Нейробіолог Девід Іґлмен: крок у крок з науковою фантастикою
Українською перекладено вже другу книжку американського нейробіолога Девіда Іґлмена. >>
Музей театрального, музичного та кіномистецтва подарував Богданові Ступці та його прихильникам виставку, присвячену життю й творчості актора. «Богдан Сильвестрович має багатогранні акторські обдарування. Може зіграти і трагедію, і комедію, і трагіфарс. Він актор без амплуа — це вищий пілотаж», — говорить авторка виставки Світлана Валуца.
Богдан Сильвестрович «прожив» понад 200 доль у кіно й на сцені театру. Виставку можна умовно поділити на три «світи», що становлять «всесвіт» актора: гра в кіно, гра в театрі, життя поза сценою. До речі, остання частина виглядає досить зворушливо й символічно. У центральній колоні музейної кімнати споруджене дерево родоводу, яскраві «спалахи» буття Богдана Ступки: його дитячі, сімейні фото, знімки весілля, чотиримісячного сина Остапа. Їх доповнюють світлини ще однієї родини актора — творчої. На виставці переважно презентовано творчий тріумвірат режисера Сергія Данченка, актора Богдана Ступки й сценографа Данила Лідера. Це також знаково, адже актор не забуває про роль побратимів у своєму житті. Із цього приводу на презентації висловилася мистецтвознавець Кіра Пітоєва: «Артист такого рангу й визнання, як Ступка, уже давно міг би говорити лише Я». На що актор відповів із філософським гумором: «Я — це остання буква в алфавіті».
Експозиція нагадує фотоальбом — ідеш і гортаєш життєво–творчі «сторінки» Богдана Ступки. Тут і його перші театральні кроки, і «юні» кіношні ролі, до прикладу — Ореста Дзвонаря у фільмі Юрія Іллєнка «Білий птах з чорною ознакою». На стінах «сфокусовані» кадри пізніших фільмів — «Тарас Бульба», «Сафо», «Свої»...
За світлинами простежуємо, що iнколи доля повертала актора до його ж творінь. Свого часу він грав Маляра у виставі «Дикий ангел» за твором Олексія Коломійця. А вже цього року Богдан Сильвестрович постав героєм цього самого твору, щоправда, уже в кіно перевтілився в Платона Ангела в однойменному фільмі. 1960 року в театрі ім. М. Заньковецької починав із «Фауста і смерті» — згодом «Фауста» за його участю успішно ставили в театрі ім. І. Франка.
Серед знімків бачимо ще один знаковий момент для родини Ступки — у виставі «Записки божевільного» вперше на сцені з’явився його син. Фото п’єси «Кар’єра Артура Уі, якої могло б не бути», де Богдан Сильвестрович зіграв Гітлера, повертає до 1985 року. Тоді після першого акту її заборонили. Однак артисти дограли другий акт, а студенти подарували їм гвоздики за сміливість. Пізніше ж на великій сцені театру Франка ця вистава мала неабиякий успіх. Звісно, «стрижневі» експонати присвячені етапним ролям Богдана Ступки — Миколи Задорожного, Дяді Вані й Тев’є, музику яких, за словами актора, він спіймав.
Доповнюють експозицію нагороди, театральні костюми Ступки, відео вистави «Тев’є–Тевель», макети сцен, замальовка художниці Ірини Левицької, яка зобразила актора в ролі Миколи Задорожного з «Украденого щастя». Спеціально для виставки Андрій Александрович–Дочевський створив із піску й акрилових фарб портрет Богдана Сильвестровича в ролі Короля Ліра. Полотно гармонійно виглядало на тлі самого Ступки. «Я зворушений такою виставкою. Тут багато фотографій, які я давно не бачив і не знаю, чи вони в мене є», — захоплювався побаченим Богдан Ступка.
Експозиція «Мистецький всесвіт» працюватиме до 7 листопада.
Українською перекладено вже другу книжку американського нейробіолога Девіда Іґлмена. >>
У Києві цього тижня завершується показ великого виставкового проєкту «Алла Горська. >>
Прем'єрні «Друзі» - це про пари: двоє жінок і двоє чоловіків. Історія також просякнута нашим сумним сьогоденням, накладає свій відбиток війна. Утім в ній спалахують миттєвості, де є місце любові, дружбі, теплу та іншим земним радощам, з яких і складається життя. >>
За даними Міністерства освіти і науки Латвії, російська мова викладається як друга іноземна майже в половині латвійських шкіл. >>
Режисер документального фільму «20 днів у Маріуполі» Мстислав Чернов привіз до України перший в історії вітчизняного кіно «Оскар», а також статуетку Британської академії кіно і телевізійних мистецтв (BAFTA). >>
Однією з фіналістів міжнародної поетичної премії Griffin Poetry Prize стала поетеса Галина Крук зі своєю збіркою поезії “A Crash Course in Molotov Cocktails”. >>