Датовані 1947–48 роками документи формувань ОУН–УПА, що дiяли на теренах частини Тернопільської області та Радивилівського і Дубенського районів Рівненщини, пролежали в землі запакованими у звичайний бідон майже 63 роки. І лише у липні цього року пошукова група Українського козацтва «Волинська Січ», працюючи на півдні Дубенського району, наштовхнулася на схованку. Цінний бідон передали в Інститут дослідів Волині, що діє при Рівненському краєзнавчому музеї, де архів і досі розшифровують науковці. Презентацію перших досліджених ученими матеріалів провели днями у Рівному, приурочивши до 69–ї річниці створення УПА.

Миколі Євстафієву із села Шубків, що на Рівненщині, зараз 86 років. Він не встиг повоювати серед «лісових братів», бо був на той час підлітком, а лише друкував газету загонів Бульби–Боровця. Та навіть така участь у русі опору більшовизму накреслила подальшу його долю — війна, тюрма, роки каторги на шахтах Воркути, а далі — на довгий період приклеєне тавро бандита, націоналіста, яке заважало жити, працювати. Але поневіряння не витравили духу свободи. Пан Микола залишився свідомим українцем. Каже, що кожного ранку, коли чує по радіо Гімн України, дякує Богові, що дожив до того часу, коли може не криючись розповідати про свою юність.