Ми з левом не один пуд м’яса з’їли. (Фото Юрія САПОЖНІКОВА.)
Національний цирк України розпочав осінній сезон новою програмою — «Просто супер!». Незважаючи на показне, якесь тінейджерське звучання назви, нова вистава і справді емоційно вражає. «Цвяхами програми» є майже півсотні хижаків та ризиковані акробатичні трюки, окремі з яких виконують Ілля та Данило Страхови, зірки телепроекту «Україна має талант». Постановник шоу — народний артист України Володимир Шевченко, який за 40 років роботи в Київському цирку став легендою.
«У новій програмі є незвичні моменти, яких я ніде не бачив, — розповідає «УМ» Олег Кій, менеджер зі зв’язків iз громадськістю Національного цирку України. — Наприклад, перед «Атракціоном хижаків» на арену випускають маленьких тигренят, вони бігають, граються, і в глядача це викликає теплі емоції. І тільки на арені ви зможете побачити левів та тигрів разом, у природі це неможливо. Як на мене, надзвичайно захоплюючий номер — «Кільце». Взагалі в програмі є акробатичні трюки, які артисти виконують без страховки. Це не тільки красиво, а й ризиковано. Не знаю, чи всі глядачі бачать, що трюк виконується без страховки».
У програмі задіяно 65 артистів, як українських, так і російських. Київський цирк, як заведено ще з глибини віків, працює із запрошеними трупами. Художній керівник лише вдало сплановує і коригує номери, вибудовує їхню гармонійну послідовність так, щоб кожен наступний викликав ще більший захват. «Володимир Дмитрович Шевченко вміє створити післясмак вистави. Як у вині, — переконує пан Кій. — Із цирку глядач мусить вийти з радісним, піднесеним настроєм. Якщо сумно — значить, програма непрофесійна, адже сум — неприродне почуття для відвідувачів цирку».
«Це естетично, романтично, красиво. Під час деяких номерів повітряних акробатів перехоплює подих, зала завмирає, а потім встає, стежачи за польотом, — розповідає киянин Дмитро Перепалка, котрий iз дітьми щойно переглянув нову циркову прем’єру. — Мені здається, що приблизно таким цирк був у всі часи, а це начебто його осучаснена версія». Як виявилося, саме такою і є мета Володимира Шевченка. На прес–конференції, відповідаючи на запитання журналістів щодо славетного «Цирк дю Солей», він сказав, що канадський цирк більше відповідає розумінню концертної шоу–програми, а київський хоче зберегти традиції класичного цирку, такого, яким він був сотні років тому».
Квитки коштують від 50 до 150 грн. Для дітей до 5 років вхід — безкоштовний.
Жителів сіл Троянівка та Бірки, що в Зіньківському районі, обурив той факт, що приватне підприємство «Картопля Полтавщини», яке веде господарську діяльність, зокрема й на території Бірківської сільської ради, розорало орендовані землі площею 28,7 гектара, які були луками, оскільки розміщені безпосередньо біля річки Грунь-Ташань, iз таким прицілом, щоб вести на них інтенсивне землеробство. >>
У народі кажуть: щоб життя немарно прожити, треба збудувати дім, посадити дерево і виховати дитину. Лісівники Великокопанівського лісництва за своє життя висадили тисячі дерев. Справа ця доволі копітка: спочатку в спеціальних розплідниках вирощують саджанці для подальшої висадки, а пізніше за допомогою спеціальної машини їх висаджують у відкритий ґрунт. >>
Зазвичай тихе та спокійне курортне місто Бердянськ, що у Запорізькій області, нині активно укріплює свою оборону. І невипадково — відомий курорт розташований за кілька десятків кілометрів від буремного Донбасу. >>
34-річний Сергій Антоненко підкреслює: це не бізнес, а переконання. Йому прикро від того, що наша Україна, яка могла б бути райським куточком, настільки засмічена. Тому молодий чоловік, за першою освітою технік-механік, а за другою, вищою, — економіст-правознавець, от уже 10 років власними силами бореться за чистоту навколишнього середовища, розгрібаючи смітники. >>
Маленьке село на межі Дрогобицького і Сколівського районів стало відоме кілька років тому завдяки фестивалю української історичної культури «Ту Стань!», хоча музей–заповідник існує вже давно, з 1994 року. Колишнє місто–фортеця виконувало важливу прикордонну місію і згадувалось як рівня Львову, Перемишлю і Галичу. Перші згадки про фортецю датуються 1340 роком.
До Урича веде нелегка дорога. Здавалося б, якихось кілька кілометрів від відомого на всю Україну курорту Східниця, можна і пішки пройти. Але. Дорога проходить через ліс, у гiрськiй місцевості. Та й майже битий шлях зі щебнем автобаном не назвеш. Від найближчого міста, Борислава, до Урича — годину їзди. А з громадським транспортом ситуація ще гірша: автобус ходить раз на добу, дiстатись можна або пішки, або автостопом. Уздовж усього села протікає річечка, хати часто стоять на узвишшях, до них ведуть сходи. А одразу за селом починаються скелі, де колись була фортеця i, за місцевими легендами, бував сам Довбуш. За кілька років фестивалів місцеві звикли до туристів, але святкування масштабних корпоративів заможних підприємств тут ще не було. Нещодавній корпоратив начебто і не приховувався, але серед місцевих мешканців почали поширюватися чутки, а на сайті заповідника в цей день з’явилася інформація, що він закритий для відвідування з «технічних причин». До слова, жодне львівське ЗМІ і словом не згадало про грандіозне гуляння. >>
Державне підприємство «Львівський лісовий селекційно–насіннєвий центр» розташоване в селищі Брюховичі Львівської області. І це — єдине підприємство на всю країну, яке застосовує сучасні технології в насінництві. >>
