстрів», автобот Сталешкір iз «Трансформерів». Кому б не віддавав свій голос Євген, як правило, від мікрофона відходить мокрим. «Дубляж складний тим, що прожити життя героя, який уже живе у кадрі, треба дуже точно емоційно за дуже короткий проміжок часу. Фальш усі відразу почують. Тому надважливі творчий підхід і співпереживання», — переконаний голос «Плюсів».

Євген Сінчуков є співвласником студії звукозапису GoldVoiceSound. Разом зі студією Babich­design, яка співпрацює зі Starmedia, останнім часом на замовлення російського Першого каналу створювали документальний цикл «Велика Війна». Євген виступив у ролі головного диктора спочатку 8­серійної епопеї, яка уже перетворилася на 18­серійну.

Голос каналу «1+1» актор Євген Сінчуков дуже любить рибалити.

  • Сашко Лірник: Казку пропускаю через себе...

    Хто не знає Сашка Лірника? Виявляється, є такі. Та з кожним новим днем незнайків стає все менше: то книга з Лірниковими казками до рук потрапить, то диск хтось перепише й дасть послухати, то на телебаченні Лірникову вечірню казочку тато з мамою увімкнуть. Казкар постійно спілкується з читачами, слухачами й глядачами, їздить з волонтерською місією на Донбас, а також за кордон, до українців діаспори. >>

  • Розкадровані мандри

    Професійна мандрівниця Ольга Котлицька цього тижня у Києві збирає друзів, щоб нагадати: телепроекту про подорожі, автором і ведучою якого вона є, уже 20. Спочатку був «На перший погляд», потім він трансформувався у «Не перший погляд». >>

  • Сміятися з леді-боса

    Навіть якщо комедії не ваш улюблений кіножанр, варто подивитися на неперевершений талант однієї з найсмішніших сучасних коміків — американської акторки Меліси Маккарті у новій стрічці «Леді бос», що цього тижня виходить у прокат в Україні. >>

  • «За мною там Непал, Гімалаї сумують»

    Телеведучий Дмитро Комаров на каналі «1+1» показав Камбоджу, Індію, Кубу, Болівію та інші країни такими, як ніхто не здогадувався. Він «вивертає» світ і показує його з вражаючих сторін. У кабінеті Дмитра в офісі «Плюсів», де ми ведемо розмову, ніби зібрані шматочки екзотичних країн, у деталях. >>

  • У новинах немає змоги «погратися»

    Упродовж останніх років вибагливі телеглядачі, які цінують свій час, усе частіше відмовляються від перегляду ефірів так званих великих каналів, де навіть у новиннєвих блоках орієнтуються на «інформацію розваг» — інфотеймент. >>

  • Провокатори з мікрофонами

    У Донецьк прибула група з 20 представників російських ЗМІ, перед якими поставлено завдання «фіксації обстрілів мирного населення українськими військовими», а також «консультацій» з організації провокацій, — повідомили в групі «Інформаційний спротив». >>