Блага вість із вербою

Благовіщення Пресвятої Діви Марії відкриває послідовний ряд описаних у Новому Заповіті подій — втілення, земного життя, Хресної смерті і Воскресіння Христового. Це свято відзначається за дев’ять місяців до Різдва і є одним з 12 найбільших свят Східної церкви. Згідно з переказами, Діва Марія змалечку перебувала в Єрусалимському храмі — читала Святе Письмо, молилася, працювала. Коли їй виповнилося 15 років, Марію заручили з благочестивим старцем Йосифом з роду Давидового, у домі якого в місті Назареті вона стала жити. У цей дім і був посланий архангел Гавриїл із благою вістю. Вважається, що Бог створив людину саме цього дня. І Марія стала «новою Євою», яка своєю згодою на Божу волю змінила хід історії людства.

Святкування Благовіщення у церкві східного обряду почалося наприкінці IV — на початку V століття. Спершу свято називалося «Христове зачаття», а в VII столітті його перенесено до Богородичних свят. Великий князь Ярослав Мудрий збудував над столичними Золотими воротами церкву, присвячену саме Благовіщенню. «Щоб завжди була радість тому городові Благовіщенням Господнім і молитвою Святої Богородиці й архангела Гавриїла», — пояснює цей вчинок князя літопис.

За народними віруваннями, це свято звільнення, коли Бог благословляє землю й усе в природі пробуджується. Від Благовіщення уже можна працювати на городі і в полі. Колись у цей день господарі виводили з хлівів та стаєнь усіх свійських тварин, навіть купували пташок, щоб випустити їх на волю, що символізувало прагнення людської душі звільнитися від тягарів гріха та поєднатися з небом.

Мирон ПУСТЕЛЬНИЙ

ВІДНОВЛЕННЯ ЗВИЧАЮ

Цього року на день Благовіщення припадає субота перед Вербною неділею. У таку суботу в давнину в Києві відбувалася молодіжна хода. Семінаристи, студенти збиралися в Георгіївському соборі (він був між Софійським собором і Золотими воротами, у 1934 році знищений більшовиками). Там відбувався духовний концерт і митрополит благословляв молодь. Хода йшла з вербовими гілками та свічками, із піснеспівами до Києво–Могилянської академії. В академії їх зустрічав ректор або ж ігумен Братського монастиря. Там також відбувався духовний концерт.

«Цього року ми хочемо відродити цей звичай», — розповідає «УМ» відомий знавець старовини і бард, лідер гурту «Хорея козацька» Тарас Компаніченко. За його словами, ідею підтримали молодіжні православні братства, громадські організації — «Молода просвіта», туристичний клуб «Скіфи» та музичні гурти. Хода розпочнеться в суботу о 18.00 від Володимирського собору із зупинками біля кожної церкви: біля Благовіщенської на Золотих воротах, біля Софійського і Михайлівського соборів, Олександрійського костелу, біля церков Пирогощі, Покровської та Миколи Доброго на Подолі і, врешті, церков Києво–Могилянської академії — Благовіщення та Святодухівської, де відбудеться духовний концерт.