На представницькому українсько–російському форумі «Друга хвиля світової кризи. Перспектива українсько–російських відносин» (11.08.2011) академік НАНУ Юрiй Пахомов виступив із твердженням, що Україна не може йти в Європу,їй треба «зайнятися реалізацією на векторі російському». Цю свою нав’язливу ідею академік повторює майже у тих самих виразах, як мантру; він вважає («Час пик» №10, 14.03.2010), що «Росія могла б витягти Україну з ями». (Могла б, але поки вона туди її штовхає). Тоді ж Пахомов заявляв, що Україна (без Галичини) мусить увійти до складу РФ, наводячи висмоктані з пальця відсотки підтримки населення.
Директор Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАНУ, не маючи успіхів у економічних дослідженнях, взявся за генетику, перетворюючи її на «лженауку». Академік відкрив, що «в генетиці українців закладено негативне ставлення до держави». Маленька частка правди у цьому є (козацька вольниця, махновщина), але ж на Січі була чітко організована структура. Недарма К. Маркс назвав її козацькою республікою. Щодо нелюбові українців до держави, то вони билися проти панування чужих держав, виборюючи свою, українську... За УНР армія, а згодом холодноярські повстанці воювали до середини 20–х років, за незалежну Українську державу воїни УПА – до середини 50–х.
Так само безпідставно звинувачено українців, що їм не любий «свій» президент, а тільки «чужий»: «вони із задоволенням сприймають, коли командують країною не вони, а хтось інший, у цьому випадку хай це будуть росіяни, хай це будуть європейці». Мабуть, Президент не читав цей пасаж, а то б вигнав академіка з усіх посад; рішучості В.Януковичу надало б і засудження академіком президентської позиції щодо руху до Європи: «Цей вектор дуже серйозний, на нього націлилося вище керівництво..., ми з великим запізненням будемо розплутувати те, чому можна було б запобігти».
Юрiй Пахомов звідкілясь узяв, що ООН внесла Україну до якогось списку «країн, що не відбулися». Насправді такі списки з 2005 року складають журнал Foreign Policy та організація Fund for Peace, поділивши держави на чотири групи. У 2011 році Україну помістили у третю групу держав, стабільність яких на межі, вона посідає 110–те місце, що краще у порівнянні з Росією та Білоруссю (82–ге, 83–тє); випереджають її з колишнього СРСР Латвія (135–те), Естонія (140–ве), Литва (149–те).
Академік заперечує європейський шлях, бо «відносно західного вектора нема ніяких розрахунків». Йдеться про економічні розрахунки вигідності чи невигідності. А хто ж винен? В Україні є кілька економічних інститутів, і якщо нема економічних обчислень доцільності важливих рішень, то це означає, що їхні керівники задурно одержують зарплати та доплати за академічні звання, тобто є паразитами. Безсмертний Гоголь! Унтер–офіцерська вдова таки може сама себе відшмагати.«Якби зробити розрахунки, ми відвернули б це (рух до Європи)», — бідкається академік. «Але... ми відвернемо це і так». Ай, «вчений»! Ай, академік! Розрахунків не має, замінює їх балаканиною. Він лякає, що через «мусульманський фактор» Європа стане «пекельним кодлом».
Академік показав наукову неспроможність довести якісь негативи шляху до Європи та якісь позитиви шляху до Росії.
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
