Не забирайте шанс вижити!

Хворі на СНІД, туберкульоз, рак та інші тяжкі хвороби вимагають від МОЗ оголосити державні тендери на закупівлю ліків. Інакше на них чекає смерть. Свою вимогу представники громадських організацій, які об’єдналися в боротьбі за життя близьких та своє власне, пояснюють занепокоєння ситуацією, яка нагадує наступання на одні й ті самі граблі не один рік поспіль: державні закупівлі препаратів для лікування смертельно небезпечних захворювань затягуються, тоді як за цей час пацієнти або помирають, або змушені шукати нелегальні шляхи отримання необхідних медикаментів.

«Це не питання дискусії, зміни системи в Україні. Для нас це питання виживання — чи будемо ми жити в цій країні вже восени. Нам як пацієнтам не хочеться бути розмінною монетою у руках тих людей, які керують граблями Міністер­ства охорони здоров’я», — каже голова Дорадчої ради спільнот iз питань доступу лікування, ВІЛ–позитивний Дмитро Шерембей. Тож люди вимагають, щоб Мінохоронздоров’я оголосило конкурс на проведення державних тендерів на закупівлю якісних препаратів по всіх нозологіях до 20 квітня 2012 року. А розвезення медикаментів по обласних лікарнях мають забезпечити не пізніше 31 серпня. Такі дії необхідні для того, щоб хворі мали можливість не переривати курс лікування. Інакше наслідки будуть сумними. «На сьогодні більше 3 тисяч пацієнтів iз ВІЛ/СНІД перебувають у тижневому коридорі, коли у них не буде препаратів, — попереджає пан Шерембей. — Ми впевнені, що препарати не встигнуть доставити. Для ВІЛ–позитивної людини це кінець її лікуванню. Знову ті самі препарати пацієнту вживати потім не можна, а це означає, що в людей просто забрали шанс вижити».

Станом на сьогодні, за його словами, зі страшними недугами живуть 1,5 мільйона українців, з яких більше 10 тисяч — діти. Це онкохворі, хворі на СНІД, туберкульоз та гемофілію. Їхнє життя повністю залежить від вчасного прийняття медикаментів. Водночас МОЗ затримує проведення тендерів приблизно на півроку. Олена Мацибох, заступник голови опікунської ради Центру дитячої онкогематології Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит», пояснює: «Онкогематологія — одна з найдорожчих сфер медицини. Постачання ліків державою ніколи не перевищувало 60 відсотків. Минулого року це було 30%. Склалася критична ситуація — препарати закінчуються, лікування переривається. У нашому випадку це призводить навіть не до інвалідизації, а до смерті».

Не краща ситуація і в хворих на туберкульоз. За словами Інни Афанасьєвої, соціального працівника при Київському протитуберкульозному диспансері, відсутність вчасного постачання необхідних препаратів призводить до переходу захворювання в більш складну форму. При збільшенні кількості випадків відкритої форми туберкульозу епідемія лиш набиратиме все загрозливіших обертів.

Відтак представники спільноти пацієнтів бачать вирішення у внесенні змін до статті 2 частини 4 Закону України «Про здійснення державних закупівель». А саме: необхідно встановити чіткі терміни проведення тендерів і передбачити відповідальність за їхні порушення.

Вікторія ТОПАЛА